«Тренер казав: будеш працювати – будеш грати. Тому все залежить від мене». Олександр Місяць – про перехід до «банди Забірченка»
Український форвард приєднався до «Тернополя» після непоганого сезону у Харкові.
Вітаємо! Цей текст було опубліковано у офіційному блозі баскетбольного клубу «Тернопіль» – минулорічного новачка української Суперліги, який у першому ж своєму сезоні у еліті приємно вразив спільноту непоганими результатами та яскравими подіями у навколобаскетбольному житті.
Підтримайте команду з файного міста підписками та коментарями, щоб цікавих розповідей про український баскетбол на Tribuna.com стало ще більше!
***
Олександр Місяць – український новачок «Тернополя», який, як і герой нашої попередньої розповіді Ігор Бояркін, у минулому сезоні захищав кольори «Харківських Соколів». Після відкриття тренувального табору команди вихованець дніпровської школи баскетболу розповів про свій переїзд до нового міста, знайомство з партнерами та мотивацію перед початком регулярного чемпіонату Суперліги.
– Олександре, вітаємо тебе у «Тернополі». Розкажи, будь ласка, як ти отримав пропозицію приєднатися до команди?
– Мені подзвонив Дмитро Олександрович Забірченко, сказав, що хотів би бачити мене тут. Я й сам хотів грати з цим тренером. Ще з минулого сезону слідкував за «Тернополем», мені подобалося, як команда грає. Але довго роздумував, бо далеко їхати. Торік грав у Харкові – тобто це з одного кінця країни в інший. Плюс дружина і дитина… Подумали і вирішили, що поїдемо. Ще ми не були на Західній Україні.
– Ти відзначив, що вагався щодо переїзду саме через сім’ю. То, все ж таки, як наважився?
– Спочатку не було бажання їхати так далеко. З дитиною все ж більше хочеться влаштуватися в одному місці. Але ми добре подумали, до того ж, дитині подобається подорожувати. Я майже кожен рік змінюю команду… Та і взагалі ми це любимо: влітку сіли в машину та поїхали на море чи куди завгодно. Дитина від народження в роз’їздах.
– І що ж стало основним аргументом «за» переїзд?
– Я думаю, саме команда. І сам спостерігав, і чув, що казали, що тут уже система налагоджена. І тренер мені подобається. Тож все й співпало.
– На момент підписання договору ти вже знав, що до «Тернополя» приєднався Ігор Бояркін. Це якось вплинуло на твоє рішення?
– Я з ним на цю тему не спілкувався. Можливо, це якусь роль і зіграло, адже з ним приємно грати в одній команді.
– З іншими гравцями «Тернополя» перетинався у одній команді?
– Так, звичайно. З Максом Сандулом грали в «Будівельнику» разом. Команда зібралась хороша. Усі хлопці приємні – мені буде комфортно з ними. Я вже це відчуваю. За три дні до початку зборів усі були в Тернополі. Ходили разом покидати м’яч, спілкувались…
– Тренер вже проводив настановчі розмови?
– Поки ще зарано. Тренер сказав, що за пару днів втягнемося і розпочнемо вже серйозну роботу.
– Ти – вихованець школи «Дніпра», також мав змогу пограти за інші клуби Суперліги – «Будівельник», «Прометей», «Харківських Соколів»… Який із клубів був тобі найближчим за духом?
– Важко відповісти. Багато факторів потрібно враховувати, саму клубну систему. В «Будівельнику» мені було приємно грати, тому що знав Макса Сандула, Павла Крутоуса, Віталія Зотова. В «Прометеї» – там система на такому рівні, що тобі ні про що не потрібно думати, все чудово. Якщо говорити про Харків, то там із цим було важче, проте я отримував найбільше ігрового часу.
– Ти відзначив, що в різних командах були домінуючими різні фактори – команда, знайомі, умови, фінанси, ігровий час… Який із факторів зараз для тебе є пріоритетним?
– Я думаю, ігровий час.
– І в «Тернополі» тобі його пообіцяли?
– Це не обговорювалося. Тренер казав: будеш працювати – будеш грати. Тому все залежить від мене. Я готовий доводити, що заслуговую на можливість виходити на майданчик.
– Як проводив міжсезоння?
– Підтримував форму: у Дніпрі збиралися баскетболістами та аматорами, грали між собою. А так здебільшого відпочивав, набрався моральних сил.
– Як оцінюєш дебютний виступ «Тернополя» в Суперлізі?
– Весь сезон було приємно дивитися, проте кінцівку змазали трохи… Мабуть, не вистачило сил. Не знаю, в чому проблема.
– Кого б назвав лідером попереднього сезону?
– Минулорічний «Тернопіль» здебільшого грав у командний баскетбол… Але якщо когось і відзначати, то, мабуть, Югбу та Агафонова. Андрій Агафонов, людина в такому віці та з таким досвідом... Мені, як і всім, я думаю, було дуже цікаво за ним спостерігати.
– Які твої особисті цілі на сезон?
– Я не ставлю за ціль здобувати багато очок – я більше командний гравець. Я хочу вигравати кожен матч для команди і для тих, хто за нас вболіває.
