Ванат близький до основи «Динамо»: багато забиває під час турне, готовий психологічно і підходить під систему Луческу

Тактично ще є великий простір для вдосконалення.

Ванат близький до основи «Динамо»: багато забиває під час турне, готовий психологічно і підходить під систему Луческу

Тактично ще є великий простір для вдосконалення.

Майже рік тому на Трибуні вийшов об’ємний матеріал про сильні й слабкі сторони Владислава Ваната та його перспективи закріпитися у першій команді «Динамо». Ми писали, що сезон 21/22 буде критично важливими для гравця в контексті розвитку — практика на дорослому рівні дає об’єктивну інформацію про поточний рівень футболіста і дає змогу зробити припущення про його потенціал. 

Рішення Ваната перейти в «Чорноморець» тільки на перший погляд є простим і логічним: Владислав приходив до тренера, якого він давно знав, та потрапляв в середовище досить схоже із тим, до якого звик. Але фактично форвард ризикував, адже Мороз не гарантував йому хвилини на полі. 

Бути запасним гравцем в «Чорноморці» і «Динамо» — зовсім різні речі. В одному випадку ти чіпляєшся за лічені шанси в експериментальній команді, а в іншому — постійно знаходишся під наглядом тренера, що може суттєво покращити твої навички і визначити, в якому напрямку піде твоя кар’єра.

В цьому тексті ми спробуємо розібратись, чи пішла на користь Ванату оренда, чи змінився його ігровий стиль та чому у форварда є можливість закріпитись у «Динамо».

Півроку в Одесі вийшли не надто успішними, але дали можливість Ванату поваритися в УПЛ

Роман Григорчук якось дуже влучно висловився щодо ролі форварда в сучасному футболі: «Нападник для мене — це людина, що допомагає розставити по поличках усю гру. Один-єдиний форвард, який чітко і глибоко розуміє, що саме робить команда, і правильно трактує будь-яку ігрову ситуацію, позитивно впливає на організацію гри всього колективу». 

Ця теза працює і в зворотньому напрямку: якщо у команди немає відшліфованої моделі, нападник не може реалізувати себе повною мірою.

«Чорноморець» весь сезон провів у зоні вильоту: пропустили найбільше в чемпіонаті, а в атаці часто не вистачало зрілості. Не найкращі умови для розвитку молодого гравця. Навіть якщо маєш стабільну практику.

У «Чорноморці» більшість часу Владислав був відрізаний від команди: лише 8 прийнятих передач в середньому за матч та, як наслідок, низький рівень залученості до командних дій. Команда Мороза лише у трьох матчах чемпіонату володіла м’ячем більше за суперника. І для Ваната це дикий контраст із тим, що було на молодіжному рівні. За 17 матчів в УПЛ форвард взяв участь лише у 4 голах команди — це другий з кінця показник серед всієї атакуючої ланки одеситів.

Також ще більш очевидними стали проблеми Ваната у боротьбі: 28% виграних наземних дуелей і 25% повітряних. Із такими показниками складно розраховувати на успіх в позиційних атаках, коли на спині завжди сидить суперник, а простору для роботи з м’ячем обмаль. 

Та навіть попри це півсезону в «Чорноморці» — дорослий крок від Ваната. Багато його одноліток роками залишаються в системі «Динамо», щоб чекати свого шансу. Влад вирішив ризикнути, а за це отримав ігровий час та можливість оцінити себе в розрізі УПЛ.

Не втратив ідентичність при переході в дорослий футбол, і це дуже важливо

Кожна дитина, що приходить в академію футбольного клубу, має певний унікальний набір фізичних, технічних та ментальних навичок. Із цими базовими характеристиками починає працювати тренери та згодом гравець починає відповідати певному профайлу, що є релевантним для його позиції. На цьому етапі багато гравців гублять свою іскру і стають типовими виконавцями, а не митцями. Весь дитячо-юнацький та молодіжний футбол має бути зав’язаний на розвитку індивідуальних якостей футболіста — не на штучному обмеженні в рамках системи.

До чого ж тут Ванат? Влад — гарний приклад того, як зберегти свою ідентичність в умовах транзиту між різними командами. Мова в першу чергу про його рух без м’яча.

Найбільш популярний тип відкривань для форварда — відкривання в недодачу. Це найлегший елемент, що не потребує особливих навичок та, зазвичай, не дає команді особливої позиційної переваги. 

Складніше виконувати відкривання поміж лініями, коли необхідно прийняти м’яч у максимально рівновіддаленій від суперників точці. 

Але найбільше цінуються відкривання за спину — лише одна передача може відрізати велику групу гравців суперника та дозволити нападнику прийняти мяч обличчям до воріт. Якісний форвард робить декілька десятків спроб спринтів за спини за матч. І навіть якщо гравець із м’ячем вирішить не робити передачу, ривок форварда дасть атаці колосальний простір — лінія інстинктивно буде падати, чим відкриє додаткові опції між лініями.

