Винний Погріб або команда-мрія Білла (ч.1)

                                                  Винний погріб

  Головоломка починається з вторгнення марсіан. Скажімо, марсіани, що грають в баскетбол, приземлились на Землі і підірвали все в стилі «Дня незалежності». А після цього кинули нам виклик, щоб у семиматчевій серії розіграти контроль над всесвітом. І, скажімо, ми маємо доступ до машини часу, що дозволить нам повернутись у минуле в стилі Сари Коннор і зібрати 12 легенд НБА з 1946 до 2009 року, перенести їх в наші дні і потренуватись вісім тижнів перед Фіналом Фіналів. Ми мусимо перемогти, інакше нашій планеті настане кінець. Яких дванадцять гравців ми виберемо?

  Якщо Ви винесете з цієї книги щось інше, крім «Сіммонс нездатний редагувати себе» і «Рік Беррі носив перуку-як-у-Берта-Рейнолдса під час сезону 1975-1976», я сподіваюсь і молюся, що саме це: замість того, щоб вибрати дванадцять найкращих гравців, нам слід вибрати дванадцять, що будуть доповнювати одне одного найкращим чином… Домовились? (Будь ласка, кивніть. Дякую). Ви хочете баскетбольну команду. Групу, що розуміє Секрет. Сукупність особистостей/талантів, з якими жодні злодії не захочуть змагатись. Команда, що включатиме одного вокаліста, один приклад для наслідування, і одного беззаперечного альфа-самця. Запасні, що приймуть свої лімітовані ролі і не переживатимуть за кількість зіграних хвилин. Ростер, гнучкий за зростом, стилями і атлетизмом. І, нарешті, чотири білі хлопці, тому ми зможемо продати більше джерсі і постерів (Упссс. Я думав логікою людей, що збирали «Дрім Тім» 1992 року. Зітріть це). У досконалому світі наші дванадцятеро думатимуть тільки про перемогу і цілісність команди.

  Я назвав свою команду «Винний Погріб», бо коли хтось складає команду всіх часів, вони просто кидаються іменами. "Я би взяв Берда, Меджика, Джордано, Каріма, Леброна..." Що саме вони мають на увазі? Вам подобається до-бейсбольний чи після-бейсбольний Джордан? Вам подобається Меджик у ролі альфа-самця чи безкорисливий Меджик? Мені потрібно більше інформації. Думаючи як енофіл-сноб, я розгядаю баскетболістів як марочне вино певного року випуску, а не просто бренд. Спитайте будь-якого сомельє про десять його улюблених «Бордо» за останні 75 років і він не скаже: «Мутон Ротшильд», «Лафіт», «О Бріон», «Латур». Він вкаже вина точно. «Мутон Ротшильд 59 року», «Лафіт 53го», «О Бріон, 82го», «Латур 61го». Якщо зайдете ще далі, він, цілком ймовірно, прийме виклик: «Я дам вам 5 обідніх меню, а Ви дасте мені 10 кращих «Бордо», по 2 на кожне меню. Ті, що найкраще підходять до певних страв. У цьому й полягає робота сомельє - не тільки знати назви вин, але й розрізняти їх залежно від року урожаю і поєднання з їжею. Вони чудово проведуть час, підбираючи їх.

  Хіба це не схоже на баскетбол? Тут теж справа в часі. Я любив дивитись гру Берда, але, особливо, у 1986 році. Чому? Бо в 86му партнери вийшли на свій пік і дозволили йому відкрити грані свого таланту, про які він і не здогадувався. Ви можете сказати, що його найкращий сезон в кар’єрі став таким завдяки удачі і правильно підібраному часу. Але серед успішність вин теж залежить від удачі і сприятливого часу: як у 1947 році, коли незвично тепле літо у Франції сприяло отриманню вина з високим рівнем алкоголю і низькою кислотністю. Так «Шеваль Блан» 1947 року стало кращим в історії свого винного двору, як Білл Волтон 1977 року. Не кожне рішення дається легко. «Мутон Ротшильд» найкращий 1953, 59 і 61 року, як Меджик у 1982, 85 і 87. Сомельє не можуть вказати найкращий урожай «Мутон Ротшильд», як і ми сперечаємось щодо кращого року Меджика в НБА. Його кращий за результативністю сезон – 1987, але у мене достатньо вогневої міці у моєму «Винному погребі», після того як я вибрав Джордана(1992 або 1996 року) і Берда-1986 і безумовно, виберу ще декількох скорерів. Так чи потрібен мені Меджик у якості завершувача атак? Чому б не розпочати з Меджика-1985(найбільш безкорисливого розігруючого) або вибрати Меджика-1982(молодшого, кращого в захисті, здатного зіграти на чотирьох позиціях, достатньо талановитого, щоб набирати статистику, близьку до тріпл-даблу) в якості 6го гравця?

  Тому «Винний погріб» - справжня головоломка. Я полегшу свій вибір, дотримуючись трьох основних правил:

• Брати до уваги тільки сезону, які я бачив на власні очі. Це означає, що об’єднання АБА і НБА стане нашим вододілом і встановить часові рамки між 1977 і 2009 роками.
• Спробувати відтворити кращу команду («Селтікс»-1986) максимально близько, не стільки за талантом, як за безкорисністю і гнучкістю в стилі «Ми можемо все»
• Не забувати, що формула «Безкорисність – характер – захист – підбір – MJ» винесе Марсіан вперед ногами зі спортзалу, хіба що в них є 8-футовий центровий, про якого ми нічого не знали.

