Tribuna/Футбол/Блоги/Український біатлон/gravitzapa: «Ось коли я зрозумів, наскільки мало я знаю у футболі...»

gravitzapa: «Ось коли я зрозумів, наскільки мало я знаю у футболі...»

Вашій увазі представлено інтерв’ю з екс-тренером одного з донецьких футбольних клубів, а нині блогера «Трибуни» Івана Куделі

12 июля 2013, 16:10
39

Вашій увазі представлено інтерв’ю з екс-тренером одного з донецьких футбольних клубів, а нині блогера «Трибуни»

Привіт. Буду відвертим, не тільки для мене, а й для багатьох на "Трибуні" ти є загадковим блогером. Майже за 4 місяці на сайті ти не зробив жодного запису у блозі, мало коментуєш. Ким ти є насправді?

— Це правда. На Трибуні я не так давно, більше сидів на http://www.sports.ru/ - там два блоги завів - Украинский футбол (відкритий) і Пять копеек:

Нічого екстраординарного чи ба - навіть оригінального. Писав те що схвилювало чи просто думка яка прийшла - і на тобі, черговий запис. Не так багато творчого доробку, але в УкрФутбол почав писати ще один автор, тоя й не був проти. А почалося моє "блогерство" під час ЧМ-2010, одні знайомі хлопці завели собі простенький сайт задля забавки і запросили мене через ФутболУа писати післяматчеві статті. Передивився майже всі матчі (за рідким виключенням), робив купу нотаток, записував емоції, та й виливав усе це на сайт. Підписалося чоловік 10-12 здається - ну, дуже велика аудиторія ) Дуже ми з того раділи.

На Трибуні плануєш завести блог?

— Так, заведу. Якраз починаються чемпіонати, напевно буде що розповісти, та й часу зараз більше вільного. Щодо коментів на Трибуні - дуже мало коментую, справді. Кількість - не моя мета. Здається мені, що коментар має чимось допомогти іншій людині, а не бути засобом самоствердження мене, великого, розумного і фантастично дотепного ) А в міжсезоння які новини - Суарес те, Суарес се; піде Бейл чи не піде; «Динамо» купило тих і не купило цих, «Шахтар» продає-продає-продає.. ) От нарешті ЧУ почнеться, у серпні закриється трансферне віконце, вже всі придбають кого захочуть/зможуть - ото і буде початок сезону )

— Розкажи про себе. Ким ти є в реальному житті?

— Батьки народили мене в Києві, за що я їм вдячний, навчався у звичайній школі, не в лондонах ніяких (це, можливо, пізніше), згодом був Університет Шевченко (факультет радіофізики), ще пізніше - робота в невеличкій компанії, потім в компанії побільше, ще пізніше - у великій. Переважно розвивав вітчизняну торгівлю - в кінці 90-х - на початку 2-тисячних якраз масово почали супермаркети будувати, так і я долучився. У кількох компаніях завідував аналітичними відділами. Кілька років назад запросили мене до Донецька - от вже ніколи не думав, що погоджуся там працювати - а попрацював і прожив там трохи більше трьох років. Навіть встиг при компанії організувати аматорський ФК і потренувати його в другій аматорській лізі на чемпіонаті області. "Восход" називалася команда. Спершу сам тренувати намагався, ходив на тренінги в Донецькій обласній федерації футболу, а пізніше запросили ми тренувати людину, яка на футболі краще за мене розумілася - колишнього гравця «Шахтаря» і молодіжної збірної СРСР Хлисту Сергія Степановича. От коли я зрозумів наскільки мало я знаю у футболі )) Так що так чи інакше - долучився я до розвитку футболу на Донеччині. А зараз потроху і у Києві тим самим займаюся - з випускниками радіофізичного факультету і декількома долученими зі сторони особами граємо у футбол кожної суботи.

— Цікаво. Далеко не кожен блогер може таким похизуватись. Серед гравців, яких ти тренував є такі, які змогли реалізувати себе в професійних клубах?

— Важко сказати - пройшло вже шість років. У команді з 20-ти з лишком гравців половина були працівниками компанії, а інших ми запрошували із дитячо-юнацьких шкіл ті інших клубів (так само аматорських). Декілька хлопців були досить перспективними як на мене, але переважна більшість із тих хто вмів дати раду м'ячеві більше турбувалися своїм зовнішнім виглядом - зачіски, тату, ніж самою грою )) Такі собі поганенькі копії Бекхема. Одного хлопця запросили у «Кримтеплицю» (другий чи молодіжний склад - не знаю яка в них там структура), іншого - в «Титан» донецький. Один хлопчага навіть у «Шахтарі-3» встиг пограти, правда, не надто довго.

— Кримтеплиця це непоганий рівень. Як звати того хлопця?

— Антон Братков. Батько його дуже ним опікався.

— Десь чув таке прізвище...

— Так, є однофамілець, але то інший Братков, більш успішний.

— Я, мабуть, його і мав на увазі, того що в «Динамо-2» грає.

