ТОП 16. Україна

Не так давно закінчився Чемпіонат України, ба більше – через вірус та карантин вже встиг початися й новий! За час карантину я читав багато статей про минуле: історії, пам'ятні моменти, улюблені матчі та інше. І от я подумав, що можна трохи пофантазувати. Так як зараз український футбол переживає не кращі часи ( окрім національної збірної – тьфу тьфу) все більше згадуються ті часи, коли наш чемпіонат був в когорті Топ 7 кращих чемпіонатів Європи, був формат зі 16 командами та наші клуби запалювали на євроарені. 

   Тож я вирішив згадати ті клуби та скласти власний чемпіонат України, який буде складатися зі 16 кращих клубів за останні 10 сезонів ( брав до уваги сезони с 2010-11 по 2019-2020)

   Формат з 16 клубами обрав так як то, на мою суб’єктивну думку, найкращий варіант для України. І маю надію що до такого формату скоро ми повернемось.

Почнемо. Нагадаю, що вибір клубів та їх кращі сезони суто на мою суб’єктивну думку. 

   Ось так виглядає найсильніший чемпіонат України за останні 10 років по версії Henka

(Одразу скажу шо список буде в алфавітному порядку)

1. Арсенал (Київ) – сезон 2011-2012. Тренер Леонід Кучук

   Місце в кращому сезоні - 5

  Команда, тоді ще Рабиновича, зірок з неба не хватала, але олігарх дуже хотів вклинитися в гонку озброєнь в українському футболі та нав'язати боротьбу київському Динамо за право називатися найкращою командою Києва. Для втілення цих амбітних планів і був запрошений у 2011 році до Києва Леонід Кучук.  

   Одіозний тренер запам’ятався в Україні не тільки яскравою мімікою та емоційністю, але й непоганими результатами. Першою командою білоруського спеціаліста в Україні ( а були ще Сталь та Рух) став київський Арсенал. 

   Вже в першому сезоні команда змогла зайняти 5 місце в УПЛ. Звісно не тільки завдяки тренеру, а й завдяки доволі сильному складу, серед якого лідерами команди були Олександр Кобахідзе, Йонуц Мазілу, орендовані у Дніпра, Олександр Ковпак та нестаріючий Максим Шацьких.

   Найкращі матчі сезону: Нічия с Шахтарем на своєму полі 1-1 та домашня перемога над Металістом з рахунком 4-2.

   Особисто мені та команда запам'яталася формою, схожою на Барселону, емоціями Кучука на брівці та фейлом в матчі Кваліфікації до Ліги Європи (але то був уже інший сезон та зовсім інша історія)

2. Ворскла (Полтава) – сезон 2017-2018. Тренер Василь Сачко

Місце в кращому сезоні - 3

   Довго я вагався який же сезон обрати, 17-18 або 14-15. З одного боку бронзові медалі, а з іншого - в сезоні 14-15 команда мала кращий фінансовий стан, та й рівень суперників був вище. Але, все ж, обрав сезон 17-18, в якому Моманда Сачка обійшла Зорю та виборола собі не тільки Бронзу Чемпіонату (останній і єдиний раз до цього була в сезоні 96-97), але й путівку груповий етап Ліги Європи.

   Головне питання того сезону - фінансове, до кінця сезону відійшло на другий план, адже результати були геть не такими, якими їх прогнозували. Головними творцями тої перемоги були, окрім тренера, Ардін Далку, який був лідером оборони, "вічний" капітан Володим Чеснаков, досвідчений Павло Ребенок та на той час форвард збірної України Юрій Коломоєць, котрий забив в тому чемпіонаті 10 голів та віддав 5 гольових передач.

   Найкращі матчі сезону: нульова нічия з Динамо на своєму полі, Перемога 0:3 в матчі про Зорі в Запоріжжі.

