Tribuna/Футбол/Блоги/Запалися грою/Андрій Кунцевич: «Ми ще не в тунелі»

Андрій Кунцевич: «Ми ще не в тунелі»

Підсумки сезону 2019 у пляжному футболі з віце-президентом АПФУ Андрієм Кунцевичем

23 октября 2019, 00:29
9
Андрій Кунцевич: «Ми ще не в тунелі»

Підсумки сезону 2019 у пляжному футболі з віце-президентом АПФУ Андрієм Кунцевичем

Віце-президент Асоціації пляжного футболу України підбив підсумки сезону, розповів про проблеми українського пляжного футболу та перспективи розвитку, а так очікування від майбутнього сезону.

«Шкода гравців та тренерів, які стали заручниками такої ситуації»

Андрію Павловичу, закінчився сезон пляжного футболу у 2019 році. Які можна зробити підсумки?

– Дійсно сезон завершено, який був самим насиченим за всю історію пляжного футболу. Відбірковий турнір зони УЄФА на Всесвітні пляжні ігри, Європейські ігри, відбірний турнір до Чемпіонату Європи, Фінальна частина чемпіонату Європи, Всесвітні  пляжні Ігри, навчально-тренувальні збори – це що стосується міжнародних змагань. Також визначились чемпіони країни серед чоловічих та  жіночих команд.

Якщо казати в цілому про збірну команду, то команда традиційно рівно і потужно виглядала. На рівних грала на протязі сезону з усіма збірними. Були як перемоги так і поразки проти Португалії, Швейцарії та Італії, перемоги проти Іспанії та Білорусії. Але були і прикра поразка проти Туреччини,  поразки проти Ірану, Парагваї та Сенегалу при рівній грі, однак на це були свої причини, де трішечки не вистачало.

Якщо можна трохи детальніше про ці виступи?

– Я вже зупинявся у своєму останньому інтерв’ю  на виступах команди у першій половині сезону.  Тільки відзначу, що вона виявилась краща за другу частину сезону. Тут все закономірно. Команда добре підготувалася до сезону завдяки Міністерству молоді та спорту України, а саме провела навчально-тренувальний збір спочатку у м. Івано-Франківськ, а потім і у Азербайджані. Зіграли три  товариські матчі. Тому все по ділу. А ось, що стосується другої половини сезону, то тут також все зрозуміло, тільки зі знаком «-». Думаю вся пляжно-футбольна спільнота знає про що йде мова. Тільки дуже шкода гравців та тренерів, які стали заручниками такої ситуації.

«Прямого зв'язку з президентом АПФУ в мене немає»

Місяць назад, перед початком Всесвітніх Пляжних Ігор у Катарі, наші гравці написали відритого листа Президенту АПФУ Василю Андрухіву щодо ситуації, котра складалась в українському пляжному футболі. Чи була якась реакція від пана Андрухіва та що змусило гравців нарешті винести питання зустрічі на широкий загал?

– Так. Лист дійсно був. Гравці та тренери зверталися до мене з приводу публікації цього листа. Я відповів як є. Прямого зв’язку з президентом АПФУ в мене немає. Можу передати через Ваше прохання через першого віце-президента. На що мені відповіли, що краще тоді зроблять лист «відкритим», копію якого направлять на УАФ. На скільки мені відомо реакції на лист ніякої не було, нажаль.  А що змусило їх винести на загал, то в першу чергу  це поява хоча б будь-якої комунікації між президентом і командою. За останні роки хлопці спілкувались з керівництвом тільки через мене. А враховуючи, що сезон цей був дуже насиченим, питань накопичилось чимало, моїх слів вже було замало, тому, напевно і виникла така ідея.

«Більше можуть і не запросити»

На думку гравців збірної, головна причина невдалого виступу у Катарі – відсутність зборів перед турніром. Чому так і не відбулися збори в ОАЕ, на які ми отримували запрошення?

– Причина відсутності зборів перед Катаром проста. Відсутність коштів. Причини відсутності цих коштів, я також озвучував. Це нераціональне використовування бюджету. Всі знали, що сезон довгий, що команда здобула право представляти Європу на цих змаганнях, по дорозі вибивши в кваліфікації такі потужні збірні як Португалія та Білорусія. Завдяки іміджу міцної нашої команди – ми отримуємо такі запрошення від таких потужних країни як ОАЕ. А використати це не можемо, і як підсумок страждає в першу чергу репутація не тільки збірної команди, а і АПФУ та УАФ загалом. Більше можуть і не запросити.

На цьому тижні розпочався перший Світовий Кубок Чемпіонів в Туреччині. В ньому бере участь тільки одна українська команда – дніпровський «Вибір». Багато ходить чуток, що фінансується команда з держбюджету, маскуючись під молодіжну збірну. Як Ви це прокоментуєте? Чи взагалі припустимо, аби клубна команда фінансувалась коштами, виділеними на розвиток молодіжної збірної?

