Україна не була найсильнішою своєю версією проти Росії. Але однаково мала шанс

Андрій Сеньків – про найбільший біль, який пережив у Гданську.

12 сентября 2021, 17:15
22
Україна не була найсильнішою своєю версією проти Росії. Але однаково мала шанс

Андрій Сеньків – про найбільший біль, який пережив у Гданську.

Після завершення матчу між Україною та Росією накрила емоційна хвиля – такій би позаздрив кожен серфер. Неоднозначна, невизначена, незрозуміла. Україна дала бій принциповому й сильнішому супернику. Чіплялася, хотіла, могла, терпіла, кусала. Ніяких претензій за самовіддачу, все було дуже близько та рівно. Коли вирішують деталі, а не система. Коли все може рухнутися в будь-яку сторону. Не покидає відчуття – такі матчі треба брати.

З однією умовою – якщо в цей момент твоя команда є найкращою версією самої себе. Інакше ніяк в 1/8 фіналу чемпіонату Європи з суперником, який вищий за класом. Безмежного бажання і морально-вольових мало. Можна аплодувати, дякувати, респектувати, але відчуття не зникає – ця Україна могла обіграти цю Росію.

Але це неможливо, якщо твоє основне джерело очок – центральний блокуючий (Семенюк набрав 14 очок, діагональний Вієцький – 11). Якщо суперник знаходить найслабше місце на твоєму прийомі і вперто й вдало подає туди (на Ковальова подали 32 рази – 9% відсотків відмінного прийому), а ти нічого з цим не робиш. Чи якщо механізм зв’язуючий-діагональний не працює від слова зовсім. 

Зрозуміло, що скільки б Крастіньш не тасував Діденка та Щиткова – кардильної різниці не було б. Якби прибрав Вієцького і випустив Сидоренка на постійній основі – стало би ще гірше. У нас не було резерву для кроку вперед у цьому компоненті. Але тримання на майданчику Ковальова, який відверто плив, не підлягає ніякій логіці. Не покидає відчуття, що його заміну на Єрещенка треба було робити куди раніше.

Чи точно би це щось змінило? Чи точно ми з цією заміною вийшли б у чвертьфінал? Ні, але ми бодай би спробували. Нічого іншого зробити ми не могли. Але не робили й цього. 

І з цим букетом невирішених важливих питань ми чіплялися за Росію. Взяли перший сет. Були у відривах в третьому та четвертому. А що було б, якби цих проблем не було? Якби Єрещенко приймав так, як на Євро-2019, якби Діденко просто грав не нижче свого рівня, якби Вієцький стабільно (як і завжди) набирав 20+ очок? 

У росіян не унікальна, не неймовірна команда. З хорошими, якісними гравцями, без питань. Що ми бачили? Стабільного Клюку (21 очко) і шедеврального ліберо Голубєва. Останній видав один з найкращих індивідуальних перформансів цього турніру. Однозначно – гравець матчу. І це також багато про що говорить. 

Як і кількість помилок на подачі в обох команд: 21 – у Росії, 24 – в України. Це шалені нетипові цифри, такі нечасто зустрінеш. А якби у нас було б хоча б на кілька вдалих подач більше? Купа «якби» в голові зриває мозок, еге ж?

Зрозуміло, що життя не дає жодних шансів на «якби». Є просто факти. А за ними все просто – ми програли Росії, а не Росія виграла у нас. І в цьому найбільший біль цього матчу. Фіни, які грали з поляками у цьому ж залі після України, не мали шансів. Вони програли без натяку на боротьбу. Бо просто не могли з таким суперником зіграти по-іншому. Ми ж зі своїм суперником могли. Брова після матчу кілька разів стискав великий і вказівний палець – мовляв, нам бракнуло зовсім трошки, все на тоненького. І в цьому найбільша скорбота. 

Красивої історії не вийшло. Не було драми, як два роки тому з перемогою на тай-брейку над бельгійцями й мінімальною поразкою від майбутніх чемпіонів сербів. Можна було зіграти тоді краще? Ні, то був абсолютний максимум. Чи був він вчора? Напевно. І це, коли емоційна хвиля відкотилася назад у море, нестерпно гнітить. 

Як і дивує відсутність політичного підтексту. Я не побачив жодного вболівальника збірної Росії. І жодних провокацій – окрім кількох російських журналістів, які активно хотіли інтерв’ю в українців (квитками забезпечила федерація + людей привіз «Епіцентр»). З наших (і вболівальників, і гравців) ніхто не піддався – окрім Вієцького. 

Польський зал підтримував Україну. І показував пальцями на наш імпровізований фан-сектор, який відвернувся спиною, коли ввімкнули гімн Росії. Це був жест, на який звернули увагу. 

«Це була б перемога для українців, для нашої країни, для тих людей, які на Сході», – сказав після гри Олег Плотницький. А Брова на колінах підписував український прапор. 

