Перемога на Євробаскеті, титули в НБА та шалені кидки. 13 найкращих моментів в історії українського баскетболу
Нашому баскетболу є чим пишатися.
Є чим пишатися.
Попри те, що український баскетбол ніколи не займав провідних позицій у Європі та світі, його історія налічує чимало яскравих та визначних моментів – тих, що хочеться переживати знову і знову.
До 30-річчя незалежності України згадуємо ці миттєвості, події та досягнення.
Шосте місце чоловічої збірної на Євробаскеті-2013
Чемпіонат Європи, що проходив у Словенії, можна назвати зоряним часом українського баскетболу.
Нашим хлопцям вдалося дуже успішно подолати попередній груповий раунд, у якому збірна перемогла Бельгію, Ізраїль, Німеччину та Велику Британію, поступившись лише майбутнім чемпіонам Європи французам. У другому груповому раунді Україна виявилася сильнішою за збірну Сербії, поступилась Литві та Латвії, але все одно пройшла до плей-оф.
Ми досі вдячні бельгійцям, які у зустрічі, що вже не мала для них жодного турнірного значення, перемогли нашого головного конкурента – латвійців під керівництвом Айнарса Багатскіса.
У чвертьфіналі збірна Майка Фрателло програла хорватам, а потім перемогла Італію і пройшла у матч за п’яте місце, де, на жаль, поступилася збірній Словенії із зірковим Гораном Драгічем. Але цього виявилося достатньо для потрапляння на чемпіонат світу – перший та єдиний для нашої національної команди за часів незалежності України.
Шосте місце на європейській першості залишається для збірної України рекордним. Але, сподіваємося, ненадовго.
Вирішальний триочковий Олександра Мішули у матчі з Туреччиною на чемпіонаті світу
Єдиний для нашої збірної чемпіонат світу проходив у Іспанії. Тоді, влітку 2014-го, у неймовірно складні для країни часи, нашим баскетболістам вдалося здобути дві перемоги в п’яти матчах, а зустріч із Туреччиною в третьому турі стала по-справжньому легендарною.
Українці впевнено перемогли суперників, а крапку в тому матчі поставив ще зовсім молодий Мішула, який закинув триочковий через центрового із НБА Омера Ашика. Захисник, який тоді ще грав за рідний «Дніпро», став автором справжнього «даггеру» – кидка, який зняв усі питання про переможця матчу.
Виграна чверть у збірної США
На тому ж баскетбольному мундіалі сталася ще одна подія, яка точно запам’яталася всім українським уболівальникам (та й гравцям, певно, також).
У п’ятому турі групового етапу наша збірна протистояла грізній Дрім-Тім, за яку виступали ледь не всі головні зірки НБА. Українцям не просто вдалося нав’язати боротьбу американцям, вони навіть виграли у них першу чверть матчу (19:14) і вели у рахунку до середини другої 10-хвилинки. Переламати хід гри змогли тільки Кайрі Ірвінг, який двічі зрівнював рахунок, і Стеф Каррі, чий триочковий і розпочав камбек збірної США.
Україна поступилася кращій команді світу із рахунком 71:95, але продемонструвала справжній характер, який у матчах з американцями вдавалося показати далеко не всім. США тоді, до речі, вибороли золоті медалі, не програвши на турнірі жодної зустрічі, а ще молоді на той час Каррі, Ірвінг, Клей Томпсон, Ентоні Девіс та Джеймс Харден згодом стали головними зірками покоління у НБА.
Кидок Станіслава Тимофеєнка на бронзу чемпіонату Європи з баскетболу 3х3
У баскетболі 3х3 Україна виступає краще, ніж у класичному, і неодноразово завойовувала медалі – дівчата ставали срібними призерками чемпіонату світу у 2016-му і бронзовими у 2017-му, а також виборювали бронзу чемпіонату Європи у 2018 році. Чоловіки ж здобули лише одну нагороду, але зробили це максимально епічно та видовищно.
У бронзовому фіналі чемпіонату Європи 2017 року Станіслав Тимофеєнко приніс Україні перемогу шикарним влучним кидком з-за дуги. А разом із ним нагороди вибороли також Максим Закурдаєв, Дмитро Липовцев та Олександр Кобець. Здолали наші хлопці не кого-небудь, а надпотужних сербів – бронзових призерів Олімпійських Ігор у Токіо та перманентних топів світового рейтингу.
Момент із влучанням Тимофеєнка – на 18:55:
Перемога над Іспанією на відборі до чемпіонату світу-2019
Перший матч відбіркового етапу ЧС-2019 завершився для України сенсаційним тріумфом над збірною Іспанії, яка в підсумку і стала переможцем планетарної першості.
Гра з іспанцями, що відбувалася у вересні 2018-го, видалася дебютною за національну команду для Олексія Леня, який на той момент вже кілька років виступав у НБА. А головним героєм матчу був інший представник України за океаном – Святослав Михайлюк, який набрав 22 очки та став кращим гравцем зустрічі. Українці контролювали хід гри, майже не поступалися в рахунку впродовж усіх 40 хвилин і впевнено перемогли суперника із рахунком 76:65.
