Холідей – герой клатчу для «Мілвокі». Виграв матч фантастичним перехопленням
Останні три хвилини зустрічі – це те, за що ми так любимо плей-оф НБА.
Завершальні три хвилини – те, за що ми так любимо плей-оф НБА.
П’ятий матч серії «Селтікс» – «Бакс», який проходив у Бостоні, вкотре довів, що обидві команди можуть і вміють видавати потужні матчі із напруженими кінцівками. Ми вже бачили це у їхніх попередніх зустрічах (зокрема у матчі №3), а тепер отримали нагоду ще раз сповна насолодитися усім тим, за що ми так любимо плей-оф НБА.
«Бостон» впевнено лідирував перед стартом останньої чверті матчу (рахунок був 86:77) та не підпускав «Мілвокі» близько у рахунку протягом завершальної 12-хвилинки. Здавалося, що фантастичне додавання згори від Ела Хорфорда, після якого сам Янніс Адетокумбо опинився на паркеті на п’ятій точці, стане даггером, який зніме будь-які запитання щодо переможця.
Але потім свої триочкові забили той таки Адетокумбо та Дрю Холідей, «Мілвокі» зрівняв рахунок, а на останній хвилині навіть дотиснув «Бостон».
Усі овації зібрав саме Холідей, який просто обікрав Маркуса Смарта, коли той кидав на перемогу. Легко і невимушено поцупив м’яча з рук найкращого захисника сезону, а вже у наступній атаці майстерно вибив м’яч із його рук, не дозволивши «Бостону» навіть спробувати зрівняти рахунок, та тим самим виграв матч для своєї команди. Такий еталонний захист точно увійде в історію плей-оф НБА.
«Селтікс» втратили 15-очкову перевагу в останній чверті зустрічі.
А три останні хвилини п’ятого матчу у Бостоні – це справжній фундамент, на якому тримається увесь плей-оф. Надцікавий клатч, який не залишає байдужим жодного глядача. І так, це потрібно дивитися повністю:
«Мілвокі» виграв 110:107 і знову вийшов вперед в серії. Тепер чинні чемпіони лідирують 3-2 та знаходяться за крок від виходу до фіналу конференції. Залишилося перемогти у домашньому матчі, який буде зіграно в ніч з 13 на 14 травня. Але не варто забувати, що й «Селтікс» вже не раз доводили свою спроможність вигравати «Бакс», тому легкої прогулянки у Вісконсині «оленям» годі й чекати.
