Зал слави «Оболонь Бровар». Частина перша

Як і будь-який "one-club man", я прискіпливо слідкую за кар'єрами гравців свого улюбленого клубу. У "Оболоні Бровар" є цікава практика - відігравати роль "тимчасового прихистку" для своїх колишніх гравців (і не тільки), перед тим як на них "клюне" більша рибина. Проте клуб має своїх легенд. Їх внесок в історію клубу я і спробую описати максимально лаконічно, адже у моєму списку близько 50 гравців. В дужках біля імені кожного гравця - його trademark-сезон у футболці клубу - тобто той, в якому він запам'ятався мені найбільше.

ВОРОТАРІ

Роман Андріяш (2008/2009)

З якоїсь незрозумілої причини воротарю Романові Андріяшу (в темній формі поруч з м'ячем) на цьому постері дали форму масажиста - так він у моїй пам'яті і закарбувався, поки через років п'ять я не дізнався, що він голкіпер. Напевне, на нього настільки не розраховували, що і в клубі він не затримався.

Назарій Федорівський (2014/2015)

"Безусловний" Венглинський у цьому відео найкраще описав подвиги 18-річного на той момент Назіка у матчі із "Шахтарем". Додати нічого!

Андрій Товт (2009/2010)

Легенда українського футболу - його 2 голи з пенальті, 96 кг живої ваги та суперсейви творять історію і донині! 

Владислав Чангелія (2008/2009)

Хлопець пішов з київського "Арсеналу" через бійку з сином тренера, якого той притягнув за собою у команду. Вегетаріанець та йог. Зараз живе в Індії та проводить тренінги в Гімалаях.

Костянтин Махновський (2011/2012)

Поєднував у собі стиль та надійність. Запам'ятався самовіддачею в поєдинку з "Дніпром", мало не ставши Террі Бутчером українського футболу:

Ігор Березовський (2011/2012)

Донбас Арена - Сток Сіті - Легія - Дармштадт. "Оболонь" дала квиток в життя!

ЗАХИСНИКИ

Павло Кутас (2010/2011)

У 2002-2005 роках виступав за "Оболонь". Після вильоту команди у Першу Лігу поїхав у Росію - грати в першій лізі там. Питання - що завадило втримати футболіста в Києві? Повернувся в сезоні 2010/2011, провівши на півночі Києва півтора року, після чого пішов на підвищення у "Чорноморець" Романа Григорчука. Запам'ятався гольовими штрафними з центра поля. Зокрема цим:

Олександр Антоненко (2009/2010)

Колишній правий захисник-голеадор, нині - тренер клубу. Це фото з Шевченком з матчу "Динамо" - "Оболонь" довгий час стояло на аватарці його сторінки Вконтактє.

Назавжди запам'ятав його гол у ворота сімферопольської "Таврії":

Сергій Конюшенко (2011/2012)

У 2004-му він як центрбек займав з командою 6-те місце, а в 2012 рятував від вильоту вже як тренер. Не врятував.

Андрій Конюшенко (2009/2010)

Молодший брат Сергія Конюшенка - як і старший, капітан команди. Погляньте на цей гол у ворота запорізького "Металургу":

Андрій Корнєв (2016/2017)

Капітан та жива легенда клубу. Грав у "Оболоні" з 1998-го по 2003 та з 2012-го по сьогодні. Володар Кубку України в складі "Таврії", в фіналі записав на свій рахунок переможний асист.

В'ячеслав Свідерський

Вихованець "Зміна-Оболонь" - учасник Чемпіонату Світу 2006 року.

Євген Шевченко (2015/2016)

Окрім крутого гола у ворота ПФК Суми в серпні 2016-го, цей молодий крайній захисник запам'ятався у патчах Української Ліги для FIFA 14 та FIFA 15: 

Ігор Пластун (2010/2011)

Наша людина в Лізі Чемпіонів.

Анатолій Кіцута (2009/2010)

Класичний приклад трансферної політики "Оболонь Бровар": у 2010-му цей лівий захисник покинув команду вслід за Юрієм Максимовим, перейшовши у "Кривбас". А у 2013-му повернувся на північ Києва і віддав "пивоварам" три роки кар'єри.

В'ячеслав Нівінський (2008/2009)

Разом із Сергієм Конюшенком складав класичний оболонський центр захисту. Є рекордсменом клубу за зіграними матчами (267) та матчами без замін (234). Був капітаном, а по завершенні кар'єри - одним із тренерів команди.

Артем Лабунський (2008/2009)

Запам'ятався своїми прищиками на командному постері 2009 року, там де Андріяша одягнули в костюм масажиста. У сезоні Прем'єр Ліги часто з'являвся на трибунах Оболонь Арени як гравець дубля, проте конкуренції, судячи з усього, не витримав - перейшов у аматорський футбол, одружився та почав грати в Українську Лігу для FIFA 15. Напевне, ось він - приклад безболісного переходу від футболу до звичайного життя.

Євген Кармаліта (2008/2009)

У "Манчестер Юнайтед" була пара Коул-Йорк, у "Оболоні" - Кармаліта-Онисько. Вони стали творцями повернення команди до Прем'єр Ліги-2009.

Слева действует Евгений Кармалита (25). В Европе таких игроков называют "магической левой ногой". С его передач с фланга и стандартов команда забивает львиную долю мячей. А его взаимодействия с Павлом Онисько просто доведены до автоматизма.

"Оболонь" - не только пиво", 20.09.2008, Ігор Бойко, Football.ua

Проте у "вишці" Євген провів лише одну гру, після чого, у віці 27 років, перейшов до аматорського футболу. Очевидно, мали місце порушення режиму.

ПІВЗАХИСНИКИ

Сергій Мякушко (2010/2011)

Нині цей талановитий плеймейкер - вихованець "Оболоні" - належить київському "Динамо" та в оренді роздає чудові паси за "Ворсклу".

А ось так він починав в "Оболоні:

Кирило Ковалець (2010/2011)

Син другого (після Петра Слободяна) найуспішнішого тренера в історії клубу - легендарного плеймейкера Сергія Ковальця. Грає в опорній зоні. Зараз - основний у "Чорономорці", після ледве не загубленої кар'єри в нетрях дублюючих складів "Шахтаря".

Це були перші 20 легенд футбольного клубу з півночі Києва. Попереду у другій частині - сини Заварова та Яковенка, оболонська відповідь Пітеру Краучу, а також сини тренера та президента клубу з... однаковими прізвищами!