Кваліфікуватися на чемпіонат світу нашій збірній не вдалося, але завдати майбутнім чемпіонам однієї із двох поразок на відбірковому етапі українці все ж змогли. І, що не менш важливо, після декількох років смутку нагадали про великий баскетбол вітчизняним вболівальникам: зірковий склад (окрім Леня та Михайлюка до лав команди завітав Пух Джетер, герой історичного Євробаскету-2013) зібрав майже повні трибуни Палацу спорту, що для гри із помаранчовим м’ячем – явище непересічне.
Перемога на жіночому Євробаскеті-1995
Головна міжнародна звитяга українських команд була здобута ще у далекому 1995 році. 25-й за ліком жіночий Євробаскет став дебютним для незалежної України на міжнародній баскетбольній арені.
В групі українки поступилися лише раз – збірнії Румунії. Натомість перемогли Словаччину, Хорватію, Молдову, Іспанію та Угорщину. У чвертьфіналі збірна України перемогла непросту збірну Литви, а у півфіналі здолала Росію і вже досягла просто фантастичного результату – пройшла до фіналу євротурніру. Там на неї чекала Італія, яка досі не знала поразок на турнірі, але і тут українки знайшли правильний підхід і вибороли золото, одержавши перемогу із рахунком 72:66.
Більше того, цей тріумф дозволив українським дівчатам взяти участь у Олімпіаді в американській Атланті – це був дебют (разом із волейболістками) наших збірних команд у ігрових видах спорту на головних змаганнях чотириріччя.
З 1995-го жіночій збірній України на Євробаскетах жодного разу не вдавалося посісти місце вище десятого, а золоті нагороди досі є єдиним безумовним тріумфом вітчизняного баскетболу на міжнародній арені.
Проведення юнацького Євробаскету у Києві та дебют «команди Михайлюка»
Зараз ця історія має дуже гіркий присмак – бо вона, перш за все, про невиправдані сподівання. Але влітку 2013-го ми ще не знали, що незабаром буде окуповано Крим, на сході почнеться війна, у якій Україна втратить тисячі своїх кращих синів та дочок, що стануть на захист батьківщини у найскрутніший час, а баскетбол відійде навіть не на другий – на мільйонний план.
Тоді ми жили в очікуванні великого спортивного свята: Україні було довірено право проведення дорослого Євробаскету-2015. За два роки до того у якості тестового змагання у Києві відбувся юнацький чемпіонат Європи (серед гравців не старше 16 років) – той самий, завдяки якому країна вперше почула про Святослава Михайлюка.
Надзвичайно талановитий вихованець «Черкаських Мавп» на той час вважався одним із головних європейських проспектів свого покоління (був момент, коли українському захисникові прогнозували вибір у першій десятці драфту НБА), і на домашньому змаганні довів, що це не звичайний хайп. Так, наша збірна стала всього лише десятою – але Свят потрапив до п’ятірки кращих гравців турніру та отримав запрошення до університету Канзасу, топової студентської програми США.
У наступні роки виступи «команди Михайлюка», який приїздив до молодіжних збірних за будь-якої можливості, викликали у країні інтерес не менший за поєдинки національної команди. Піку він досяг у 2016 році, коли збірна U-20 мала всі шанси зачепитися за нагороди Євробаскету – але прикро поступилася Німеччині у чвертьфіналі, втративши двозначну перевагу у рахунку.
Виступ «Будівельника» у Євролізі
Вершиною розвитку українського клубного баскетболу у «золоті часи» Суперліги стало запрошення столичної команди до лав учасників Євроліги – головного турніру Старого Світу, де виступають лише найкращі, найзаможніші та найпопулярніші.
Восени 2013-го у стінах Палацу спорту «Будівельник» приймав потужні «Барселону» та «Фенербахче», вже після початку Революції гідності давав справжній бій ЦСКА, який на той час мав найбільший бюджет у європейському баскетболі, та перемагав значно більш досвідчений з точки зору міжнародних баталій «Партизан». І це були неймовірні відчуття – бо наш баскетбол нарешті отримав визнання на найвищому рівні, до якого він йшов два десятиріччя.
Роман киян із Євролігою вийшов недовгим та не дуже вдалим (дві перемоги у десяти матчах основного раунду та останнє місце у групі). Проте зараз, коли українські клуби не грають навіть у Єврокубку, події восьмирічної давнини сприймаються зовсім інакше – як і сама можливість бачити на власні очі грандів світового баскетболу, що збирали аншлаги на головній арені країни.
Два чемпіонства Станіслава Медведенка із «Лейкерс»
Український баскетболіст переїхав до НБА у 2000 році, одразу підписавши контракт із зірковими «Лейкерс». В першому сезоні за океаном Слава отримував небагато ігрового часу, проте його команда все одно вдруге поспіль перемогла у плей-оф найсильнішої ліги світу, а Медведенко отримав перстень у свій дебютний сезон у лізі, ставши першим (та єдиним до теперішнього часу) українським чемпіоном НБА.
