Tribuna/Футбол/Блоги/Bundesrebublik/Україна зіграла у вертикальний та агресивний футбол – Петраков має бути задоволений

Україна зіграла у вертикальний та агресивний футбол – Петраков має бути задоволений

Блог — Bundesrebublik
12 мая 2022, 18:08
5
Україна зіграла у вертикальний та агресивний футбол – Петраков має бути задоволений

Розбір Дмитра Курпаса.

Одразу відмітимо дві очевидні речі. Перша – формат товариського матчу апріорі не дозволяє робити по команді якісь глибокі висновки. Особливо, коли це перша гра збірної за півроку. Друга – набір наявних на сьогодні виконавців сильно обмежує тренера в плані ігрових експериментів. Ми не та збірна, що грає в один футбол при будь-яких умовах. 

Розглядати цей матч треба виключно через контекст. І цей контекст нам надав сам Петраков: «Боруссія» грає за схожою зі збірною Шотландії схемою. Це дуже важливий для нас матч, і хлопці розуміють це». Глобально тренер хотів подивитись, наскільки команда буде ефективною при двох різних схемах і де саме є найбільші проблеми.

При цьому другий тайм із переходом на формацію із трьома ЦЗ вийшов надто експериментальним і несе скоріше індивідуальну інформацію по гравцям. 

Наскільки Шотландія схожа на «Боруссію»

Тактично схожість дійсно серйозна: обидві команди використовують 3-5-2 і 3-4-3 у якості базових. Хіба що Гладбах більше схильний до використання широкої трійки в атаці, коли як Шотландія ставить на вузьке розташування. 

Головні розбіжності між командами в першу чергу стосуються загальної ігрової філософії:

1. «Боруссія» навіть із різким і агресивним стилем завжди намагається контролювати м’яч. Гра Шотландії сильно зав’язана на суперниках і не має на меті домінацію по володінню;

2. Очевидно, шотландці більше за німців схильні грати у швидкий футбол. Відсоток довгих передач, середня довжина пасу, вертикальність вектору передач, кількість подач – все на боці Шотландії. Але для нас важливіший показник, що є результатом такої гри, – це кількість боротьби, в тому числі і в повітрі. Біля 50 дуелей на другому поверсі – абсолютна норма для скотів;

3. Гладбах помітно інтенсивніше діє у пресингу. Мова не про постійний тиск на розігруючих, а скоріше про точкові включення, коли команда перекриває кисень супернику. 

Але в цілому вибір саме «Боруссії» у якості спаринг-партнера – дуже якісне рішення. В першу чергу для моделювання, які проблеми тактичного характеру чекають на збірну в наступних матчах. Тут треба розібратись, що саме виходило, а що не виходило у різних фазах гри.

Ситуативний пресинг

Збірна Петракова дуже рідко використовує середньо-високий пресинг як постійний інструмент тиску на суперника. Вчорашній матч – не виключення, лише пару разів атакувальна група з опорними агресивно включалися у колективний відбір. Але цього вистачило, щоб змусити суперника помилятись.

Це стало можливим через наявність у старті Бєсєдіна, Мудрика і Шапаренко. Поодинці жодного із них не назвеш пресинг-машиною, проте разом гравці дають інтенсивність, що необхідна для блокування суперника. Приклад із першого тайму від зв’язки Бєсєдін-Мудрик:

(на відео з 3.51, якщо не відкриється тайм-код)

Те саме стосується і контрпрессингу – високі позиції великої групи виконавців дозволяють швидко поглинати простір і давати тиск на опонентів. Формально епізод із голом Піхальонка почався після невдалої передачі Караваєва і подальшого включення у пресинг опорних:

(на відео з 8.52, якщо не відкриється тайм-код)

Такі моменти – позитивний меседж для Петракова. Україна може змусити помилятися навіть суперників високого класу. Звичайно, пресинг не буде ключовим інструментом у грі із Шотландією, але може стати для нас додатковою опцією.

Позиційна оборона середнім блоком

Командам, що грають у комбінаційний футбол (важливо) при формаціях із трьома захисниками, завжди  складно протистояти саме в середині поля. Основна причина – будь-який колектив хоче отримувати більшість в центрі. При умовній 4-3-3 не треба нічого вигадувати, в середині вже є три виконавці. Але для формацій із двома ЦП хтось з атакувальних виконавців має грати із позиції та створювати у другій третині більшість – це може бути латераль, хибна дев’ятка або інсайд.

