Зотов здобув два трофеї з ВЕФ, Ткаченко б’ється за нагороди у Фінляндії. Де грають наші баскетболісти під час війни
Солідна географія та перші звитяги.
Солідна географія та перші звитяги.
Переважна більшість найсильніших українських баскетболістів зустріла війну в Іспанії – 24 лютого у Кордобі наша національна збірна грала виїзну зустріч відбору на чемпіонат світу 2023 року із місцевою «Червоною фурією».
Після того, як стало зрозумілим, що розіграш української Суперліги у найближчому майбутньому поновлено не буде, а «Прометей» оголосив про зняття із розіграшу Ліги чемпіонів та розпуск основного складу команди, усі вони фактично стали вільними агентами – та отримали можливість укладати угоди із іноземними організаціями.
Таким чином, до Артема Пустового, який від початку поточного сезону грає за «Гран-Канарію», та Володимира Геруна, який захищає кольори турецького «Бююкчекмече», приєдналися ще близько двох десятків наших баскетболістів. І зараз Україна має чи не найбільший іноземний легіон у сучасній історії – щось схоже вже було після 2014 року, коли Суперліга втратила топ-клуби із Донецької області, а ті організації, що змогли продовжити існування, втратили переважну більшість грошей.
Розповідаємо, де саме продовжують професійну кар’єру наші хлопці – не лише чинні гравці національної збірної, а й молоді таланти, чия можливість вдягти синьо-жовту майку ще попереду.
«Прометей»
Ілля Сидоров («Йиндржихув-Градець», Чехія)
Олександр Липовий («Бонн», Німеччина)
Олександр Мішула («Брно», Чехія)
Дмитро Тихонов («Невежис», Литва)
В’ячеслав Петров («Антіб», Франція, другий дивізіон)
Олександр Бєліков («Дубровнік», Хорватія, другий дивізіон)
Із українських гравців основної ротації «титанів» без клубу залишається лише досвідчений плеймейкер Денис Лукашов – всі інші його партнери вже підсилили різні європейські команди. Липовий, який вже має успішний досвід виступів у європейських чемпіонатах пристойного рівня, влаштувався найкраще – його «Бонн» очолює турнірну таблицю регулярного чемпіонату німецької Бундесліги, випереджаючи навіть заможну «Баварію».
Можливість поборотися за чемпіонський титул буде у Мішули: його «Брно» йде серед лідерів чеської ліги та буде ставити перед собою найвищі завдання у плей-оф. «Антіб» Петрова б’ється за підвищення у класі і є одним із головних претендентів на перемогу у другому французькому дивізіоні – тож на бігмена національної збірної також чекає дуже цікаве та напружене завершення баскетбольного сезону.
Ще декілька важливих матчів зіграє Ілля Сидоров – його «Йіндржихув-Градець» зайняв останню, 12-у, сходинку у елітному дивізіоні чемпіонату Чехії, та на початку травня проведе серію за виживання із переможцем місцевої другої ліги.
«Будівельник»
Джером Рендл («Леваллуа», Франція)
Андрій Грицак («Прат», Іспанія, другий дивізіон)
Один із лідерів сенсаційного «Запоріжжя» не заграв у топ-команді Суперліги, але це не завадило Андрію знайти роботу в Іспанії – форвард є вихованцем школи мадридського «Естудіантеса», володіє мовою, тож багато часу на адаптацію на Піренейському півострові йому не знадобиться.
У «Праті» Грицак грає регулярно, але не дуже багато – десять хвилин в середньому за поєдинок. На плей-оф нова команда українця не претендує (відстань у п’ять перемог за шість турів подолати майже неможливо), але й вилітати із другого за статусом іспанського дивізіону також не повинна.
«Київ-Баскет»
Дмитро Скапінцев («П’єно Жвайгждес», Литва)
Артем Ковальов («Клавіхо», Іспанія, третій дивізіон)
Андрій Войналович («Валмієра», Латвія)
Ілля Тиртишник («Массано», Швейцарія)
Основний центровий «бджіл» Скапінцев одразу ж отримав велику роль у дев’ятій команді чемпіонату Литви – він виходить у старті разом із легендою Суперліги Ренді Калпепером та у минулому турі допоміг «П’єно» здолати на виїзді поважний «Нептунас». Втім, покращити турнірне становище Дмитру та його новим партнерам буде досить складно: від восьмої сходинки, яка дає право зіграти у плей-оф, їх відділяють чотири перемоги.
