Людина року 20ХХ. Пан Президент футбольної України

У футболі України – зрушення і пертурбації. Його – нового президента ФФУ – очікують навіть більше, ніж півроку назад – нового президента країни. Бо на тих виборах і особливого вибору не було. А тут… Аналогічно, хоча ситуація більш кризова – нема явного лідера, а хто є – той темна, вибачте, коняка (нічого спільного із колишнім-діючим президентом федерації немає, і з проявом расизму теж).

Без зайвих передмов: ТОП-30 тез із прес-конференції новообраного президента всєя ФутболЪ України:

1) Вітати мене рано. Якщо послухати кулуарні бесіди – навіть і немає з чим. Стан українського футболу – це щось середнє між рівнем економіки країни та життям її олігархів. Грошей – багато, розуму – навпаки. Тому працювати ми не почнемо, а вже почали.

2) Великі гроші підуть. Вітаймо нові великі гроші! Тільки насичуватимуть вони не апарат ФФУ, а проекти ФАУ, кожну школу та футзал.

3) Що таке ФАУ? Відповім коротко. Назвати найвпливовішу футбольну структуру країни «фефеу» або «ф-фу», як її називають, - це, гм, цікаво. Але я зазначу: як корабель, а в нашому випадку – флагман, назвеш, так він і попливе. Те, що зараз відбувається – це стовідсоткове «фу». Тому після першого ж засідання Федерація Футболу України отримає нове ім’я. Футбольна Асоціація України - ФАУ. Тільки давайте без жодних ФАУстів, хоча ми дійсно десь посередині між дияволами та янголами.

4) Договірні матчі – ахіллесова п’ята кожного чемпіонату. Мінімізуємо. По гравцю, що погано зіграв, важко напевне сказати: чи він просто налажав, чи йому погрожували, чи заплатили. Але ми введемо певні ново віяння, які допоможуть визначати чесність чи упередженість тих чи інших учасників матчів.

5) Люди, які думають, потрібні футболу. І країні, загалом, теж. Двері ФАУ відкриті, але будьте готові до затяжної перевірки системи безпеки.

6) Людей, заради яких і завдяки яким живе футбол, треба слухати і чути. Я хочу щоб футбол став для вболівальників – і на справі, і на стадіонах. Буде створений адекватний департамент по роботі із вболівальниками та фан-клубами. Це надважливо, аби ми не забували, навіщо взагалі створювався футбол в Україні: заради грошообігу чи заради людей.

7) Халявникам та підлабузникам місця у ФАУ не передбачено. Я нікого не звільнятиму, але вони просто самі не будуть витримувати нових умов. Яким чином? Те навантаження та відповідальність, які разом із посадами будуть на плечах у працівників, понесуть за собою суттєвий природній відбір. Витримає та ще й із задоволенням лише той, кому дійсно не фіолетово, де і на яку мету він вкладається. В мене багатий досвід у формах оплати роботи, тож я розумію, що, наприклад, та ж стабільна ставка дуже розхолоджує. На мене багато чиновників ФФУ дивляться з поглядом «Ну-ну, зміни будуть? Спробуйте, хто ж проти, щасти вам». Я скажу так: заробив – отримай. Не заробив – задовільнись мінімальною платнею. Кожна адекватна та обґрунтована ідея нами вітається і розглядається. Кожний вдалий проект чи програма на перспективу – також вагомий внесок у діяльність ФАУ. Це теж бонуси та надбавки до заробітної платні. Але сподіватися на «мазані» проекти або загорнуті у яскравий папір спроби замилити очі марнотратством часу і бюджетів Асоціації – це не тільки викриватиметься, але й каратиметься згідно нового кодексу.

8) Кодекс діяльності та уставних правил ФАУ буде у вільному доступі, тож будь-який громадянин України зможе ознайомитись із ним на нашому офіційному сайті.

9) Офіційний сайт буде модернізовано. Як – побачите вже за два-три тижні. Працюємо оперативно, бо часу бити байдики не просто нема – він вичерпався десятиліття тому…

10) Я планую особисто ознайомитися із станом футболу у регіонах. Із організацією, із керівниками та відповідальними особами. В мене розплановані поїздки по всій території на найближчі три місяці. Не складений лише порядок – хай наш візит буде сюрпризом, для когось приємним, для когось – ні. Коли нещодавно ще було невідомо, хто точно стане президентом ФАУ, до мене надходило багато листів із запитом співпраці. На місцях у регіонах вже є люди, які підтримують мій напрямок і бачать шляхи розв’язання найбільш нагальних проблем. Деякі з них активно намагаються впровадити їх, але та частина, яка не хоче зайвий раз ворушити сірою речовиною, просто блокує усілякі дієві ідеї. Тепер буде навпаки.