3. Десна (Чернігів) – сезон 2019-2020. Тренер Олександр Рябоконь

   Місце в кращому сезоні - 4

   Одна з двох головних сенсацій крайнього сезону Чемпіонату України. Навряд чи на початку сезону багато людей окрім фанатів Десни, бачили команду в кінці сезону на четвертому місці. Але гра Десни зняла абсолютно всі питання щодо результату. За грою команда  абсолютно не поступалась Зорі, яка випередила Десну всього на 2 очки та Динамо, яке випередило на 3 бали. Як на мене, запорука успіху Десни - головний тренер. Рябоконь побудував абсолютно тренерську команду та вивів багатьох футболістів на абсолютно новий рівень. Серед таких футболістів слід виділити братів Фаворових ( Артем, зрештою став першим футболістом, якого Десна продала за гроші) та Олександра Філіппова, котрий став одним з кращих бомбардирів першості.

   Найкращі матчі сезону : перемога 2:1 у виїзному матчі з Динамо, розгром Карпат 6:2 у Львові, перемога 3:2 над Динамо в домашньому матчі.

4. Динамо (Київ) – сезон 2015-2016. Тренер Сергій Ребров

   Місце в кращому сезоні - 1

   Ребров став головним тренером Динамо в квітні 2014 року, після звільнення Олега Блохіна, котрий не зміг знайти спільної мови з багатьма іноземцями клубу, котрих купували для вирішення задачі потіснити Шахтар з першого місця. Як підсумок - за Блохіна в Динамо були зміни в турнірній таблиці, але не зовсім ті, на які очікували фанати біло-синіх - замість першого місця було третє і четверте). 

   Все змінилося після приходу Реброва. Одразу ж взяв Кубок України, Виграв 2 чемпіонати поспіль та зумів вивести Динамо в 1\8 Ліги Чемпіонів, що останній раз вдавалося лише в минулому десятилітті. 

В тому числі й через успіхи на євроарені я й обрав саме сезон 2015-2016 як найкращий. 

   Так, в тому сезоні Динамо так і не виграло в Шахтаря, але стабільність результатів дозволила динамівцям випередити гірників на фініші та заслужено виграти УПЛ(привіт, Мірча Луческу, котрий казав що Динамо без перемог над Шахтарем не має права називатися чемпіоном)

   Лідером тої команди був Андрій Ярмоленко, котрий саме в тому сезоні вийшов на свій пік та був на порозі переходу ( але трансфер в Дортмунд стався трішки пізніше). Окрім нього важливими ланками команди були Домагой Віда та Олександр Драгович, Мігель Велозо, Олег Гусєв та Мораєс ( так, колись давно той парубок грав за Динамо). 

    Найкращі матчі сезону : перемоги над Дніпром на виїзді (1:2) та вдома ( 2:0)

5. Дніпро (Дніпро)  – сезон 2013-2014. Тренер Хуанде Рамос

   Місце в кращому сезоні - 2

   Початок десятиліття дня дніпровського клубу ознаменував найбільші фінансові вливання, відчайдушну та останню спробу Ігоря Коломойського перетворити Дніпро на град, хоча б, українського футболу. І в нього ж це майже вийшло. 

Все мало прийти до логічного та такого бажаного чемпіонства в сезоні 14-15. То був уже 4 та останній рік іспанця на чолі Дніпра. Він з тих тренерів, які хочуть будувати систему та не гарантують результат одразу. Пам'ятаю як Містер ( не тільки в Шахтарі так тренера називали) давав інтерв'ю після підписання контракту, в 2010 році. Там він чітко говорив, що проект на 4 роки і задачу за 4 роки дорости до чемпіонства. І вони доросли. 

   Та команда мала по праву ставати чемпіоном. За грою то була краща команда України. Але небажання керівництва клуба грати за "правилами" забрало в Дніпра багато очок, яких і не вистачило для першого місця. Як висновок - 2 місце, яке все одно було сприйнято фанатами як перемога ( в останньому турі після фінального свистка фани заполонили поле Дніпро-Арени). Але керівництво зробило свої висновки - результат ми побачили не в Варшаві в 2015, а дещо пізніше...