Вже наступного сезону Медведенко був помітним рольовим гравцем каліфорнійців, мав істотно більше ігрового часу і зробив свій внесок у чергове чемпіонство «Лейкерс», адже і в сезоні-2001/02 саме команда із Лос-Анджелеса завоювала трофей Ларрі О’Браєна.
Українець встиг пограти із Кобі Браянтом, Шакілом О’Нілом, Робертом Оррі та іншими легендами НБА, потренуватися у легендарного Філа Джексона і вписати своє ім’я у історію переможної династії «Лейкерс».
Вибір Олексія Леня під п’ятим номером драфту НБА
Центрового можна назвати одним із найуспішніших українських баскетболістів в історії. Після гри за університет Меріленду вихованець «Дніпра» виставив свою кандидатуру на драфт НБА-2013, де його обрав «Фінікс» під загальним п’ятим номером – найвищим серед усіх українських гравців, яких коли-небудь запрошували до ліги через драфт.
А фото Олексія у піджаку із жовто-блакитною підкладкою вмить розлетілося соцмережами і стало легендарним в Україні.
Лень продовжує свої виступи в НБА й понині, і нещодавно став найрезультативнішим українцем в історії найсильнішої ліги планети, випередивши Віталія Потапенка. У попередньому сезоні наш центровий вперше в кар’єрі пробився до плей-оф головної ліги світу із «Вашингтоном», після чого уклав дворічну угоду із «Сакраменто».
Дві перемоги Сергія Ліщука у Єврокубку із «Валенсією»
Українському центровому не вдалося побудувати успішну кар’єру в НБА, проте він яскраво пограв у Європі – і навіть здобув кілька титулів. Вже у сезоні-2009/10, який став для Сергія Ліщука дебютним за іспанську «Валенсію», українець виборов Єврокубок. У фіналі «кажани» здолали німецьку «Альбу», а українець провів на майданчику 17 хвилин, набрав 4 очки та 2 підбирання.
Другий тріумф «Валенсії» і Ліщука в Еврокубку стався у сезоні-2013/14. Тоді у фіналі іспанська команда у двох матчах перемогла російський УНІКС, а український центровий відзначився у цих зустрічах чотирма та п’ятьма очками відповідно.
Українські клуби турніри рівня Єврокубку (не кажучи вже про Євролігу), на жаль, ніколи не вигравали. Найкращим результатом за часів незалежності залишається півфінал неймовірного «Будівельника» із Малкольмом Ділейні у сезоні-2012/13 – але одну з найважливіших серій у власній історії столична команда без варіантів програла іспанському «Більбао».
Неймовірний данк Ді Джея Стефенса у фіналі Суперліги-2017
Один із найвидовищніших атлетів сучасного баскетболу (це зовсім не перебільшення) Ді Джей Стефенс запалює в українській Суперлізі досі, захищаючи кольори «Прометея». Він долучився до історичної перемоги «титанів» у попередньому чемпіонаті, що стала першою для створеного всього лише три роки тому клубу – але свій головний хайлайт подарував у сезоні-2016/17, який форвард провів у складі «Будівельника».
«Хімік» приймав «Будівельник» у четвертому матчі золотої серії, у якій кияни вели із рахунком 2:1. Під кінець другої чверті, в один із найважливіших моментів фіналу, Стефенс виконав просто шедевральний данк через Сергія Павлова. Столичний клуб тоді переміг і здобув свій десятий (і поки що останній) чемпіонський титул, а найбільше та звитяга запам’яталася саме фантастичним данком Ді Джея.
Баззер Сергія Загреби у півфіналі Суперліги-2015
Як це не дивно, одне з найвидовищніших та найнапруженіших протистоянь у плей-оф нашої чоловічої Суперліги трапилося вже після закінчення «золотих років» внутрішньої першості. Тоді український баскетбол вже втратив «Донецьк» та «Азовмаш», велика кількість американських легіонерів із буденності перетворилася на виключне явище, а бюджети клубів зменшилися у декілька разів.
Наш клубний баскетбол від того став значно менш якісним, але у драматизмі зовсім не втратив. Скоріше, навпаки.
У півфінальній серії сезону-2014/15 «Дніпро» та «Будівельник» дійшли до вирішального п’ятого матчу, де за лічені секунди до кінця кияни перемагали із різницею в одне очко. Але центровому «Дніпра» Сергію Загребі вдалось провести атаку, влучити важкий середній із сиреною і вивести свою команду до фінальної серії.
Фінал дніпряни, заявка яких на сезон майже повністю складалася із молодих вихованців клубу, програли южненському «Хіміку», чиє досягнення досі вражає – сезон-2014/15 «їжаки» пройшли взагалі без поразок у національному чемпіонаті та вибороли золоті нагороди із фантастичним балансом 36-0.
А які моменти з історії українського баскетболу найбільше запам’яталися вам? Діліться спогадами у коментарях.
Фото: ФБУ, Getty Images:/ Andrew D. Bernstein, Jure Makovec, Jose Luis Surralles, FIBA