Ванат насправді дуже ефективно робить саме відкривання на просторі. Що ще більш важливо — його стиль глобально не змінюється у різних командах

Гол в товариському матчі проти збірної Бельгії (U-16):

Проти «Зорі» в чемпіонаті U-19:

В чемпіонаті U-21:

В матчі з «Минаєм» в УПЛ:

В товариській зустрічі із дортмундською «Боруссією»:

Всі ці моменти досить різні по контексту, але дуже схожі за наповненням. Ванат не втратив свою індивідуальність навіть при грі на високому рівні, хоча для цього необхідна серйозна впевненість у своїх силах і вміння концентруватись у цейтноті. Тут треба вдатися в деталі.

Атлети досягають пікової продуктивності у випадку, коли їхня концентрація знаходиться на позначці 100%. Якщо точніше — коли виділення гормонів стресу (таких як кортизол) підтримується на рівні, що необхідний для максимального фокусу під час виконання задач.

Ще один важливий аспект — робота на високому пульсі. Інтенсивні забіги на 20-30 метрів під час матчу за замовуванням піднімають пульс футболіста в анаеробну зону (коли відбувається закислення організму). В таких умовах складніше концентруватися, а якість рішень може суттєво падати.  

Ті спортсмени, що можуть справлятися із навантаженнями і не втрачати ефективність (для форварда — це ситуації перед воротами), мають суттєву перевагу над опонентами. І Ванат, здається, входить в їх число. Його результативність це тільки підтверджує.

Підсумуємо. Продуктивність Ваната у фінальній третині зумовлена поєднанням:

— розуміння гри (зазвичай якісний вибір позиції в атаці, рух без м’яча, правильні таймінги);

— ментальних навичок (вміння концентруватись у складних ситуаціях, ініціативність і сміливість);

— техніки (перший дотик, удар з двох ніг);

— фізики (непогана стартова швидкість).

Це не унікальний набір загалом, але досить рідкісний для українського футболу — в УПЛ не так часто з’являються гравці подібного профайлу.

Форвард імпонує Луческу і модельно підходить під систему румуна

І під час літніх, і під час зимових зборів «Динамо» Ванат отримував позитивні сигнали від Луческу. Тренер не хотів відпускати його ще влітку 2021, але все ж дав виконавцю шанс показати себе в іншій команді. Зараз Владислав насправді досить близький, щоб стати як мінімум гравцем найближчої ротації в «Динамо».

Головна причина — за характеристиками він найбільш близький до моделі класичного форварда. Тут необхідне уточнення. 

За тренерську кар’єру Луческу через нього пройшли сотні нападників різних профайлів. І було б неправильно стверджувати, що Містер — адепт певного виду форвардів, часто він підлаштовувався під виконавців. 

Але при цьому не можна не помітити одну річ: більше за всіх при румуні протримався типова дев’ятка Луїс Адріано. Це рольова модель, на яку Ванату необхідно спиратися, щоб краще розуміти вимоги Містера.

Влад вже не додасть в техніці, може лише трохи прокачати фізику, але тактично ще є великий простір для вдосконалення. Адріано всю кар’єру критикували за ледачість та через те, що він грає здебільшого на чистих м’ячах. Але це не завадило йому забити 197 голів і пограти на високому рівні до 35 років.

***

Очевидно, Ванат (як і певною мірою Луїс Адріано) є досить обмеженим в контексті функціоналу. Влад мало йде в обіграш, не володіє надзвичайною технікою передач, не має навичок плеймейкера, майже не б’є з дистанції і невпевнено почуває себе на другому поверсі в атаці. Він не є універсальним гравцем і майже при будь-якій умові на іншій позиції втратить ефективність. 

Так, під час благодійного турне Луческу використовує його на місці лівого півзахисника. Але фактично майже весь час Ванат знаходився або в напівфланзі, або намагався заходити в простір ближче до центру. 

Показово, що вся небезпека, яку створив Ванат у цих матчах, прийшла тоді, коли формально він знаходився на позиції форварда. Його стихія — центральна вісь, спринти за спини лінії захисту, штрафний майданчик і точкове завершення. Саме за це його і цінує Луческу.

Спрогнозувати подальший розвиток кар’єри Ваната зараз майже нереально. Але за вхідними даними і контекстом, перспективи у форварда однозначно є.

Фото: «Чорноморець», «Динамо»

Лучшие
Новые
Старые
Хочеться після перемоги бачити його в основі Динамо, цікавий гравець
Ответить
10
Атлети досягають пікової продуктивності у випадку, коли їхня концентрація знаходиться на позначці 100%. Прямо, як наші хлопці, коли топили російські Раптори під Зміїним.
Ответить
3

Другие посты блога