— Точно )

— Як взагалі вийшло, що ти був аналітиком, і раптом став тренером футбольної команди?

— Так, як завжди і виходить - чого хочеш найбільше, про що мрієш - те і отримуєш рано чи пізно. Аналітик ти, вчитель чи бізнесмен - та якщо любиш футбол, то хіба ті не можеш в нього грати? Звісно, можеш. Чи хоча б намагаєшся ) А з тренерством вийшло так, що перед першим матчем на першість області на тренуванні я зламав ключицю - то й довелося організовувати мені гру не на футбольному полі, а на лавці. Тренувалися ми на полі жіночого ФК «Дончанка». Коли подавав заявку у Федерацію футбола - познайомився із П'яних Володимиром Дмитровичем. То він мене і запросив на декілька семінарів для тренерів. Так я став тренувати клуб ))

— Ти сказав, що зараз в Києві кожної суботи граєш в футбол. Не плануєте заявитись на аматорський чемпіонат м. Києва чи області? Чи просто гратимете в своє задоволення?

— Ні, в Києві граємо для себе. Кілька чоловік грають десь по бізнес-лігах та і все.

— Що означає твій нік ?

— це із к/ф Данелії КінДзаДза .

— Це твій улюблений фільм?

— Так, один із улюблених )

— Чим займаєшся зараз окрім футболу?

— У якості фрілансера допомагаю знайомим розвивати мережу невеличких кав'ярень. Торгову марку не буду казати аби на забанили за рекламу ) Та до того ж вона не досить відома. Працюючи в Донецьку, довелося покерувати декількома ресторанами і кафе у спробі створити мережу - от і згодився досвід сьогодні.

— За кого вболіваєш, мабуть, питати безглуздо у киянина, але все ж: за кого ти вболіваєш?

— О! Та вболіваю, звісно, за «Динамо». Ще за «Арсенал» із Лондону. Багато команд подобається - одні мені милі за історію, інші за звичкою, а ще в когось форма пречудова – «Селтік», наприклад ) Мені товариш не так давно привіз футболку із Греції – «Панатінаїкос». Також можу сказати про мій останній подарунок - друзі порадували мене футболкою із цитатою Біла Шенклі - напевне знаєш якою саме )) Але її можна прочитати тільки дивлячись у дзеркало - зворотній шрифт, тільки для посвячених ))

— Як часто відвідуєш домашні матчі «Динамо»?

—  Намагаюся ходити на кожен домашній, у минулому сезоні пропустив гри три, здається. Друзі запрошують на виїзд до Донецьку - та ще ні разу не вдалося ) Якось перед матчем «Шахтар»-«Динамо» я телефонував друзям в Київ із Донецька і розповідав що збираюся на футбол - тоді ще на РСК «Олімпійський», одягаю динамівську форму, беру прапор триметровий ))) Дуже повеселила їх перспектива моєї появи на стадіоні.

— Яка була реакція місцевих?

— Навдивовижу радісна - підтримували , все дуже по-доброму. Я знаю кількох місцевих хлопців, які за Динамо вболівають на противагу переважній більшості ) Цілком відкрито

— Опозиційний дух))) Як ти віднісся до заявки ультрас "Динамо", котрі закликали бойкотувати турнір?

— Та до турніру у мене приблизно таке ставлення, як і у фанатів. Але вони боялися самої ідеї об'єднальної (думаю, що це навряд чи можливо у найближчі роки), а мене більше турбувало, що підготовка у міжсезоння буде понівечена )) бо захочуть у будь-якому разі обіграти і Спартак, і Зеніт. Як би воно боком потім не вилізло.

— Чи захоплюєшся ще якимось спортом окрім футболу?

— Звичайно. У студентські роки виступав за збірну Університету з баскетболу. В останні років вісім дуже захопився снукером (хіба не вид спорту?)

— Як захопився снукером? Для України це досить екзотичний вид спорту, як на мене.

— Прикра випадковість )) Мене товариш трохи навчив грати у більярд - Русский! А одного разу в гості приїхав друг із Чехії і запропонував зіграти у снукер. Трохи пізніше на каналі "Євроспорт" я почув як коментує снукер один російський коментатор - та й не зміг відірватися. Навіть голос заворожував! Згадалися тоді чомусь батько і син Гомельські, які баскетбол коментували - от хто вміє!

— Кого вважаєш найкращим коментатором України?

— Колись вважав Дмитра Джулая, але вже давно його не чути

— Він зараз в Ірландії на Сетанта-Спорт Євразія працює. Зараз улюбленого немає?

— О! Не знав.. Дуже працьовитий і грамотний коментатор. Зараз напевно нікого не зможу виділити - дуже слабкі кадри, як на мене.

— Чи пробовував себе в ролі коментатора?