– Так. В Туреччину відправилась тільки одна українська команда «Вибір» з Дніпра. Україну також могли представити й київські команди «Євроформат» та «Артур Мюзік». Але  зрізних причин не дали згоду на участь у цих змаганнях.  І взагалі, багато провідних клубних команд відмовились від участі у цьому турнірі. Причини цього я думаю можна буде дізнатись на Workshop 9 листопада у Дубай. Історію з молодіжною командою країни можна поділити на декілька. Так, дійсно, ідея створення молодіжної збірної команди на базі команди «Вибір» була. Це рішення вищого керівництва АПФУ. І це рішення треба приймати. Ця ідея носила в собі задум підготувати гідну заміну гравцям основної команди, що є само по собі правильно. Тому склад команди «Вибір» формувався з молодих дніпровських та київських гравців. Це одна історія. Друга історія – це  системність  діяльності цієї команди. Будь що нове створене потребує глибокого попереднього аналізу щодо доцільності проекту.  А як буде проходити відбір до збірної?, а чи буде проводитись окремий чемпіонат регулярний серед молодих гравців?, а чи існують молодіжні збірні в провідних пляжно-футбольних державах?, а чи проводяться взагалі турніри міжнародні серед молодіжних команд?, а чи вистачить бюджету  на основні потреби АПФУ при функціонуванні молодіжної команди? І таких питань можна задати безліч і на всі питання має бути чітка відповідь. Третя історія – фінансування команди. Команда не фінансувалась з держбюджету. Фінансувалась тільки участь команди «Вибір» (Дніпро) в травні у клубній «Лізі чемпіонів» з бюджету УАФ. А чи можна або не можна фінансувати УАФ клубні команди я не знаю. Хоча дійсно, більше половини складу команди були молоді гравці. Але варто зауважити, що в складі команди були й не молоді гравці, а навіть і легіонери.

 На все це можна сказати, що ідея класна. Гравці здобули досвіду, грали з сильними командами, але вертаюсь до питання системності. А що далі? Гроші не повернеш, національна команда не підготувалась до одного з найважливіших стартів, присутність поточних боргів перед підрядниками, штатом та збірною.  Тому я би посперечався щодо доцільності існування такої команди. 

«Добре, що зараз буде піврічна пауза у виступах національної збірної»

Світло в кінці тунелю є?

– Ну ми ще не в тунелі (посміхається). Добре, що зараз буде піврічна пауза у виступах національної збірної команди на міжнародних змаганнях. Можна зробити більш детальні висновки. Але робота самої Асоціації пляжного футболу України ніколи не закінчується, вона триває цілий рік. І, на жаль, про це мало хто знає. Треба готувати та подавати списки гравців збірних команд до міністерства, треба готувати календар наступного року, треба скласти бюджет і ще багато чого. Думаю у найближчий час члени АПФУ ініціюють Загальні збори згідно статуту нашої організації, де й будуть обговорювати важливі питання.  Як і куди рухатись далі, за рахунок чого рухатись, що зроблено за останні роки. Тільки пляжно-футбольна сім’я, може надати об’єктивну оцінку сьогодення та розвитку пляжного футболу в нашій країні. 

А на Вашу особисту думку, яке сьогодення пляжного футболу в Україні?

– Беручи до уваги умови, в яких перебуває наш пляжний футбол, то вони передбачають ріст і розвиток нашого виду спорту. Якщо ж казати як використовують ці умови, то тут все болісно. Наприклад, Українська асоціація футболу вперше за довгі роки включила пляжний футбол до свого бюджету, а використовувати його (бюджет) треба вміти. В АПФУ, на превеликий жаль, не має людського ресурсу. Всі змагання всеукраїнські, всі відрядження збірної команди, всю поточну діяльність організовує одна людина, яка останній час працює на голому ентузіазмі. В серйозній організації з серйозними намірами такого просто не може бути. В штатному розкладі не має жодної людини з посадою менеджер чи спеціаліст. Наприклад, в Асоціації футзалу України працює близько десятка спеціалістів з різних напрямків. І це питання, особисто я, як віце-президент, буду підіймати на Загальних зборах АПФУ. Тому що пляжний футбол на міжнародному рівні розвивається стрімкими темпами, і за цими темпом треба встигати, а може, навіть, і випереджати. 

«Питання лишається: хто і як ці дії буде виконувати»

–  Я так розумію, що про майбутні плани зарано зараз говорити?

– Чому ж. Все очевидно. Є збірна команда. Є чоловічий та жіночий чемпіонати, є УАФ, є міністерство, є спортивний комітет України, є Національний Олімпійський комітет, є Міжнародна федерація, є партнери, є потенційні партнери. По кожному з цих напрямків вже є алгоритм дій. Питання лишається тільки хто і як ці дії буде виконувати. Якщо детальніше, то не хотілося б зараз про це говорити.

На 9 листопада цього року запланований черговий Workshop для всіх федерацій світу. Чи буде хтось представляти Україну на цьому заході? І чи є вже порядок денний?

– З приводу чи буде хтось представляти Україну, то питання не до мене. А що стосується порядку денного, то тут є такі питання як реформи клубних змагань, обговорення систем змагань для збірних команд, підсумки 2019 року, календар 2020 року. До речі, після цієї конференції буде більш детально відомо про план дій АПФУ у наступному році.

Лучшее в блогах
Больше интересных постов