Без красивих слів – цей турнір для нас завершено. Ми в топ-16 команд Європи. І вже наступного року чемпіонат світу в Росії. Політичного підтексту точно буде більше.

Фото: eurovolley.cev.eu, Андрій Сеньків/Tribuna.com

Лучшие
Новые
Старые
vasylashko
Хлопцям респект за гру. Байдужих на майданчику не було. Все дійсно вирішили деталі і, мабуть, клас росіян. Купа подач в сітку просто дико бісила, але з іншого боку те саме, а отже це банальні нерви, і від цього ти нікуди не подінешся, це не натренуєш і це не зміниш по ходу гри. Видно було, що для суперника цей матч теж щось більше, ніж просто 1/8. Через екран телевізора відчувалася симпатія залу до України. Підтримка на нашій подачі і мовчання або свист, коли подають росіяни. Це круто, приємно і особисто для мене трохи несподівано. Так, поляки не люблять росіян в глобальному сенсі, але й нас недолюблювати в них теж є причини, тому я зрозумів би, якби публіка була нейтральною. Але ні. Дякую. Що просто вбило - переривання трансляції на Хспорт. Матч дивився о 1-й ночі. Прийшов додому, результат спеціально не взнавав. Увімкнув мегого, знайшов запис трансляції Хспорт, наступає кульмінаційний момент і тут бац, хокей. Реально? Таке можливо? Добре, що хоч Спорт1 теж транслював, але там коментатор просто пекельний. Таке враження, що чувак десь на кухні сидить і під 50 грамм коментує. Просто в а*уї від нашого спортивного телебачення.
Ответить
13
Павел Исаев
Класний звіт.Емоційний. Дякую Андрюха.
Ответить
1
vova79
при 23-22 и в 3 и 4 сете, они подают- наши не принимают. и все. т.е. принимай бы и 23-23. а так 24-22 и все. все правильно написано- проигрыш очень-очень-очень на тоненького. одно очко в другую сторону могло все решить. особенно в моментах, о которых я сказал выше
Ответить
1
Ігор Вороний
Дуже слабо на прийомі, обидвоє зв‘язуючих не рівень Євро, недосконала гра на блоці. Москалики неодноразово забивали нам цвяхи без блоку. Єрещенка треба було швидше замість Ковальова. Багато причин. Основна-тому що слабші. В Баркомах і Епіцентрах сильнішими не стануть… Тоеба знову, щоб дитячі тренери засучили рукави і оотували нових Плотницьких…
Ответить
1
Бодя 27
Як відбуватиметься відбір на ЧС?
Ответить
1
Андрій Сеньків
ответил на комментарий пользователя Бодя 27
Прям відбору не буде - за рейтингом ФІВБ.
Ответить
2
ak-75
Дякую за емоційний пост де все розкладено по поличкам. Навіть не скажу слово "нажаль". Так, ми програли, але можна сміливо констатувати - збірна тримає рівень. Можна говорити про тренерські помилки(напевне вперше), про те що гравець випав, про інші нюанси. Але не потрібно забувати, що ми не топ, що в нас досить посередній чемп і що не кожен рік в нас врожайний на талановиту молодь. Потрібно відшукувати резерви і пробувати зробити ще крок. Ні в якому разі не хочу критикувати команду і тренера: вони профі і кожен розуміє свої помилки. Вони зробили все що могли. І за це потрібно просто подякувати. Ну а далі без жодної критики і чисто по позиціям: - звязуючий! ( питання #1) - догравальник (як показав цей турнір потрібна третя опція) За діагонального говорити не буду бо сподіваюся, що Тупчій дасть альтернативу на цій позиції. До чого це я - поки ми не знайдемо ресурси на ці позиції - наш максимум 1/4 при сприятливому розкладі в 1/8. А так чемп для нас був емоційний, цікавий і в цілому вдалим. Дозволю собі привести приблизну цитату з пушкінського "Пострілу": "Я бачив страх у ваших очах. Мені цього достатньо". Я бачив, що ця команда мала шанс перегати росіян - це вже багато про що говорить.
Ответить
0
Андрій Сеньків
ответил на комментарий пользователя ak-75
Нема відчуття, шо збірна дворічної давнини могла б зачепитися?
Ответить
1
ak-75
ответил на комментарий пользователя Андрій Сеньків
Важко сказати. На минулому ЧЄ був фактор несподіванки і певної недооцінки нашої команди. І не тільки з боку суперників, а й з боку вболівальників. Це був прорив. (Десь напрошуються паралелі з турками і португальцями. Щось по типу: та що там португальці (після 3-2 для нашої команди всі казали, що слабувато) - а вони ледь не вийшли в 1/4 з 4-го місця в групі. Чи де Туреччина і де Сербія? А там також в 1/8 все було на тоненького.) На цьому Євро ми вже не були андердогами в прямому сенсі. До нас ставилися з повагою і налаштовувалися відповідно. Є відчуття, що збірна України просто зберегла рівень. Але сказати, що зробила ще крок вперед також не виходить. В нас поки не вистачає гравців на пару позицій і не відомо чи з’являться. Здається це межа наших можливостей на найближчий час. На фоні того що було в домельничуковський період - це космос. А вже після другого, в цілому не поганого Євро, хочеться більшого )