  Відштовхуючись від цих правил, я спочатку вибрав граців, що відповідає фундаментальним категоріям: повна безкорисливість, чудовий партнер по команді, отримує задоволення, роблячи партнерів краще, високий баскетбольний IQ, повністю пізнав баскетбольний Секрет. А ось і перша трійка: 

’86 Ларрі Берд

25.8 очок, 9.3 підбирань, 8.2 асистів, 2.1 перехоплення, 52–93–41 (18 ігор в плей-офф)

  Дайте йому хороших партнерів і він покаже себе як доповнюючий гравець, заб'є кілька 3-очкових, зажене менших суперників у "пост", віпрацює в захисті і візьме гру на себе, якщо це буде потрібно. Майк Фрателло вказав на здатність Берда грати краще, коли в нього сильніші партнери після того, як очолював команду Сходу на All Star Game 1988 року. Ларрі набрав шість очок, в той час як тандем Джордан-Вілкінс - 69. "Майкл грав чудово, Домінік грав чудово, але найбільше мене вразило, як Ларрі відійшов у тінь. Він зробив сьогодні більше, ніж змогли помітити вболівальники. З точки зору тренера, Ви повинні бути задоволені, тим, що він робить: пара ключових перехоплень, постійне повернення в захист, і ліквідація 5 швидких відривів суперників. Для мене він був таким собі контролером гри. Він розумів, що нам потрібно, і давав це. Так, нам потрібен контролер гри. Це буде Берд.

’03 Тім Данкан

24.7 очок, 15.4 підбирань, 5.3 асистів, 3.3 блоків, 53–68 (24 гри)

Найкращий потужний форвард в історії, ватажок захисту, неймовірний партнер і центровий для низького варіанту нашої команди. Відповідає всім нашим потребам. Покращена версія Кевіна МакХейла'86.

’85 Меджик Джонсон

17.5 очок, 7.1 підбирань, 15.2 передач, 51–85 (19 ігор в плейофф).

  Як було вказано в абзаці про «Мутон Ротшильд», він, як і Берд, робитиме все, щоб партнери стали кращими.Ну що ж, у мене є фундамент з трьох гравців і Джордана. Але з яким саме? Він досяг свого піку статистично і фізично у 91му, досягнув піку впевненості в 92му і, як переможець, у 93му... Але у всіх цих трьох Джорданів занадто великий дух суперництва.Навіть якщо від наступної гри залежатиме доля людства, він може не втриматись від бажання показати свою вищість над деякими партнерами(уявіть його під час скандалу з Кобі або ЛеБроном) і перетворить тренування у війну за право називатись альфа-самцем команди. Можливо, варто взяти Джордана'96? Людина, поставлена на місце своїм бейсбольним досвідом, яка стала більше цінити свій талант, що більше розуміє і підтримує партнерів, все ще голодна до перемог, трохи менш вибухова, але більше ефективна, яка усвідомлює свої можливості і цінує Секрет Баскетболу? Зробимо так:

’92 Майкл Джордан

34.5 очок, 6.2 підбирань, 5.8 асистів, 50–86–39 (22 гри в плей-офф)

  І ось чому: "передбейсбольний" MJ не любив грати зі своїми слабкими партнерами. Але у "Винному Погребі" він не зіграє з Бредом Селлерсом і Віллом Пердью. Він буде чемним. Якщо він не створював проблем у Dream Team, він не створюватиме проблем і у найкращій із зібраних коли-небудь команд. Ми хочемо, щоб наш найкращий бомбардир виграв свій другий титул і вийшов на пік можливостей. Включіть уяви і замініть у Celtic'86 Денні Ейнджа на Майкла Джордана, ефект буде неймовірний. Жах. Ми почнемо брати грошей з людей, які приходитимуть дивитись наші тренування, щоб відновити знищені марсіанами міста. Справжні фанати віддаватимуть останню копійку, щоб побачити молодих Джеймса і Вейда/Браянта, які гратимуть проти Майкла на тренуваннях.  При виборі цетрового, в руках якого буде наше майбутнє, я не можу ризикувати. Мені потрібні найнадійніші два очки всіх часів. Мені потрібен "небесний гак". Мені потрібен Карім. Всі сумінви щодо його здатності розуміти секрет зникли після інтерв'ю Sports Illustrated, коли він пояснив бажанян грати після виснажливих мігреней: "Ці хлопці - мої одноклубники і мої друзі. Я потрібен їм". Так! Звучить, як слова Расселла. Отже:

’77 Карім Абдул-Джаббар

34.6 очок, 17.7 підбирань, 4.1 передач, 61–73 (11 ігор в плей-офф)

  Це наша стартова п'ятірка: Берд'86, Данкан'03, Меджик'85, Джордан'92 і Карім'77. Неможливо скласти з сучаних гравців команду, кращу за цю. Наші п'ятеро запасних повинні доповнювати їх якомога краще(і, звичайно, дотримуватись принципів Секрету).Далі буде...