   Проте ми тут гарні часи згадуємо і хочеться виділити справжніх лідерів Дніпра, що на полі запалювали та робили фанів щасливими: Руслан Ротань, який при Рамосі опанував нову позицію на полі, Євген Коноплянка, котрий тоді був кращим футболістом України, Матеус, котрий до сих пір згадує в Китаї не голи в ворота лондонського Арсеналу, а матчі  за Дніпро (а скоро так і взагалі повернеться до Дніпра), Роман Зозуля, котрого Рамос бачив правим захисником, але своєю наполегливістю та старанністю був незамінним в Дніпрі та Євген Селезньов, який ще не був царем, але вже був "опорним форвардом" та кращим бомбардиром.

Найкращі матчі сезону : Перемоги 3:1 та 2:0 в матчах з Шахтарем, та домашня перемога 2:0 над Динамо 

6.  Зоря (Луганськ) - сезон 2019-2020 Тренер Віктор Скрипник

Місце в кращому сезоні - 3

   Хай вибачать мене "Мужики" Юрія Вернидуба, але на мій погляд Зоря Скрипника була краща. І відставання від другого місця на 1 очко то підтверджує.

Ту роботу, яку провів Віктор Анатолійович, важко переоцінити. Наш чемпіонат дуже виграв, коли уродженець Дніпропетровщини повернувся до України. Все таки тренерська школа  Німеччини каже сама за себе. Віктор сам і словами, і на ділі спростував  стереотип, що, буцімто, тренеру щоб показати результат треба не один рік. 

   Щоб збудувати систему - звісно, але показати результат тут і зараз - зовсім ні. Йому знадобилось буквально 3 місяці щоб зробити Зорю однією з кращих команд в пресингу, що є одним з головних трендів в сучасному футболі. А до кінця сезону Зоря і взагалі була статистично кращою командою Європи за інтенсивністю пресингу. 

   Звісно, щоб то втілити в життя, треба щоб в команді були відповідні футболісти. І у Скрипника такі були. Головними двигунами цієї Зорі є Владислав Кочергін, котрий за сезон набрав по системі гол+пас 16 балів, Владлен Юрченко, Богдан Михайличенко та Олександр Тимчик. Тим цікавіше буде подивитися на Зорю в наступному сезоні, адже Михайличенка та Тимчика вже в команді немає.

   Найкращі матчі сезону :  перемога та нічия в матчах проти Динамо (2:2 та 2:1 відповідно) та мінімальна перемога над Шахтарем у Запоріжжі 1:0

7. Карпати (Львів) - сезон 2010-2011. Тренер Олег Кононов

   Місце в кращому сезоні - 5

   Легендарна команда Кононова - одна з найбільш драйвових команд не тільки останнього десятиліття, але й за всю історію чемпіонату України з футболу. Особисто на мою думку. Коли згадуєш ту команду - одразу в пам'яті той гол Федецького Галатасараю, котрий вивів львів'ян у груповий етап Ліги Європи) То було дійсно історично та драйвово. І тій події от от виповнилось 10 років..

Але в УПЛ команда теж показувала себе тільки з гарного боку та два 5 місця поспіль тому підтвердження. Що було далі згадувати не будемо.

   Та банда налічувала дійсно дуже багато бійців, таких як жива легенда Ігор Худоб'як та Олег Голодюк, справжній козак Самсон Годвін, два Сергії - Зеньов та Кузнецов, Денис Кожанов та, звичайно, Артем Федецький, котрий для мене і є справжнім втіленням Карпат.

А ще тоді за Карпати бігав один дуже хайповий зараз футбольний функціонер та наче ще чинний футболіст - Михайло Кополовець.

   Найкращі матчі сезону: Перемога над Шахтарем вдома (1:0), перемога 0:3 у Луцьку над Волинню та віїздна нічия з Металістом

8.Кривбас (Кривий Ріг) – сезон 2012-2013. Тренер Олег Таран

   Місце в кращому сезоні - 7

   Останній сезон того Кривбасу в українському футболі - і він же найкращий.  Саме тоді припинилося фінансування та багато хто починали розуміти що жити Кривбасу залишилось недовго. Ще одна самобутня команда зі славною історією просто зникала ( а скільки ще таких команд зникне після, ех..). 

