«Бостон» чи «Голден Стейт»? Зірки, що сходять, чи неймовірний досвід? Хто виграє фінал НБА
Думки баскетбольних авторів Tribuna.com розділилися.
В ніч на 3 червня за київським часом стартує фінальна серія цьогорічного розіграшу плей-оф НБА, у якій зустрінуться молодий, амбітний та голодний до великих досягнень «Бостон» і перевірені часом хижаки із «Голден Стейт» – для них це шостий фінал за останні вісім років та можливість здобути четвертий титул за часів Стефа Каррі та Стіва Керра.
Баскетбольна редакція Tribuna.com розібрала аргументи «за» та «проти» обох команд та зробила власні прогнози на протистояння, яке обіцяє стати дуже непередбачуваним.
Час починати вірити в молодь. Чому саме «Бостон» стане чемпіоном НБА
Думка Мирослава Юрчука
Фіналісти НБА «Бостон» та «Голден Стейт» дуже схожі та дуже різні команди водночас. Обидві роблять ставку на своїх гравців, яких вичепили на драфті, обидві акцентують увагу на командній грі, не зациклюючись на конкретних персоналіях, але в той же час грають в абсолютно різний баскетбол.
«Голден Стейт» – найкраща атакувальна команда сезону, яка ще жодного разу у цьогорічному плей-оф не програвала вдома, а «Бостон» – найкраща команда за грою в захисті, яка у постсезоні здобула найбільшу кількість виїзних перемог (і взявши, можливо два головні матчі сезону – шосту гру в Мілвокі та сьому в Маямі). Їхнє протистояння у головній серії сезону має бути надзвичайно цікавим, і, хоч «Селтікс» точно не будуть фаворитами фіналу, але саме вони мають стати чемпіонами НБА-2022.
На перший погляд може здатися, що це класичний сюжет «молодість проти досвіду», але «Бостон» – це не просто команда-вискочка, яка пролізла неочікувано високо та грає там, де ні за яких інших умов не повинна грати. Участь «Селтікс» у фіналі цілком закономірна. У той час як «Голден Стейт» катком проїхав по, відверто кажучи, не найсильніших командах Заходу (хоч і помстившись їм за програні сезонні серії в «регулярці»), «Бостон» вибив суперзірковий «Бруклін», команду дворазового MVP «Мілвокі» та грізний захисний «Маямі» Батлера і компанії, а тепер як ніхто інший готовий до битви з «Ворріорз» у фіналі.
«Селтікс» вміють розтягувати гру та грамотно зміщувати акценти у потрібний момент. «Бостон» – не залежний від одного гравця атаки, який набирає очки, поки інші дивляться, а має широку ротацію, де вистрілити у потрібний момент може будь-хто (привіт Ґранту Вільямсу), що серйозно грає на руку команді Іме Удоки.
Думаю, «кельти» готуються серйозно попсувати життя Стефу Каррі і будуть намагатися «кошмарити» його настільки, наскільки ніхто ще не спромагався у фіналах НБА. Зараз у «кельтів» цілком вистачає ресурсів та можливостей, щоб змусити Каррі (без сумніву, головну зірку фінала) хоча б у деяких епізодах відходити від своєї звичної манери грита дарувати «Бостону» нові шанси. Захист – головна зброя «Бостона», що вони вже неодноразово доводили у цьому плей-оф. І те, як «Селтікс» зможуть адаптувати цей захист під триочкові реалії «Голден Стейт», стане ключовим у цій серії.
Молоді лідери Джейсон Тейтум та Джейлен Браун, а також трохи старший найкращий гравець захисного плану цього сезону Маркус Смарт – нарешті доросли до великих матчів. Вони вже не губляться перед серйозною загрозою, а беруть м’яч у руки та йдуть вирішувати. Якщо ротація «Бостона» допомагатиме своєму зірковому тріо, то «Ворріорз» матимуть неабиякі проблеми у захисті проти Тейтума та Брауна, які цього плей-оф щоматчу приносили команді по 50 очок на двох.
«Бостон» впродовж травня зіграв 14 матчів, грав через день і повністю готовий до будь-якої напруженої боротьби. І, якщо пауза між серією проти «Маямі» і стартом фіналу з «Голден Стейт» допоможе відновити кондиції Роберту Вільямсу, то саме він може стати головним діференс-мейкером фіналу. «Таймлорд» проводить абсолютно фантастичний сезон за грою в захисті і зможе дати «Селтікс» те, що справді стане ключем до успіху – надійний захист «фарби».