11) Я наголошую: накурених та п’яних на стадіонах не буде. Як вболівальника, мене в першу чергу нервує та обурює те, що на кожному стадіоні України є люди, які несуть загрозу безпеці іншим відвідувачам. Кажуть: заборонити фаєр-шоу. Так від димів врятують гарні витяжні системи, фанати хоча б тверезі та здебільшого при своєму розумі. А тут - навіщо взагалі пускати персону, яка навіть не тямить, де він і що навколо? Хитається, заважає іншим дивитись гру, верещить, тхне! Я не хочу таких на матчах. Для культурної нації не неподобство, алкатреш! Я буду стояти на цьому. Ви – ЗМІ, культурна частина суспільства, що несе в маси світле і вічне. На вашу підтримку я сподіваюсь у першу чергу. Скажете, що починати треба з національної культури, як може бути на стадіонах краще, ніж на вулицях? А давайте почнемо зміни. Давайте змінювати країну доступним нам шляхом – почавши поліпшення з себе, з футбольної її складової. Повторюю – на матчі приходять діти. І це правильно. Вони долучаються до спорту, до здорового способу життя. І тут – п’яниця, а не дай бог, власний тато цієї дитини. Соромно, чесно. Хай краще лежать тихенько під огорожею стадіонів, відлякують собі подібних. Ми все звертаємо очі на іноземну торсиду чи тифозі. А вирощувати гарні покоління варто на власному городі. Тим паче, він в нас родючий нема куди!

13) Реструктуризація вже почалась.  Але сидіти у кабінетах будуть не довірені мені особи, а небайдужі до своєї частки роботи. Я щодня чую – я хочу таку-то посаду, посприяйте. Мені не шкода – бери, дій! Але показуй результат, розвиток свого сектору. До мене не можна прийти із євродоларами та отримати посаду. Можна прийти із трьома-п’ятьма пунктами та розробками систематичних або точкових змін. Тоді поговоримо.

14) Ми будемо дивитися у всі боки. Я розширюю свої погляди щодня, я хочу чути, що думають і вболівальники, і спеціалісти, і гравці, і тренери. Я відвідую майже всі основні форуми та сайти. Навіщо? А там є світлі голови. Двоє з них вже в моєму штабі. Один взяв на себе напрямок саме роботи із громадськістю. Тямущих людей немало, але вони можуть ховатися у просторі інтернету, не маючи елементарної змоги достукатися до тих, хто має владу та вплив. В одних є ідеї – немає можливості, і інших – навпаки. Як у футболі, коли одна команда може, але не забиває, а інша хоче, але й до воріт суперника ніяк не добіжить.

15) Чому у нас немає футболу у Рівному? У Херсоні? Я маю на увазі, великого футболу. Чому немає можливості Збірній України робити вояж до обласних центрів, яких в нас, дай боже, двадцять чотири! Клімат дозволяє, територія дозволяє. Час вже використовувати природній ресурс, час ввести у єврословник слово «українізувати» в значенні – покращувати їхній рівень до нашого, а не навпаки. Час бути прикладом для інших, а не все шукати в когось допомоги чи натхнення. Розвивайся – не хочу! І це «не хочу» в нас привалює усюди, на жаль. А ми стрибнемо вище голови. Вже присіли – і відштовхуємось.

16) Мені потрібна така Перша ліга, яка б мало не конкурувала по цікавості і потужності із ПЛУ. На молодіжних на юнацьких рівнях в нас взагалі… повний тунець. Так не продається тільки мило з душевих, все інше - як базар. На молодих талантах роблять статки, гіблячи цим їхнє майбутнє. Припинити свавілля - наша компетенція. До них ми підемо після основних структур.

17) Розробляється система звітності. Навіть Богдан Хмельницький не міг контролювати усі свої воєводства. Силою милим не будеш. Але я не формально відношусь до своєї роботи, а професійно. Так, ніхто не стоятиме над людьми 24/7. Це намагання осягнути неосяжне. І в мене достатньо супротивників, які вважають мої реформи надто зухвалими і наївними. В основному – ті, під чиї «м’які тканини» ми вже підставили голки. Мені треба стрибнути вище голови – і я стрибну. Спатиму на годину-дві менше, але знатиму, що роблю максимум. Є вища мета, вищий фактор, який я не можу не брати до уваги. Це Український футбол.