   Але зараз не про це - саме того сезону криворіжці видали найемоційніший сезон та найкращий загалом за моєю думкою. Можливо гравці вже знали що все вже втрачено та грали як могли, в своє задоволення. Та ще й як грали). Весною 2013 команда Тарана взагалі за набраними очками була серед лідерів першості.

 Команда посіла 7 місце, але якщо б не зняття 3 балів за неявку на матч з Волинню - були б на 6 рядку. 

   В тому сезоні запалювали Олексій Антонов, Сергій Самодін, Младен Бартулович та Віталій Лисицький., котрі після Кривбасу ще довго грали, або грають (привіт Младене) в УПЛ.

   Найкращі матчі сезону:  Нічия з Динамо в Києві (1:1), перемога над Дніпром в тоді ще Дніпропетровську ( 2:1) (привіт протистояння Маріуполь/Іллічівець - Шахтар).

9. Маріуполь (Маріуполь) – сезон 2018-2019. Тренер Олександр Бабич

   Місце в кращому сезоні - 4

   Один з найбільш неочевидних учасників цього ТОПу. Маріуполь ніколи не був грозою авторитетів, у команди не було яскравого і впізнаваного стилю (окрім стилю на трансферному ринку, звісно). Але те, що команда Бабича зробила в весняній частині сезону 18-19 довело мені, що команда дійсно є однією з 16 найкращих за останні 10 сезонів. Сильнішою ніж в тому сезоні команда з назвою «Маріуполь» не було ніколи. Олександр Бабич дійсно провів гарну роботу з доволі посереднім складом та витиснув з нього максимум. 

   Кращими гравцями того складу були: «вічний» Рустам Худжамов, Сергій Яворський, який нещодавно таки покинув Маріуполь заради Ворскли, та орендовані молоді зірки Шахтаря Олександр Пихельонок, Олександр Зубков, котрий потім поїхав в Угорщину та запалив тамтешній чемпіонат), Андрій Борячук та Владислав Вакула.

   Найкращі матчі сезону: Перемоги над Зорею вдома 3:2, 3-1 та на виїзді 1:0.

10. Металіст (Харків)  – сезон 2012-2013. Тренер Мирон Маркевич

   Місце в кращому сезоні – 2

   Історичне досягнення Металіста: команда ніколи в історії Незалежної України не займала вище третього місця ( яке було аж 6 років поспіль). Але саме в сезоні 12-13 все склалося як найкраще. І не тому що Динамо було дуже слабке ( а воно дійсно було не схоже на Динамо взагалі), а тому що сам Металіст досягнув свого максимуму. 

   Повна довіра до тренера збоку керівництва (Ярославський був готовий підписати довічний контракт з Маркевичем), віра в правильний вектор розвитку та побудови команди та вміння його втілити в життя ( ставка на латиноамериканців, інтеграція їх, створення умов, в яких вони будуть показувати максимум на що здатні ( сюсюкання іншими словами)) і стали запорукою того успіху.

Ну і, звичайно, самі футболісти, адже лідерами тої команди були: Клейтон Шав’єр, Хосе Соса, Марлос, Едмар та «перший після Бога» Марко Девіч.

   Найкращі матчі сезону: Перемоги над Дніпром вдома 2:1 та на виїзді 2:0, перемога над Динамо вдома 2:0

11. Металург (Донецьк) – сезон 2012-2013. Тренер Юрій Максимов

   Місце в кращому сезоні – 5

   Важкий був вибір: обрати сезон 2011-2012 з фіналом Кубка України чи сезон 2012-2013 з 5 місцем чемпіонату. Врешті решти обрав другий варіант адже команда сезону 12-13 була на мій погляд сильнішою на дистанції.

   Єдиний сезон Юрія Максимова на чолі команди з Донецька - і одразу кращий результат з часів Ніколая Костова. Тоді ще все було добре в плані фінансової та політичної ситуації та керівництво будувало справді сильну команду. Пройшла епоха Селюка та різних закордонних спеціалістів та вибір пав на Максимова, котрий провів дуже гарну роботу спочатку з Оболонню а потім з Кривбасом. 

