Футбольний клуб бога Сонця

Ода харківському «Геліосу»

Футбольний клуб бога Сонця

21 травня з'явилися фотографії зруйнованого у Харкові через обстріли стадіону "Сонячний", розташованого у П'ятихатках на околиці міста. Ця арена була тренувальною для збірної коли вона проводила свої матчі у Харкові. Також вона була домашньою для багатьох місцевих команд: жіноча команда "Житлобуд-2", "Вовчанськ" в Чемпіонаті України серед аматорів, "Металіст 1925" та "Метал" під час виступів у Другій лізі грали на цій арені. Протягом п'яти сезонів (із серпня 2012 року до червня 2017 року) свої матчі проводив на ній "Геліос", якийсь час вважавшийся другою футбольною силою у місті. Хоч назва стадіону "Сонячний", який був збудований в рамках підготовки до проведення Чемпіонату Європи з футболу 2012 року, повністю підходила для того щоб бути домашньої ареною "Геліоса" в нього була власна фортеця. В 2009 році власник клубу Олександр Гельштейн придбав один з найстаріших стадіонів міста, який на той момент мав назву "Арсенал-Баварія". Після завершення угоди був перейменований на більш благозвучну "Геліос-арену". Розташований у новобаварському районі Харкова цікавий не тільки своїми колонами біля входу, а ще і тим, що поруч проходила залізнична колія куди подекуди вилітав м'яч.

Футбольний клуб "Геліос", який після втрати "Арсеналом" у 2009 році професійного статусу, перейняв титул другої сили міста і зайняв почесне місце у тіні "Металіста", був заснований 1 грудня 2002 року харківським підприємцем Олександром Гельштейном, отримавши свою назву від одноіменного заводу з виробництва піротехніки, яким володів президент харківського клубу. Пройшовши горнило аматорського футболу, де найвищим досягненням у 2003 році було перше місце під час першого кола у Чемпіонаті Харківської області та чемпіонаті ААФУ, але перед початком другого кола команда знялась виявивши своє бажання виступати у Другій лізі України. Таким чином у липні 2003 року ФК "Геліос" набув професійного статусу і став повноправним учасником групи "В" другої ліги. Дебютний сезон у професійній першості завершив на шостому місці серед 16 команд. Закріпившись серед професійних клубів, наступного року команда на чолі якої стояв заслужений тренер України Ігор Надєїн катком пройшлася по турніру і за три тури до кінця змагань достроково оформила чемпіонство. За підсумками чемпіонату у "Геліоса" були найкращі показники з усіх трьох груп ліги. Команда здобула 25 перемог, серед них була 15 матчева переможна серія, при двох нічиїх і одній поразці, що дозволило набрати 77 очок та забивши за весь чемпіонат 64 голи. У 2005 році "Геліос" потрапив у першу лігу України, де пропишеться назавжди (вибачте за спойлер). Початок дебютного сезон команда проводила під керівництвом Володимира Шеховцова, який в подальшому буде періодично чергувати посаду головного тренера з посадою тренера голкіперів і пропрацює майже до зникнення команди (вибачте за спойлер - 2). Закінчив свій перший сезон "Геліос" на 12 сходинці. В наступному році команду очолив відомий вже на той час Олександ Сєвідов. Маючи гарний старт на початку сезону, йдучи після 9 турів на першому місці, червоно-чорні у підсумку фінішували на сьомому місці. Загалом "Геліос" виявляв себе, як команда з постійною зміною тренерів, в якій було дуже легко заплутатись. Починаючи з 2005 року коли клуб вийшов до першої ліги і закінчуючи його зникненням у 2018 році на пості керманича команди встигли побувати 13 тренерів. З відомих для вітчизняного футболу це перш за все ексгравець "Бенфіки" Сергій Кандауров, Сергій Єсін, який мав два виступи за збірну України та як гравець фіналіст кубка України 1993/1994 років, Анатолій Чанцев та Олександр Сєвідов. Але найбільш успішним був Сергій Сизихін, який і провів найбільшу кількість матчів на чолі сонячних.

Найгіршими результатами в історії харківців було 15 місце з 17 команд у сезоні 2008/2009 та 15 місце з 18 команд у 2010/2011 рр. Взагалі довгий час "Геліос" вважався командою другою десятки чемпіонату, але починаючи з сезону 2013/2014, і до самого свого кінця, почав фінішувати тільки у першій десятці, а в 2016/2017 рр. команда, яку очолював Сергій Сизихін продемонструвала свій найкращий результат посівши за підсумком чемпіонату 4 місце. В наступному році зайняли 5 місце всього на 4 очки відставши від 2 місця, яке виводило до Прем'єр-ліги. Сезон 2017/2018 років виявився для "Геліосу" останнім. Завершивши його на 9 місці, президент клубу Олексадр Гельштейн прийняв рішення про розформування команди. На зміну прийшла ФК "Кобра", яка просто зайняла місце сонячних у першій лізі. Але через три тури була розформована в зв'язку з проблемою передачі прав Гельштейном "Кобрі". Що там конкретно відбувалося так і залишилось невідомим. Можна сказати, що нову команду й так невеличка група вболівальників "Геліоса" прийняла ворожо.