Ответить
0
Глеб Петленко
Великі сподівання, що на ЧС ця збірна поїде без заборон, вона може себе проявити.
Ответить
0
Alex Romanov
ответил на комментарий пользователя Глеб Петленко
Пляжников не пустили, а этих пустят?
Ответить
3
Виталий Слятин
ответил на комментарий пользователя Alex Romanov
К сожаленю, в наших странах некоторые решения в вопросах спорта принимают люди, ничего для его развития в своей стране не делающие. И сборную по волейболу, скорее всего, не пустят к нам на ЧМ. Представьте, что ваша сборная к нам приехала на этот ЧМ. И большинство россиян будет поддерживать её как родную (ну, кроме матча с Россией). Как потом вашим политикам говорить, что русские нехорошие. А нашим, что украинцы тоже не"те ребята". Это же подорвёт весь их бред, который из каждого утюга несётся. Да и люди неудобные вопросы задавать станут.Вот и весь сказ.
Ответить
-1
Штурмгевер
ответил на комментарий пользователя Виталий Слятин
...підтримувати як рідну... Насмішив!
Ответить
0
Показать еще 4
Олег Левченко
Сколько эмоций ... Як би ... Очень много як би...Понятно, что проиграли более сильному сопернику и уступили практически в равной игре - и это обидно, проиграть такому сопернику, но зачем столько пафоса, не пойму. Зачем были эти крики о миллионном вознаграждении? В любом матче, против любого соперника нужно играть с холодной головой, а не эмоциями в первую очередь.
Ответить
-1
Евгений Медведев
Реальность такова что украинская команда, заряженная на эту игру, проиграла слабейшей сборной России без диагонали, и без мотивации вообще играть на этом Евро, смотря на Украину я видел испугавшуюся команду и людей, они вышли играть против финалиста ОИ у себя в голове, но РФ сейчас далека от того где они были месяц назад, главный турнир сезона завершился, следующий будет через год, Украинцы ошибочно рисковали на подаче потому что РФ играет нестабильно на этом ЧЕ, и даже с хорошей доводки у них могли возникнуть проблемы в атаке, так же украинцы очень боялись блока и в большинстве случаев просто без хитростно скидывали на ту сторону, по сравнению с прошлым Евро команда не стала лучше, а сам ЧЕ турнир который выигрывает команда которая больше всего этого хочет, как будет Польша в этом году, потому что дома, как было в 17 потому что РФ больше всех хотела, и как было в 19 когда это была Сербия, турнир стал максимально нерепрезентативен сейчас, оценивать уровень по нему неправильно, в 19 году в финале играли команды не попавшие на ОИ, в 17 единственной командой забравшей медали и участвовавшей в ОИ были РФ, турнир превратился во второсортный,
Ответить
-1
ak-75
ответил на комментарий пользователя Евгений Медведев
Не мотивована команда на фінальну частину ЧЄ? Маячня ще та. Не самий сильний склад? Так, відсутній Полєтаєв. А про Михайлова, я вже писав, потрохи потрібно забувати. Принаймі як про діагонального. Ну а коли я чую відмазки в захист таких команд як РФ це вже саме по собі говорить про багато що.
Ответить
-1
Евгений Медведев
ответил на комментарий пользователя ak-75
Ну посмотрел ты Чехию - Францию? ЧЕ как турнир сейчас вообще был никому не нужен, потому что по определению команды игравшие на ОИ и команды в это время готовившиеся к ЧЕ априори на разных позициях, тоже было и с РФ команда просто не готова к турниру, вынос от Польши как подведенная черта, ты можешь что угодно писать про Михайлова но он еще в Париж поедет, ОИ показали сейчас это сильнейший диагональный в мире,
Ответить
0
ak-75
ответил на комментарий пользователя Евгений Медведев
Поїде Михайлов в Париж? Все може бути. Покаже клас - молодець. Але повернемося до цієї розмови після Парижу. Бо в Парижі йому буде 35 чи 36? І ще раз повторюсь він не догравальник, як Тетюхін. Коли можна цементувати прийом і через раз відігравати атаку. Випадіння діагонального - зараз це вкрай погано. Щодо французів - звичайно дивився. І можу сказати тільки одне - свій зал є свій зал. Не можна не погодитися, що чехи видали гру життя, а французи підсіли. Але безглуздо сперечатися, що і рівень потроху вирівнюється. Що показує це євро? А те що поляки номер 1, а їх програш в Токіо збіг обставин. Мотивація мотивацією але фізику ніхто не відміняв. А вона в них на рівні. Ну і ще про вирівнювання класу - раніше українців і третя шістка росіян без шансів обіграла б. А зараз вже ведуться розмови про мотивацію, діагонального. Кумедно.
Ответить
0

Другие посты блога