І мені здається що керівництво зробило правильний вибір, адже Максимов зумів витиснути максимум з того складу Металурга та стати справжньою грозою  авторитетів. 

   Це потім уже були проблеми, злиття зі Сталлю та по суті смерть команди, але в сезоні 2012 -2013 було дійсно цікаво спостерігати за грою команди - тим прикріше від того що такої команди більше немає.

   Головними дійовими особами тої команди були: В'ячеслав Чечер, Олександр Воловик, Велізар Дімітров, Микола Морозюк та Жуніор Мораєс ( так так, ці "легенди" Динамо раніше грали  Донецьку)

   Найкращі матчі сезону: Перемога над Динамо вдома 1:0, нічия з Дніпром вдома 0:0 та розгромні домашні перемоги над Арсеналом 5:0 та Кривбасом 6:2

12. Олександрія (Олександрія) – сезон 2018-2019. Тренер Володимир Шаран

   Місце в кращому сезоні – 3

   Історичне досягнення для команди не з обласного центру. Володимир Шаран з другої спроби ( був недовгий вояж в Карпати) збудував в Олександрії команду рівня Ліги Європи та заслужено отримав найбільш схвальні відгуки про свою роботу. Важко уявити, хто би ще зміг так якісно керувати тим набором футболістів. Бронзові медалі сезону 18-19 як доказ того що то вже не та команда, яка ставила собі завдання не вилетіти, а команда яка прагне стати третьою силою в українському чемпіонаті ( після ліквідації Дніпра та Металіста претендентів на вакантне місце вже достатньо).

   Головними дійовими особами на полі в складі Олександрії в тому сезоні були : Валерій Бондаренко, котрий взимку 2019 року перейшов до складу Шахтаря, Євген Банада, Кирило Ковалець, Андрій Запорожан та Артем Ситало 

   Найкращі матчі сезону: Домашня перемога над Зорею 1:0, перемога над Динамо 2:1 вдома та нічия на виїзді 1:1.

13. Олімпік (Донецьк) – сезон 2016-2017. Тренер Роман Санжар

   Місце в кращому сезоні – 4

   Поки одна команда з Донецька поступово ліквідувалася інша змогла пристосуватися до життя в час війни: переїхала до Києва та змогла показати абсолютно гідний рівень футболу та потрапити до Єврокубків. Цього абсолютно ніхто не очікував, але Роман Санжар провів відмінну роботу та результат не змусив себе чекати. Команда в тому сезоні показала неабияку стабільність та закінчила обидві частини чемпіонату на 4 місці, чим і заслужила потрапити  цей топ.

Кращими у складі Олімпіка в тому сезоні були: капітан Дмитро Гришко, Моха, Антон Поступаленко та Андрій Богданов

   Найкращі матчі сезону: "Домашня" перемога над Дніпром 3:0, 2 нічиї з Шахтарем по  1:1 та  перемога над Динамо 2:1 "вдома".

14. Таврія ( Сімферополь) – сезон 2011-2012. Тренер Семен Альтман

   Місце в кращому сезоні – 6

   То був амбітний проект. Після успіхів у сезоні 09-10 ( 6 місце та виграш Кубка України) результати пішли на спад та керівництво вирішило піти на рішучий крок та поставило завдання виходу до єврокубків. Для виконання тої задачі був запрошений до Таврії цілий десант з легенд українського футболу. До команди с Сімферополя в одне міжсезоння приєдналися Володимир Єзерський, Максим Калініченко, Сергій Назаренко, а щоб очолити тих легенд був призваний Семен Альтман. 

   Не сказати, що результат вийшов абсолютно таким, як очікувало керівництво, все ж таки, путівку до Ліги Європи тоді отримав Арсенал за 5 місце та Металург Донецьк як фіналіст Кубка України. Проте треба сказати, що команда виглядала відрізками дійсно дуже амбітною та грізною. 

Кращими гравцями команди окрім названої трійки (в когось є сумніви що вони одразу стали лідерами?)  були Антон Шиндер, Марін Лібічіч та Желько Любеновіч.