Лише на перший погляд «Голден Стейт» – це команда, яка нічого не робить, окрім як кидає триочкові (якщо ви досі так думаєте, то ви явно не бачили жодного матчу «ГСВ» у нинішньому сезоні і живете десь у реаліях 2016-го), насправді «Ворріорз» дуже ефективно та небезпечно атакують з «фарби». Запитайте у гравців «Далласа», наскільки вони настраждалися від швидких вривань у трисекундну та 50+ пропущених очок з близької кільця майже у кожному матчі серії. Роберт Вільямс – саме той, хто може повісити замок на «фарбу» та змусити гравців «Голден Стейт» кидати з-за дуги не тому, що вони хочуть, а тому, що це – єдине безболісна опція набору очок.
А ще на руку «Селтікс» грають надмотивація та юнацький максималізм її головних зірок. Так, у «Голден Стейт» також є кому і що доводити – Каррі хоче закрити гештальт із MVPфіналу, Томпсону потрібен черговий титул після двох важких травм та пропуску двох сезонів, для багатьох гравців «Ворріорз» цей фінал може й взагалі стати єдиним шансом виграти чемпіонський перстень. Але і у «Бостона» із мотивацією повний порядок: Тейтум нарешті може довести свою здатність бути першої зіркою команди, Браун та Смарт – канонізувати фразу про «Велике тріо «Селтікс», Горфорд зіграє у першому за свою довгу кар’єру фіналі НБА – тут про мотивацію говорити й годі, ну а головний тренер Іме Удока прагне закінчити і без того потужний сезон на мажорній ноті.
Якщо вже навіть вдаватися в сентиментальності та історію, то перемогти повинен саме «Бостон». Пам’ятаєте статистику про тренерів-дебютантів у фіналах НБА? Стів Керр у 2015-му переміг із «Ворріорз» у свій перший сезон в якості головного тренера, а у 2016-му та 2019-му аналогічні звитяги здобули Тайрон Лю та Нік Ньорс відповідно. «Голден Стейт» у фіналах НБА у ХХІ сторіччі програє лише (!) командам тренерів-дебютантів. І зараз – ідеальний шанс, що Іме Удока та його «Селтікс» продовжать цю традицію.
Прогноз: перемога «Бостона» із рахунком 4:3
Вони повернулися ще сильнішими. Чому «Голден Стейт» стане чемпіоном НБА
Думка Андрія Білика
На відміну від багатьох інших контендерів 21 сторіччя (згадайте хоча б «Г’юстон» із його жагою до змін заради змін, яка врешті-решт не конвертувалася бодай у один вихід до фіналу плей-оф), «Ворріорз» не стали різати по живому, коли забуксувала чемпіонська команда-2018. Так, стосунки із Кевіном Дюрентом після поразки від «Торонто» відновити було вже неможливо – та й не нормально це, коли один із індивідуально найсильніших баскетболістів покоління щороку йде на поступки відносно заробітної платні, аби штампувати чемпіонські персні із хлопцями, які й без нього були топ-командою ліги. Але каліфорнійці відмовилися від повної перебудови, повіривши у свій фантастичний кістяк Грін – Каррі – Томпсон та витративши два сезони на те, щоб доповнити його вправними м’язами. Рольовими гравцями за невеликі гроші, які реально змінюють ситуацію на майданчику, а не виходять на нього тому, що ці хвилини поруч із зірковим тріо просто має хтось грати.
Пристойна глибина ротації – один із найважливіших аргументів «за» «Голден Стейт» перед початком фіналу із «Бостоном» хоча б тому, що основні гравці «Селтікс» дійсно молодші (від цифр у паспорті нікуди не дінешся, і тепер про це знає навіть Леброн Джеймс), дійсно свіжіші і, можливо, більш мотивовані. Хоча це як раз дуже сумнівно: Клей зовсім не для того витратив два роки свого життя, щоб повернутися у баскетбол після двох поспіль надважких травм, а Дреймонд абсолютно точно пам’ятає усе, що за останні два роки було сказано суперниками, ветеранами та експертами на адресу «Ворріорз», які нібито «вже закінчилися», і постійно буде нагадувати про це іншим хлопцям. Попри три титули, здобуті за попередні сім років, грандам із Заходу є що доводити – не забуваємо також і про те, що попередні чемпіонства «Голден Стейт» вигравав у іншому місті на іншій арені, і іміджево для клубу також дуже важливо вперше перемогти у Сан-Франциско.
