Remember My Name. Чому вам треба запам’ятати Вальтера Ферейру

Коли ми говоримо про дуети у спорті -- в першу чергу ми згадуємо про людей in action. Більшість -- про MJ і Скотті, рідше про сестер Вільямс, братів Кличко, про зв’язки на кшталт Джеррард-Суарес чи Джеррард-Карра в Ліверпулі, зрештою про видатних антагоністів -- Бекса і Фергі, Вінні і Гаскойна. Кожен в цих зв’язках видатний й особисто, про кожного ми чули і пам’ятаємо. Смерть кожного будемо супроводжувати численними тегами, згадками про успішну кар’єру і усміхненними фото з чорною стрічкою. Вони вже в історії.

Інша справа -- маленькі люди, як той скромний уругвайський фізіотерапевт Вальтер Ферейра. 21 травня Луіс Суарес травмувався на тренуванні збірної. 22-ого був прооперовний. 23-ого зустрівся з нашим героєм. Його шанси на гру на ЧС були відверто невисокими.

19 червня Луісіто самостійно позбавив збірну Англії шансів на вихід в плей-офф. Трішки пізніше дав привід для вірусної реклами МакДональдсу і ще купі італійських фаст-фудів. Але ця історія не про нього.

Купа західних інформаційних агенств писала, що заради допомоги Луісу Вальтеру довелося призупинити свою хіміотерапію. Не знаю, чи є це правдою, та й це не так важливо насправді. Ніхто не знає Вальтера, хоча він працював з Фалькао, Рекобою, і взагалі з купою південноамериканських зірок 90-их і нульових. Ніхто не може сказати, чи допоміг він їм насправді, і вперше ми почули про нього лише від божевільного хлопця з добрим серцем. А могли й не почути.

Ця історія про те, що краще бути як Суарес, ніж як абсолютно прийнятий для більшості Халк, приміром. Луіс -- справді дикий хлопець, але щирий, щирий до розриву. Він мав ціль, до котрої йшов своє життя і, здається, нарешті дійшов -- він грає в Іспанії, він поруч з коханою, і у нього все буде добре, якщо він раптом не любить м’ясо дельфінів. Він віддає грі всього себе. Я хочу бачити саме такий футбол -- гострий, надривний. Я хочу співпереживати моїм героям. Я справді вірю, що саме Луіс Суарес -- найкращий гравець в історії, якщо не за ігровими якостями, то комплексно. Всім своїм життям він говорить нам те, що вже третій альбом намагається заспівати Жадан: "бийся за неї, вмирай за неї".

Ця історія про те, як я шукав дату народження Вальтера Ферейри і не зміг знайти. От справді, ніяк. Для соцмереж він, вірогідно, надто літній, а журналістам, що писали про нього аж один день, після епічної перемоги Уругваю і поцілунку від Суареса це, вочевидь, не надто цікаво. Що найгірше -- я їх розумію. Вальтер -- маленька, сіра людина, простий трудяга. Про таких писав Кафка, та й то прикрашав. Його зоряний час тривав мало. Ми не знаємо, коли він народився, і не дізнаємось, коли він помре. Але попри це він прожив чудове життя, і він теж великий.

Вальтер Ферейра. Запам’ятайте це ім’я.