Бойове хрещення. Як у 12 років завдяки футболу потрапити до «Книги рекордів Гіннеса»?

Чи цікавились Ви коли-небудь футбольним чемпіонатом Болівії? Думаю, ні. А дарма, адже саме в цій першості у 2009 році відбулася подія, яка сколихнула весь футбольний світ та привернула увагу найпрестижнішої книги рекордів планети - "Книги рекордів Гіннеса"

Розпочиналося футбольне життя Маурісіо Бальдів'єсо доволі звичним чином. Народився гравець 22 липня 1996 року у місці Кочабамба, що у Болівії. У рідному місті вступив до футбольної школи місцевого клубу "Аурора", де і розпочав знайомство з спортом №1.

У цьому ж таки клубі тренером працював батько юного таланта - Хуліо Сесар Бальдів'єсо - у минулому гравець національної збірної Болівії. Таким чином Маурісіо постійно отримаував дієві поради свого батька, який пильно стежив за успіхами свого сина та старався поступово його підпускати до основного складу команди, незважаючи на зовсім юний вік свого первістка.

Поворотним моментом у сім'ї Бальдів'єсо стала гра між "Ауророю" та "Ла-Пасом", що відбувався 19 липня 2009 року в рамках регулярного чемпіонату Болівії. Лазарет команди господарів був переповнений, з команди попросту "випала" низка ключових виконавців, тому тренеру довелося залучати молодь до першої команди. Серед багатьох щасливчиків опинився і син головного тренера Маурісіо, який страшенно хотів отримати хоч декілька хвилин у грі на найвищому професійному рівні.

Гра у "Аурори" не клеїлась, команда програвала 0:1, суперник грав жорстко, а моментами і жорстоко. На 84-й хвилині гри наставник вирішує випустити на поле свого 12-річного сина. Професійний футбол зустрів молодого болівійця досить непривітно.

Гравці команди суперника не дали Бальдів'єсо-молодшому часу, щоб увійти у гру. Таким чином, після трьох дотиків до м'яча молодий вихованець "Аурори" заробив штрафний удар, отримавши надзвичайно сильний удар по гомілкостопу. Розлючені вболівальники одразу ж загуділи на адресу кривдника з "Ла-Паса" - Ромуло Алаку. 

Ледве стримувавши сльози, 12-річний дебютант попросив допомоги медичного штабу та покинув поле на ношах під оплески рідних трибун. Поки Маурісіо отримасував кваліфіковану медичну допомогу за межами поля, на самому газоні ледь не розгорілась масова бійка, адже таке відношення до молодого хлопчини збоку команди-суперника не на жарт розлютило гравців "Аурори".

Пристрасті заспокоїв сам постраждалий, який, зібравши всю волю в кулак, знову вийшов на футбольне поле і довів партнерам по команді, що нічого серйозного з ним не сталося і він може продовжувати гру. Попри всі старання господарів поля, матч так і завершився мінімальним програшем підопічних Сесара Бальдів'єсо. Правда, на це вже мало хто зважав, вірна торсида та одноклубники вітали сина головного тренера, який вперше відчув, що таке грати у дорослий футбол на найвищому рівні у 12 років.

Таким чином, своїм дебютом Маурісіо побив попередній світовий рекорд, встановлений перуанцем Фернандо Гарсією, котрий зіграв свій перший матч у 2001 році у віці 13 років та 11 місяців за клуб "Хуан Ауріх". Оновлене досягнення одразу ж зафіксували представники "Книги рекордів Гіннеса", які вручили молодому гравцю сертифікат з надписом :"Наймолодший професійний футболіст".

Після матчу батько відреагував на гру сина наступним чином:" Для свого віку Маур продемонстрував талант і не порушив гармонію зустрічі". Радості сина не було меж. Емоції молодого футболіста бились через край. Одразу ж після матчу рекордсмена обступила зграя журналістів, щоб почути його перші слова після настільки хвилючої події. 

"Хочу подякувати кожному за таку можливість", - сказав грвець, досі перебуваючи під враженнями. - Зараз я відчуваю себе найщасливішою людиною на планеті!"

Правда, загальної ейфорії не підтримало керівництво команди, яке незабаром звільнило Сесара Бальдів'єсо, мотивуваши це тим, що наставник не підкорився наказу вивести свого сина з складу команди. У свому дебютному поєдинку Маурісіо опинився на ношах, це стало підставою для критики тренера лікарями команди, котрі відзначали, що настільки ранній дебют гравця може нашкодити його здоров'ю та поставити під загрозу всю футбольну кар'єру. 

Натомість Хуліо Сесар був непохитним і заявляв, що його син повинен залишитися у команді до кінця сезону. Він звинуватив болівійських чиновників в ігноруванні місцевих талантів на користь легіонерів, а власників команди - в запереченні потенціалу свого сина. 

Сам Маурісіо відзначав, що готовий грати на рівні з старшими виконавцями на професійному рівні. "У футболі немає вікових обмежень. Я впевнений, що можу грати з ними. Батько - мій герой." Після звільнення батька з посту головного тренера, молодий гравець ще залишався у складі клубу. Навіть неодноразово потравляв до заявки на матчі вищого болівійського дивізіону. Після того як наймолодший дебютант провів ще один матч у складі "Аурори", він вирішив покинути команду.

У 2012 році Маурісіо Бальдів'єсо підписав контракт з клубом "Реал Потосі", де продовжив свої виступи під керівництвом свого батька. У новому клубі молодий гравець провів всього лише 5 матчів і не відзначився жодним голом. Вже через рік талант повернувся до "Аурори", де засяяв по-новому. За сезон гравець провів 19 матчів та забив три голи, чим привернув увагу одного з найвіомішиз клубів Болівії - "Насьйональ Потосі", за який виступає і сьогодні.

Потенціал молодого гравця помітили і європейські гранди, які вже від сьогодні ретельно стежать за розвитком кар'єри молодого гравця. Сам ж Маур, який безумовно після настільки феєричного старту у світовому футболі вірить у свою зірку заявляє:"Коли-небудь хочу пограти в Іспанії чи Англії - за "Реал" або "Манчестер Юнайтед"".