19-річний син легенди подарував Україні шанс перемогти Польщу на ЧС. Збірній забракло майстерності, щоб ним скористатися
Не реалізували неймовірні моменти в овертаймі та програли в серії буллітів.
Не реалізували неймовірні моменти в овертаймі та програли в серії буллітів (2:3).
Щоб вигравати у суперника, який нічим не поступається тобі у класі чи досвіді та має перевагу в ігровому тонусі (українські хокейні змагання, на відміну від польських, було завершено ще два місяці тому через повномасштабну збройну агресію РФ), треба чіплятися за кожну пристойну можливість вплинути на підсумковий результат.
Бо Польща – то зовсім не Сербія, яка поки що виглядає зовсім вже зайвою на чемпіонаті світу у дивізіоні 1B. Поляки – амбітні господарі змагань, які прагнуть підвищитися у класі, а на їх користь, окрім усього іншого (добре знайома ковзанка, більш-менш збита команда, вболівальники), грає ще й суддівський фактор. Нічого незвичного чи кримінального: на кожному турнірі національних збірних у будь-якому ігровому виді спорту симпатії арбітрів завжди знаходяться на боці приймаючої сторони.
Україні вдалося зачепитися за свій шанс у дебютному періоді, десь 15 із 20 хвилин якого (окрім самісінького початку) поляки володіли солідною ігровою перевагою, яка моментами переходила у домінування. Пропустивши дві шайби від Домініка Паша після зовсім вже простих та хрестоматійних атак з ходу, хлопці Вадима Шахрайчука скористалися чисельною перевагою у двох гравців і не дозволили супернику сформувати суттєвий гандикап вже до першої перерви.
Україні вдалося зачепитися за свій шанс у періоді третьому, коли збірна все ще програвала з рахунком 1:2 – 19-річний Михайло Сімчук, син легендарного голкіпера «Сокола» та національної команди Костянтина Сімчука, перехопив шайбу у середній зоні та впевнено реалізував вихід віч-на-віч із натуралізованим північноамериканцем Джоном Мюрреєм.
Але далі наші хлопці свої можливості лише марнували.
Чотири з шести останніх хвилин основного часу вони відіграли у меншості після необов’язкових вилучень Дмитра Німенка та Романа Благого – найбільш досвідчених на міжнародному рівні, за винятком капітана Андрія Міхнова, хокеїстів української команди. І це було неймовірно сумно, бо тренувальний збір довжиною у місяць перед початком чемпіонату світу пройшов недаремно: наприкінці зустрічі збірна фізично виглядала краще за поляків, та мала б принаймні спробувати дотиснути суперника фінальним штурмом.
В овертаймі українці домінували за кидками у площину воріт (8-1 на користь наших хлопців), але не реалізували декілька супершансів здобути два очки замість одного. Як у напівпорожні ворота не влучили Віталій Лялька та Вадим Мазур, вам не зможуть відповісти навіть самі хокеїсти – їхні повні розпачу обличчя були більш промовистими за будь-які слова.
Нашим хлопцям забракло майстерності у серії буллітів: свою спробу використав лише Благой (поляки закинули двічі), тоді як Лялька – знову Лялька! – влучив у поперечину. І замість надважливої з точки зору боротьби за перше місце перемоги Україна отримала пристойну поразку. За яку зовсім не соромно, бо поляки все ж були номінальними фаворитами зустрічі, але якої цілком можна було б запобігти.
Перемога України, можливо, була б не зовсім логічною. Так, лише дивом та завдяки реакції Сергія Писаренка (він не дуже впевнено почав, але потів знайшов свою гру та зробив декілька прекрасних сейвів) підопічні Шахрайчука пропустили лише двічі у першому періоді. Так, поляки мали і свій супермомент наприкінці зустрічі, який дозволив би не доводити справу до буллітів – Паш міг оформлювати хет-трик в ситуації, коли нашого голкіпера було вже відіграно, але влучив у сітку із зовнішньої сторони воріт. Але вона була цілком реальною – не вистачило трішечки майстерності, концентрації у вирішальні моменти та везіння.
Підвищення в класі для українців ще реальне – проте тепер зовсім не все залежить від нашої збірної. Нам треба перемагати японців у наступній зустрічі, яка відбудеться 30 квітня, та сподіватися, що вони здолають поляків у заключний день ЧС. І це цілком можливо: принаймні, у грі з Польщею команда довела, що здатна боротися із будь-ким на цій першості.
Фото: Віталій Vitleo