   Найкращі матчі сезону: Безгольоа нічия з Металістом вдома, така ж "суха" нічия вдома з Динамо та ще одна нічия з Динамо 1:1

15. Чорноморець (Одеса) – сезон 2013-2014. Тренер Роман Григорчук

   Місце в кращому сезоні – 5

Команда, за яку з часів Семена Альтмана та бронзових медалей, палко підтримувала вся Одеса. Роман Григорчук зумів створити абсолютно кращу команду України, якщо не враховувати 4 топ клубів. Команда максимально наблизилась до тої четвірки. Команда вже в минулому (12-13) сезоні дійшла до фіналу Кубка України та отримала путівку в Лігу Європи, але в сезоні 13-14 стала ще сильнішою, адже по ходу сезону навіть займала 2-3 місце в чемпіонаті і тільки наприкінці був невеликий спад ( вихід в 1\8 Ліги Європи, на секундочку)  і фінальне 5 місце в чемпіонаті. 

Головними дійовими особами одеситів були:  Дмитро Безотосний, Лео Матос, Кирило Ковальчук, Олексій Гай та Олексій Антонов.

   Найкращі матчі сезону: Перемога в Києві над Динамо 2:1, Нічия з Металістом на виїзді, домашня перемога над Дніпром 1:0

16. Шахтар ( Донецьк) – сезон 2012-2013. Тренер Мірча Луческу

   Місце в кращому сезоні – 1

   Найкращий склад Шахтаря за всю історію. На мою думку то дійсно так. Саме в тому сезоні Шахтар досяг свого піку. І то вже була не та команда, яка виграла Лігу Європи. Ця команда стала стабільним учасником плей-офф Ліги Чемпіонів. Про чемпіонат України і говорити нічого: 13 очок відриву від другого місця та перемога в Кубку України. Мірча Луческу (важко в то повірити, але нинішній головний тренер Динамо дійсно колись працював в Шахтарі) вивів свою систему на абсолютний пік, що довели, окрім результатів, ще й і продаж лідерів команди за дуже великі кошти. І не просто продаж - майже всі потім заграли на топ рівні. До речі про них - кращими в Шахтарі того сезону були: Даріо Срна, Фернандіньо, Дуглас Коста, Генріх Мхітарян та Вілліан з Алексом Тейшейрою. Зараз важко уявити, що такі футболісти ставали великими саме в чемпіонаті України.

   Найкращі матчі сезону: домашня та віїздна перемоги над Динамо 3:1 та 2:1 відповідно, виїздна перемога над Металістом 2:0.

№ Команда                 Сезон    

1 Арсенал (Київ)                          2011-2012    

2 Ворскла (Полтава)                  2017-2018    

3 Десна (Чернігів)                  2019-2020    

4 Динамо (Київ)                          2013-2014    

5 Дніпро (Дніпро)                  2015-2016    

6 Зоря (Луганськ)                  2019-2020    

7 Карпати (Львів)                  2010-2011    

8 Кривбас (Кривий Ріг)                 2012-2013    

9 Маріуполь (Маріуполь)              2018-2019    

10 Металіст (Харків)                  2012-2013    

11 Металург (Донецьк)                 2012-2013    

12 Олександрія (Олександрія) 2018-2019    

13 Олімпік (Донецьк)                 2016-2017    

14 Таврія ( Сімферополь)         2011-2012    

15 Чорноморець (Одеса)         2013-2014    

16 Шахтар ( Донецьк)                 2012-2013  

   Ось такий вийшов мій, можна сказати, "фентезі" склад учасників Чемпіонату України з футболу.

   Підсумовуючи, хочу сказати, що сезони до анексії Криму та війни, а саме 2011-2012 та 2012-2013 були, на мою думку, найсильнішими за останні 10 років. Сподіваюсь що надалі рівень як учасників, так і чемпіонату в цілому буде тільки зростати.

   А поки що пишіть в коментарях, хто на вашу думку, зайняв би перше місце в такому чемпіонаті? а хто останнє?

   З повагою, Henk.