Другий топ-аргумент на користь «Ворріорз» – вони вміють перемагати у фіналах за поганої гри від Стефа, і каліфорнійців цілком влаштовуватиме те, що найкращий снайпер всіх часів та народів знову не стане найяскравішим баскетболістом вирішальної серії сезону. Так, це може бути особистою проблемою для самого Каррі, який при усіх своїх неймовірних досягненнях ще ніколи не ставав (і, цілком можливо, не стане) MVP фіналу плей-оф НБА, але для актуальної версії «Голден Стейт» біганина половини складу суперника за зірковим снайпером у кожному наступному володінні – це майже ідеальний сценарій розвитку протистояння. Поруч зі Стефом є Томпсон, є Джордан Пул, який приносить команді 18 очок з лави запасних, влучаючи понад 39% дальніх кидків, і, врешті-решт, є Ендрю Віггінс. Перший номер драфту-2014 не став насправді великою зіркою світового баскетболу, і цей фінал – ледь не головний момент його кар’єри та непересічна можливість довести світові, що він дійсно вміє грати у баскетбол на найвищому рівні.
Не буду здивований, якщо він повторить шлях Андре Ігудали у тріумфальному для «Ворріорз» плей-оф-2015 – можливо, й не нейтралізує Джейсона Тейтума власними зусиллями (хоча Віггінс дійсно є одним із найсильніших баскетболістів цього «Голден Стейт» стосовно гри в захисти, якщо не брати до уваги гуру брудної роботи Гріна), але стане вирішальним фактором серії. Бо, за дуже нечастими виключеннями, головні зірки команд-фіналістів проводять протистояння на однаково високому рівні, а ім’я переможця залежить, перш за все, від того, наскільки якісну допомогу вони отримають від гравців другого ешелону. Це тренд нового століття – і Роберт Орі, Дерек Фішер, Джей Джей Бареа, Шейн Батьє, Рей Аллен зразку «Маямі» та той-таки Ігудала можуть вам багато що про це розповісти.
Врешті-решт, не варто недооцінювати фактор досвіду – а він у «Ворріорз» просто неймовірний у порівнянні з будь-якою іншою командою НБА, за яку не грає Джеймс. Після призначення Стіва Керра на посаду головного тренера у 2014-му цей колектив встиг побувати у будь-яких ситуаціях: він громив суперників у фіналах із рахунком 4:0, програвав сьомі матчі на власному майданчику, стикався із травмами ключових гравців, суперечливими суддівськими рішеннями і навіть дискваліфікаціями. Так, цей досвід далеко не завжди був позитивним – але ось здивувати суперника «Бостону», скоріше за все, буде нічим. Бо Іме Йдока – вихованець тренерської академії Грега Поповича, яку колись пройшов і сам Керр, і з основними постулатами якої (рух м’яча, командна відповідальність, ставка на неочевидних гравців у намаганні відшукати слабину у побудові противника) він дуже добре знайомий.
Для НБА, певно, буде краще, якщо фінал виграє «Бостон» – бо успіхи «Голден Стейт» баскетбольному світу вже трошечки приїлися, а повноцінне відродження культового клубу (який, до речі, у випадку перемоги поверне собі одноособове лідерство у списку найтитулованіших команд за всю історію ліги) із молодими зірками зробить наступні сезони ще цікавішими для пересічного вболівальника. Але, об’єктивно, цим «Селтікс» поки що немає чим долати суперника такого масштабу, як «Ворріорз», у серії до чотирьох перемог, навіть за непомітної допомоги арбітрів. Вночі Тейтум та компанія прийдуть на свою першу лекцію в університет, у якому лідери каліфорнійців вже спокійно можуть викладати.
Прогноз: перемога «Голден Стейт» із рахунком 4:2
А на кого у фіналі ставите ви? Діліться своїми думками у коментарях.
Фото: NBA