Для суперників таких команд це завжди проблема. Хто має перебрати нового виконавця у центрі або напівфлангах? Як діяти першій лінії оборони? Чи варто центральним захисникам підійматися вище? Всі ці питання «Боруссія» вчора ставила Україні.

Ми зіграли у базовому блоці 4-2, і в цілому не допустили критичних помилок в обороні. Степаненко, Сидорчук, Забарний і Матвієнко у першому таймі зробили пристойну кількість перехватів і мало давали німцям розганяти атаки через центр. Ключові проблеми стосувалися саме заповнення простору в центрі та персональних орієнтувань.

Приклад із першого тайму. Гладбах міняє фланг, збірна пересувається по фронту, при цьому блокуючи майже всі надійні опції в середині. 

Штіндль знаходить простір у центральному колі та фактично позбавляється опіки: ні Матвієнко, ні Степаненко не встигають зіграти у прийом. 

Той момент німці ніяк не розвинули – Ларсу ніхто не підказав, що він один на м’ячі, а партнери не підстроїлись під передачу. Але за потенціалом такі атаки наднебезпечні. 

Варто відзначити і вже фірмовий для Петракова агресивний стиль оборони: високі позиції ЦЗ, регулярні відбори та стабільно великий обсяг роботи для центральної лінії. Сидорчук зі Степаненком видали досить якісний із точки зору позиційної роботи матч, а двійка центральних захисників (мова більше про перший тайм) непогано підчищала помилки партнерів.

Вихід в атаку

Петраков очікував пресинг з боку «Боруссії» – це важливий аспект підготовки до матчу із шотландцями. Збірній необхідно підготуватися до сценарію, коли суперник віддасть нам ініціативу і буде намагатися відібрати м’яч на чужій половині. 

Вихід в атаку є досить комплексним елементом гри. Тут необхідна концентрація, правильний вибір позиції, кооперація між партнерами та максимально правильне трактування епізодів. 

Ідея Петракова – наситити центр поля додатковим гравцем і перевірити, наскільки ефективніше від цього стане перша фаза атаки. Фактично змішана формація в центрі – імітація 4-3-3, в якій збірна провела два останні офіційні поєдинки.

Шапаренко весь перший тайм відіграв на гібридній позиції: на старті атак опускався до трійки ЦП, а в фінальній третині займав позицію вінгера.

Результатом цього стало зменшення ефективності пресингу німців в районі 2-3 третини і часткова відмова від активного тиску на Україну – в цьому не було особливого сенсу через значну перевагу в центрі поля (куди ситуативно опускався ще й Мудрик). 

А от із виходом безпосередньо від воріт ситуація дивна. Бущан і центральні захисники досить активно експлуатували вихід низом через центр. І це в переважній більшості випадків непогано виходило. Чи значить це, що Шотландія відмовиться від пресингу і буде відсиджуватись нижче? Скоріше за все ні. 

Будь-яка команда схильна використовувати слабкі сторони суперника. Вчора ми пропустили після вдалої спроби пресингу – шотландці однозначно зроблять на цьому акцент при підготовці.

Переходи з оборони в атаку

Велика кількість проведених швидких атак – наслідок агресивної позиційної оборони і (моментами) контрпресингу. Опустимо товариський характер матчу і низьку інтенсивність боротьби – вчора збірна дійсно непогано використовувала зміну володіння. 

Не треба нічого вигадувати: каталізатором активності у цій фазі став Михайло Мудрик. Саме через нього пройшли всі найбільш небезпечні швидкі атаки України. Це і гол, і сольний прохід у кінці другого тайму. Тут є важливий момент. 

46:22 – стартова позиція в районі півкола у своїх воріт.

46:30 – кінцева позиція і ключовий пас.

Близько 60 метрів за 8 секунд на максимальній швидкості в кінці складного (фізично) першого тайму. Петраков просив не хвалили Мудрика за вдалий дебют, але тренер однозначно може бути задоволеним Михайлом. 

Вже за 2-3 дні в загальну групу повернеться Циганков, але тепер у Петракова буде приємний головний біль – Мудрик, можливо, навіть більше підійде для матчу із досить силовими шотландцями.

Фото: Tribuna.com\Vitalii Vitleo.

Другие посты блога

Все посты