Tribuna/Футбол/Блоги/Books and films/Не Толкіном єдиним!

Не Толкіном єдиним!

Запрошую у світ, де вас стримують тільки межі вашої ж уяви

Блог — Books and films
Автор — sebmoran
13 декабря 2014, 23:05
7

«Кому подобное не интересно, тот и читать не станет,такая мысль утешает».

                                                                                                                                     В.Л. Гинзбург

Багато хто вважає, що фентезі - література для дітей і підлітків, нашвидко склепані байки, затоплені лишнім пафосом і героїчністю. Це звісно не так. Дуже цікаво окреслені цілі і засоби фантастики у статті Бориса Стругацького «Что такое фантастика?». Як би це сумно не було, в Україні ні якісну фантастику, ні фентезі не видають. Два роки тому спромоглися видати Мартіна (поки вийшло дві книги, є надія що проект не зупиниться), "Астролябія" перевидала трилогію Толкіна + "Гобіт" - фільм, все таки, вийшов, далі друкують (або привозять) низькоякісний продукт, який і сприяє відразі до жанру у широкого кола читачів. Єдине, що справді варте уваги - це "Темна вежа" Кінга (яскравий представник так званого "темного фентезі").

Я хочу порекомендувати дві книжки, точніше два цикли: один із них - класика фентезі, інший написаний у класичному стилі. Ці твори різні стилістично і написані у різних "піджанрах".

Почнемо з циклу Роджеря Желязни "Хроніки Амбера", а саме із "П'ятикнижжя Корвіна". Ті, хто дочитав до цих слів вже тягнуться закривати вкладку - "знову багато сторінок, мало змісту...". Сторінок насправді небагато, але прочитавши їх буде мало. Книга нетрадиційного типу у загально людському представленні фентезі. Там нема ельфів і гномів, зовсім інша структура світу. Читачу доведеться подивитьсь, що таке влада з різних сторін, чого по справжньому вартує могутність. Витонченим читачам може здатися, що мова автора занадто проста, буденна. Не піддавайтесь цим першим враженням. Характерною рисою циклу є сильна і затягуюча атмосфера, яскравий світ і персонажі. Не бійтеся нових світів.

Наступна рекомендація з розряду "як водити читача за ніс". Останнім часом автори-фантасти активно запозичують свої сюжети із цілком достовірних історичних подій. Наприклад, всім добре відома "Пісня льоду і полум'я" Мартіна не що інше як художня адаптація чи погляд на подій Білой і Червоної троянд, книги Беккера - це історія хрестових походів... Я ж для початку рекомендую познайомитись із "Сарантійською мозаїкою" Гая Гевріела Кея. Це Візантія, політичні ігри, гонки на колісниця і безсумнівно його величність Випадок. Кого-кого, а яскравих персонажів тут ви точно зустрінете. Історія затягує з перших сторінок, а знойомство із світом не завершується в рамках даного твору

Я не старався в жодному випадкому нав'язати свої (у певному сенсі дилетанські) погляди і подати хоч у найменшій мірі рецензію на книжки. Можливо, комусь така література до смаку і про дані книги не доволилось чути.

Не бійтесь нових світів!

Другие посты блога

#50bookschallenge. Olexandr Rybakov
13 февраля 2016, 21:25
4
Книги. «Алхимик»
2 февраля 2016, 19:06
8
#50bookschallenge. Andriy Rozanov
5 января 2016, 06:03
15
Все посты