— Ні, не пробував - напевно, і не треба, бо за емоціями це було б подібно до латиноамериканських коментаторів - кілька хвилин кричати Гоооол!, стрибаючи при цьому як навіжений - це трошки не з коментаторської справи )

— А як на рахунок Віктора Вацка, Дениса Босянка? Щоправда Вацко зараз також не працює, а Босянок працює на матчах не надто високого рівня, але все ж таки Вацко - це голос збірної України, а Босянок - голос Серії А та напарник Джулая, вони не один фінал ЛЧ разом відкоментували.

— Ну.. напевно вони зараз кращі і Україні, але ж хотілося б кращого. Мало розумітися на предметі, мало знати мову - треба ще вміти цікаво розповісти навіть коли на полі нудно. Як той самий Гомельський--молодший наприклад. Колись коментував він один не досить цікавий матч, але коли він сказав що у Мелоуна(чи у Родмана - вже не згадаю) Не можна видерти м'яча із рук, начебто до нього приробили ручки, за які той тримається  - після цього я міг пережити найстрашнішу баскетбольну нудьгу ) А що наші коментатори - переповідають події на полі, повторюючи прізвища по декілька разів на секунду - це трохи не те, що треба. Із "зубрів" нашого коментаторського цеху Сергій Савелій мене завжди радував фразою: "Ну... ви самі все бачили!", а Сергій Дерепа своїми нескінченними "Нуль-нуль..." (навіть коли рахунок був іншим ))

— Як ти відносишся до того, що на українському каналі "Футбол" працює російський коментатор Юрій Розанов? Чи піде це на користь українським коментаторам?

— З огляду на те, що я сказав, то краще було б давати простір рідним коментаторам - задля їх розвитку. але з іншого боку - а як ще інакше можна навчитися, як не поряд із професіоналами? Це мені нагадує ситуацію із проблемами з легіонерами у нашому футболі ) Тому нехай хоча б у Розанова повчимося. Але краще б Уткіна

— Уткіна...хм, він має далеко на найкращу репутацію в Росії.

— Репутація - так. Інша справа, що людина вміє коментувати - мову знає і постійно поглиблює свої знання, футбол і футболістів також знає дуже добре. Але до того може когось і образити або висловитися неполіткоректно - так це вже з області шоу-біза, мені здається. Гарний коментатор зі спини або за манерою бігти має взнати футболіста, а не дивитися на номер на футболці, а потім заглядати до протоколу, щоб взнати прізвище. Це, звісно, тільки деякі моменти, які важливі для мне в коментаторській справі. Це досить непроста справа, не для кожного - точно.

— Бачу ти спортивна людина. Не болить серце за український спорт?

— Переживаю, звичайно, дуже сильно. Рідні кажуть - надто сильно )) Але хіба можна інакше?

— Хто, на твою думку, винен в тому що в сезоні 2005/06 в нас в другій лізі було 3 групи, а зараз і прем'єр-ліга ледве набирає 16 команд?

— Хто винен.. Гм. Напевне, замало бажаючих інвестувати у таку непевну річ як футбол ) Тим більше на фоні всесвітньої кризи. Я це дуже добре усвідомив за часів тренерства - крім суто тренувального процесу треба було займатися речами, далекими від футболу. Вибивати гроші із спонсора на екіпірування, домовлятися про оренду полів, шукати лікарів, які будуть працювати на матчі, сплачувати роботу суддів (не в сенсі - підкупити, а в прямому - зарплату суддям мали платити клуби із своєї кишені). Як у АПЛ виходить - не тренер, а менеджер! ) Отак і наш клуб - проіснував весну-літо-осінь, а на зимовий чемпіонат вже не змогли заявитися - бракувало коштів.

— Чи має держава фінансувати провінційні клуби задля розвитку спорту, бо, наприклад, в багатьох містах України (Івано-Франківськ, Рівне, Житомир) зараз немає, навіть, професійного клубу?

— Держава мала б насамперед не заважати розвитку бізнесу, але це не про нас ). Звичайно розвиток спорту (не тільки футболу) мав би лягати і на плечі держави хоча б якоюсь мірою, якщо держава, звісно, зацікавлена у тому щоб ставати кращою. Що тут можна сказати - Китай, США, Велика Британія - ці держави і у спорті на перших ролях, чи не так?

— Також проти нинішньої влади?

— Та не у владі річ - сьогодні одні, завтра інші. Звичайно, я проти теперішньої влади. Із таким беззастережним і всебічним рекетом українцям ще не доводилося стикатися. Це на загальнодержавному рівні. Така "діяльність" не може радувати всіх, хто хоч інколи використовує маленьку частину безмежних ресурсів своїх мізків )

— Під кінець хотів би задати таке просте питання: чому вирішив взяти участь в літній школі журналістиці? Ти ж на відміну від багатьох учасників вже далеко не школяр.

— Та всі ми школярі. Коли я випускався з університету декан нам сказав одну річ: Оце ви тут вчилися стільки років, і сподіваюся що ми вас навчили однієї речі. Ми вас навчили учитися. Тепер ви можете стати ким завгодно. Якщо не припините вчитися ))

— Дякую за інтерв'ю! До зустрічі!

Лучшее в блогахБольше интересных постов