Всупереч думці запеклих скептиків, диванних критиків та різного фасону телевізійних «експертів» український великий футбол міцніє, розвивається й трансформується. Йдеться тут, перш за все, про головну нашу команду – Національну збірну країни, де на відміну від клубної гри, все вирішують не мільйони доларів та не «золоті» легіонери, а наша українська сила волі, згуртованість, патріотизм, працелюбність, самовіддача.
Чув, як Сергія Бубку колеги-журналісти нещодавно спитали, які ще досягнення в українському спорті окрім олімпійських він може виділити у 2016-му році. Президент НОК серед перших згадав про гандбол. Насправді, ще донедавна ситуація в нашому гандболу виглядала катастрофічною, але все змінило яскраве завершення року.
До старту нового біатлонного сезону залишається менше двох місяців. До зимової Олімпіади-2018 у корейському Пхьончхані — менше, ніж півтора року. У тому, що виступи нашої збірної на майбутніх топ-стартах будуть успішними абсолютної впевненості, звісно, немає. Це – спорт. Проте шансів на титули відтепер у нас стало більше. Про те, на чому ґрунтується така думка, дещо далі.
Час міжусобних воєн в українському баскетболі минув. Новий чемпіонат чоловічої Суперліги називають об’єднаним, а ще фахівці прогнозують, що він буде найкращим за останні роки. Сезон вже стартував, зіграно два тури. Спробуємо розібратись, наскільки дійсність виправдовує очікування. Минуло лише два ігрових дні, а майже всі фаворити чемпіонату вже встигли зазнати поразок. Сезон дійно обіцяє бути захоплюючим. «Усі команди зуміли непогано укомплектуватися, усі потроху вибираються з кризи, і в усіх є гарна ротація. Підписують і легіонерів. Від цього виграє вболівальник» - це слова ...