У кубку України справи йшли теж середньо, постійно чергуючи вильоти з 1/32 та 1/16 фіналу. Тільки у найуспішнішому сезоні 2016/2017 команда дісталася 1/8 фіналу, де за підсумком двох матчів поступилася луганській "Зорі" 1-5 (0-2; 3-1).

Історія дербі склалася досить нерівнозначна. Якщо проти гегемону харківського футболу "Металіста" "Геліос" провів тільки один матч, зігравши проти них у 2003 році у розіграші кубку України, де зазнали однієї з найбільших своїх поразок у цьому змаганні 0-2. То в свою чергу проти ФК "Харків"/ "Арсенал" здобули одну зі своїх найбільших перемог у першій лізі у сезоні 2009/2010, розтрощивши команду суперника у першому колі 5-0, в другому колі ФК "Харків"/"Арсенал" здобув перемогу 1-0.

Низка відомих українських гравців пограла у стані червоно-чорних. Багато з них вже йшли догравати у харківський клуб. Це Андрій Воробей, Сергій Валяєв, Віталій Бордіян, Денис Олійник, Сергій Кандауров, який зумів за два сезони стати другим бомбардиром в історію клубу. Але, наприклад, відомий на початку 10-х рр. український захисник Сергій Сімінін, який випалював бровку у складі "Волині" і яким нібито цікавилося київське "Динамо" перейшов до луцького клубу саме з "Геліосу".

ПФК "Геліос" характеризувався як міцний середняк першої ліги. Команда без амбіцій, намагалася якнайшвидше набрати необхідну кількість очок, щоб не боротися за збереження прописки. Таким чином часто видаючи досить гарний старт, з буксуванням у другій частині сезону. Звісно, іноді траплялися спалахи під час яких сонячні фінішували у першій п'ятірці, хоча все одно здавалося, що команда може більше, але це просто нікому не потрібно. Але в свою чергу треба сказати, що не дивлячись на таке завершення свого футбольного життя, "Геліос" був стабільним у фінансовому плані, і не потрапляв у грошові скандали, якими так багатий український футбол. Все таки комусь же потрібно відігравати роль середняка і "Геліос" з цією роллю справлявся на відмінно. Ось така історія клубу, мабуть з найпатріотичнішою емблемою.

Найбільша кількість матчів:

1.     Олександр Тарасенко – 251 матч, 48 голів

2.     Сергій Лобойко – 188 матчів, 10 голів

3.     Олександр Качоренко – 167 матчів

 

Найкращі бомбардири:

1.     Олександр Тарасенко – 251 матч, 48 голів

2.     Сергій Кандауров – 45 матчів, 28 голів

3.     Сергій Кравченко – 107 матчів, 26 голів

Лучшие
Новые
Старые
Дякуємо за пост. Вийшло душевно і сумно.
Ответить
2
Додав вам обкладинку в пост)
Ответить
1
troglodyte
ответил на комментарий пользователя Барановський Сергій
Дякую
Ответить
0
Ochoa510 ✙
Свого часу Геліос кілька разів був прямо дуже близький до УПЛ, прямо на відстані витягнутої руки. Так чи інакше, саме Геліос для мене є символом Першої Ліги. Стільки років там затриматися не вдавалося більше нікому. Коли Геліос став Коброю і зник - склалося враження, що стара довоєнна Перша Ліга точно вже все.
Ответить
0
troglodyte
ответил на комментарий пользователя Ochoa510 ✙
все так і є, я займався в академії Геліосу і в нас весною завжди ходили якісь чутки (ну коли була ситуація "ось ось вийдемо"), що президент дав наказ не виходити до УПЛ, бо треба більше грошей вкладувати у команду, а в першій лізі так все гарно і спокійно. Так це чи ні звісно невідомово.
Ответить
1
Фейковый клуб с тупым офицером безопасности. Постоянно на выезде были проблемы с ними
Ответить
0
ответил на комментарий пользователя Денис Столярчук
А можна розгорнуто з приводу офіцера безпеки, просто цікаво як вболівальнику МХ
Ответить
1
ответил на комментарий пользователя Пабло Еміліо Ескобар Гавірія
Постоянно были проблемы при входе на гостевой сектор - то он нас случайно (или нет) поставил на сектор хозяев, то запрещал проносить рюкзаки. Выезд на Гелиос - всегда траблы, и это не зависело от стадиона
Ответить
0