Неймовірний! Каррі з травмою зіграв один з найкращих своїх матчів у плей-оф НБА, а «Ворріорз» зрівняли рахунок у фіналі
Перформанс, який увійде до історії.
Перформанс, який увійде до історії.
У четвертій зустрічі фіналу плей-оф НБА «Голден Стейт» на виїзді переграв «Бостон» із рахунком 107:97 – і повернув собі перевагу власного майданчику у протистоянні.
До Сан-Франциско серія повертається за рахунку 2:2. І два з трьох поєдинків, які залишилися до її завершення (це, звісно, якщо хтось не здобуде дві перемоги поспіль), хлопці Стіва Керра зіграють перед своїми вболівальниками.
Розповідаємо, як все відбувалося.
Каррі не просто зіграв – він видав один із своїх найкращих плей-оф-перформансів за всю кар’єру
Найголовнішим питанням напередодні зустрічі був стан здоров’я найкращого снайпера усіх часів та народів: Стеф отримав травму у зіткненні із Елом Хорфордом у третій зустрічі, і догравав її із помітним дискомфортом.
Одразу після неї зірковий захисник зробив заяву про те, що 48 годин йому має вистачити для відновлення, і виявився правим. Він не лише вийшов на майданчик, а провів насправді геніальну зустріч – із 43 набраними очками, сьома влучаннями з-за триочкової дуги та безліччю емоцій (як позитивних, так і не дуже), які рухали його команду вперед.
43 бали – це третій бомбардирський результат у поєдинках плей-оф за весь час виступів Каррі у найсильнішій лізі світу та другий у фіналах (більше, 47, було лише у протистоянні із «Торонто» у фіналі-2019 – це і є особистий рекорд Стефа у матчах на виліт). До них Стеф додав 10 підбирань та став другим найбільш віковим гравцем за всю історії НБА із дабл-даблом 40+10 у фіналах – після, звісно ж, Леброна Джеймса.
Але, насправді, все це треба просто один раз побачити. Попри всі побоювання прихильників «Ворріорз», Стеф був абсолютно геніальний:
«Бостон» програв підбирання та втратив Роберта Вільямса – і це може стати проблемою для Удоки
Одним із вирішальних факторів успіху «Селтікс» у зустрічі номер три стало вигране протистояння під кошиком: підопічні Іме Удоки мали істотну перевагу за кількістю володінь завдяки атакам другого шансу, здобуваючи одне підбирання в нападі за іншим.
У четвертій зустрічі все було інакше: щит найкраща команда Сходу програла 42-55, дозволивши супернику провести 16 атак другим темпом – забагато для команди, у якої навіть не стартував Ківон Луні (Керр замінив його на Отто Портера, але без якогось вау-ефекту – всього лише два очки за 15 хвилин на майданчику).
«Селтікс» підвів Роберт Вільямс – точніше, стан здоров’я бігмена, у якого навесні були (і, певно, залишаються зараз) проблеми із коліном. Він на рівні відіграв першу половину, маючи у власному активі десять підбирань вже перед великою перервою, але після неї помітно зашкутильгав, а зустріч взагалі додивлявся із лави для запасних.
Якщо Вільямс не зможе грати у наступних зустрічах фіналу, це стане справжньою трагедією для «Бостона»: Хорфорд ніколи не був гравцем, який домінує у «фарбі» (чесноти домініканця – зовсім інші), а у Деніеля Тейса Удока у цьому фіналі не вірить настільки, що не дав йому зіграти ані хвилини навіть за проблем Роберта з коліном.
«Ворріорз» не дійшли до точки неповернення – це, можливо, вирішальний момент всієї серії
Фінальне протистояння каліфорнійці проводять істотно гірше очікуваного рівня – якби не неймовірний бомбардирський хист Каррі, працездатність Ківона Луні та істотна допомога від Ендрю Віггінса (він дійсно грає на навколотоповому рівні та є другим за впливом на результат гравцем цієї версії «Голден Стейт»), «Бостон» вже, напевне, міг би святкувати чемпіонство.
Але найголовніше для «Ворріорз» – те, що, маючи травмованого лідера, поступаючись із рахунком 1:2 та граючи на виїзді, вони не дозволили супернику здобути третю перемогу, яка зазвичай є певним психологічним бар’єром та вирішує долю таких серій. Із 36 команд, які програвали 1:3 впродовж фіналу, повернутися та перемогти вдалося лише одній: це був той самий «Клівленд»-2016 Леброна Джеймса та Кайрі Ірвінга, що робить той титул Короля ще більш особливим.
Тепер психологічна перевага – повністю на боці «Ворріорз», які вийшли із скрутного становища із максимальними здобутками. А місце під 18-й чемпіонський баннер, яке вже підготували «Селтікс», ризикує залишитися порожнім.
Провину за поразку, яка ризикує стати вирішальною, на себе взяв Джейсон Тейтум: він здобув 23 очки, але був не дуже ефективний в завершенні (лише 8/23 з поля та шість втрат), і визнав, що не зіграв як справжній лідер – особливо, у порівнянні із Каррі. Але схоже на те, що недосвідчених «Селтікс» просто злякала перспектива зробити передостанній крок до титулу – і буде дуже цікаво, як Удока боротиметься із цим напередодні п’ятої зустрічі.
Вона відбудеться вже в ніч на вівторок, 14 червня. Побачимо.
Фото: Getty Images