Натомість Тиртишник побореться за нагороди у швейцарській лізі – «Массано», у складі якого український захисник вже встиг провести три офіційні зустрічі, йде другим у таблиці, поступаючись лише постійним учасникам європейських кубкових змагань із «Фрібурга».
«Дніпро»
Віталій Зотов (ВЕФ, Латвія)
В’ячеслав Бобров («Нантер», Франція)
Іссуф Санон («Шауляй», Литва)
Сергій Павлов («Мелілья», Іспанія, другий дивізіон)
В’ячеслав Кравцов («Охуд», Саудівська Аравія)
Анатолій Шундель («Пардубіце», Чехія)
Не всі провідні українські гравці «Дніпра» працевлаштувалися за кордоном – зокрема, капітан команди Станіслав Тимофеєнко залишився в Україні та разом із Максимом Закурдаєвим, Сергієм Загребою та головним тренером Дмитром Болдаєвим допомагає нашим військовим та біженцям.
З тих же дніпрян, хто продовжує грати у баскетбол за кордоном, до найбільш сильного та конкурентного турніру прогнозовано поїхав Бобров: йому допомогли досить вдалий досвід виступів у іспанському чемпіонаті у недалекому минулому та статус одного з лідерів української збірної. Нова команда форварда, «Нантер», веде боротьбу за місце у першій вісімці французької ліги, та станом на сьогодні не потрапляє до плей-оф лише за додатковими показниками. До завершення «регулярки» залишилося ще шість турів, які будуть для В’ячеслава та його колег дуже й дуже відповідальними.
Зотов приєднався до ризького ВЕФ на початку березня і вже встиг здобути із новим клубом дві нагороди – Кубок Латвії та титул чемпіона Латвійсько-естонської баскетбольної ліги. Окрім цього, організація, кольори якої зараз захищає плеймейкер, активно підтримує український народ у боротьбі із російськими загарбниками – як медійно, так і фінансово.
Санон знайшов новий клуб пізніше за екс-партнерів по «Дніпру», але його дебют за «Шауляй» вийшов неймовірно вдалим. Головна «запальничка» українського баскетболу здобула 30 очок за 24 хвилини у зустрічі проти «Прєная», а вже незабаром команда Іссуфа зустрінеться із «Жальгірісом» – і це буде дуже серйозний тест для молодого українця.
«Хімік»
Олександр Ковляр («Тарту», Естонія)
Віталій Степановський («Крайова», Румунія)
Плеймейкер молодіжної збірної України отримує перший у кар’єрі легіонерський досвід – новий клуб Ковляра також грав у плей-оф Латвійсько-естонської ліги, але поступився ВЕФ Зотова у чвертьфінальній серії (вирішальна друга зустріч завершилася наднапруженим поєдинком із овертаймом).
А один із найкращих українських фахівців сучасності пробує свої сили у румунському чемпіонаті: Степановський змінив легендарного грецького баскетболіста Михаліса Какіузіса (грав у збірній на тріумфальному Євробаскеті-2005 та срібному ЧМ-2006) на посаді головного тренера «Крайови». У трьох поєдинках «регулярки» команда під керівництвом українського наставника здобула одну перемогу та двічі поступилася в кінцівках, але у плей-оф має виходити спокійно – зараз підопічні колишнього керманича «Хіміка» йдуть шостими у турнірній таблиці та мають гандикап у чотири перемоги від дев’ятого місця.
«Кривбас»
Владислав Коренюк («Ювентус», Литва)
Один із лідерів криворізької команди приєднався до шостого колективу чемпіонату Литви, і справи в Утені у Коренюка йдуть доволі непогано. У п’яти зіграних поєдинках він набирав в середньому 12,4 очки, а «Ювентус» має відмінні шанси потрапити до плей-оф.
«Черкаські Мавпи»
Іван Ткаченко («Гельсінкі Сігалз», Фінляндія)
У фінському чемпіонаті йде медальний раунд – і нова команда вихованця черкаського баскетболу вже пробилася до півфіналу, здолавши своїх суперників по першому раунду із КТП з рахунком 3:0 у серії.
Далі на Ткаченка із партнерами чекає переможець регулярного чемпіонату «Карху», але команда у Івана дуже серйозна – для суперветеранів фінського баскетболу Петтері Копонена, Шона Хаффа та Тууки Котті немає нічого неможливого.