18) Нова мітла мете по-своєму? Так. Але ця мітла местиме лише сміття, оте лушпиння, яка складає враження мозкової діяльності при повній, ой, як же так сталося, відсутності результату.

19) Політика максимальної прозорості. Мабуть все ж без деяких цифр, та й має лишитися чарівна загадковість у функціонуванні футбольних структур. Але базові дані ми через вас ретранслюватимемо вболівальникам. Це часткове виявлення поваги та вдячності до тих, для кого ми тут зібрались.

20) Кадровою політикою я займатимусь особисто. Також будуть переглядатися основні спонсори та партнери ФАУ та збірних. Зокрема, представникам компанії «Адидас Україна» доведеться багато чого пояснити мені та якось спробувати заохотити і надалі працювати з їхнім брендом після кількох років тотального начхання на дизайн нашої національної форми. Наліпити прапор України під колінами на тренувальних штанях – це маячня. І, на жаль, не єдина наша претензія. Те саме стосується і інших. Не хочете займатися іміджем Збірної України – не ганьбіться і не ганьбіть нас, йдіть геть. Знайдемо інших, для яких це буде за честь.

21) Насильно лізти у діяльність тої ж ПЛУ ми не будемо, хоча наздогнати та причинити добро – моя улюблена техніка. Але ми дружньо наставлятимемо їх, аби кращі українські клуби не відставали від нас у розвитку.

22) Молодіжному футболу, особливо на рівні збірних, приділю левову частку уваги та ресурсів. Почнемо з швидкого – на футболках в гравців з’являться прізвища. Та й підвищувати відвідуваність матчів треба. Тут попрацюємо з маркетологами та піарщиками.

23) Фінансування буде у площині необхідності: коли і скільки потрібно – ви дайте нам гідний проект, а матеріальну підтримку ми знайдемо і забезпечимо.

24) Володимир Великий добровільно-примусово охрестив Русь. Я окультурюватиму футбол.

25) Прогресувати має не лише спортивна складова, а й вболівальницька. Мало, щоб поважали наших футболістів, треба, щоб поважали і фанів.

26) Перекупники квитків будуть нівелюватися усіма законними методами. Квиткова структура взагалі наганяє на мене апатію. Там треба розібратись, хто і куди збуває запрошення, які потім перепродають в три рази дорожче за безкоштовно. Це, мабуть, одна з кількох найкорумпованих частин системи.

27) Почищу голову, а потім вже полізу в інші органи. Поки що перші рішення та плани – це намітки перших кроків, поверхова діагностика. Є впевненість у команді, з іншими будемо спілкуватися. Сфальсифікувати бажання працювати і рости буде неможливо.

28) Аргументована критика та поради/побажання – приймаються та вітаються. Те, що ви друкуєте – люди сприймають, поважають, сперечаються. Не треба лизати нам, щоб працювати. Не треба поливати брудом, щоб писати не на замовлення. Це ваше обличчя серед колег. Вмикайтеся у течію. Течію еволюції. Аргументуйте, доводьте – і ми відреагуємо. Не боляче…

29) Зі мною можна і потрібно сперечатись. Я визнаю свої помилки чи омани, наприклад, через брак інформації. Я йду на контакт, намагаюсь вислухати думку опонента. І тоді знайдемо більш ефективне бачення та методи. Мої знання обмежені досвідом і теоріями. Якщо десь у нашій діяльності буде похибка – це самодурство не реагувати на зауваження. Ще Джордж Лукас у своїх великій епопеї яскраво показав, що стається із тими, хто вважає себе надто невразливими. І не бачити далі носа – підписувати собі смертний вирок.

30) Авторитети? Чого їх боятися? Вони зі мною по однин бік.  Бо наразі цей бік – розвиток українського футболу. Хто і яким чином може бути проти?

****

Мені особисто якщо і є, що заперечити чи додати, але… не хочеться. Хочеться, щоб нарешті робилася справа, а там – по кроку і розберуться.

Чи тягне ця персона на титул Людина Року? На мій погляд, тягне. І має всі шанси реально зрушити футбольну країну з мертвої крапки.

Як завжди, традиційна рубрика «Питання на засип»: на вашу думку, ім’я цієї людини і про який саме рік мова?..