Відповідаємо на найпростіші запитання про волейбол. Та український волейбол
Гід для тих, хто не розуміє, що відбувається.
Гід для тих, хто не розуміє, що відбувається.
Що треба для перемоги?
Головна ціль у волейболі – зробити так, аби м’яч торкнувся підлоги на половині суперника або від рук суперників відправився в аут чи сітку. А також запобігти аналогічному зі своєї сторони. За це командам нараховуються очки. В одному розіграші команда може торкнутися м’яча не більше трьох разів (за винятком, коли м’яч торкається блоку – тоді відлік йде від прийому). В гру м’яч вводять через подачу з-за меж майданчика.
Волейбольний матч закінчується, коли одна команда виграє три сети. Тому точного часу тривалості гри нема. Гра може закінчитися і з рахунком 3:0, і 3:2. Сет грають до 25 очок, але перевага повинна складати мінімум два очки. Інакше команди грають до переваги в два очки. Якщо в матчі є п’ятий сет, то одній команді достатньо набрати 15 очок. Звісно, при перевазі в два очки. В середньому матч триває близько двох годин.
Скільки гравців в команді?
Одначасно на полі знаходяться 6 гравців. В заявці на великих турнірах збірних (Євро чи чемпіонат світу) – 14.
Які позиції у гравців?
5 амплуа: зв’язуючий, догравальний, центральний блокуючий, діагональний і ліберо. Основне їі завдання:
* зв’язуючий – другий дотик після прийому, він – плеймейкер;
* догравальник – прийом м’яча після подачі суперника, від прийому залежить, м’яч якої зручності доведеться обробляти зв’язуючому;
* центральний блокуючий – гра перед сіткою та блок;
* діагональний – набір очок, більшість передач зв’язуючого йде саме на нього, він – бомбардир;
* ліберо – захист, він діє по всьому периметру майданчика й підбирає м’ячі, страхує партнерів.
Чому один гравець в іншій футболці?
Це ліберо. В гравця цієї позиції – обмежений функціонал. Йому не можна подавати й атакувати, пасувати чи блокувати з передньої лінії. Лише в одному випадку ліберо може перебити м’яч на чужу половину – зі задньої лінії. Й так, аби руки не знаходилися вище рівня сітки.
Суддям потрібно розуміти, який гравець виконує функції ліберо, тому на цій позиції грають в майці іншого кольору. Цікаво, що на майданчику може одночасно знаходитися два ліберо, або взагалі жодного.
Що за передня лінія?
Половини обох частин майданчика розділяє лінія – вона знаходиться за три метри від сітки й за шість – від кінця майданчика. Якщо йде передача на гравця, який в її момент знаходиться за цією лінією, той може лише атакувати так, аби її не заступати. В іншому випадку – очко на користь суперника.
Хто і коли подає?
Всi гравцi, окрiм лiберо. Подають по черзі, пiсля того, як перемістились за годинниковою стрілкою.
Волейбольний майданчик за позиціями гравців ділять на 6 зон:
А можна подавати знизу?
Так. Головне – не заступити на лінію майданчика. Однак в подачі знизу нема ніякого сенсу. Бажано подати так, щоб збити прийом суперника. Від цього залежить доводка (другий дотик, передача) й сама атака.
А що з українським волейболом? Він сильний?
Український чемпіонат далеко не топ. Зазвичай в чемпіонаті грають 8 команд. Та інтриги там ніколи нема. Спершу гегемоном був харківський «Локомотив», тепер – львівські «Барком-Кажани». Лише в двох сезонах ці клуби реально зарубилися за чемпіонство – в сезонах 2016/17 та 2017/18. Після цього «Локомотив» припинив існування в суперлізі (минулий сезон грали у вищій). Але повертається зараз – в ослабленому складі й з більш скромними амбіціями. Без конкуренції нема прогресу. Це про наш чемпіонат. В наступному сезоні планували грати 10 клубів, але в останній момент «Суми» та «Фаворит» з Лубен відмовилися.
«Привыкли, что есть дядя – и его надо потрошить по полной». Лучший волейбольный клуб Украины – все
Яскравий показник рівня – гра наших команд у єврокубках (їх є три – Ліга чемпіонів, Кубок ЄКВ, Єврочеллендж). В ЛЧ не грає ніхто – бракує коштів і нормальних залів. А з двох останніх і «Кажани», і «Локо», і хмельницький «Новатор» в останні роки вилітали в перших раундах. Далеко не від топових команд.
Яка найбільша проблема чемпіонату?
Їх настільки багато і деякі з них настільки смішні, що ми робили про це окремий матеріал. В цілому більшість команд прив’язана до навчальних закладів – на їх базі вони тренуються, проводять матчі і фінансуються. Це нагадує студентський рівень ще й тому, що команди грають в малесеньких залах з близькою відстанню до стіни й низькою стелею. Грати у волейбол в таких умовах – жах. В останньому сезоні нормальним залом могли похвалитися «Кажани» – вони орендують львівську «Галичину». Цікаво, що навіть цей зал може прийняти не більше двох перших раундів Кубка ЄКВ – висота стелі не відповідає стандартам.
Які зарплати?
Найбільші – у «Кажанах» та «Серці Поділля» (15-40 тисяч, їх спонсори – «Родинна ковбаска» та «Еко-Дім» відповідно).
Непогані суми крутяться у «Вінниці», однак там бувають нестабільні виплати. В решті клубів платять (в тому числі й «Локомотиві») від 8 до 12 тисяч.
А наші збірники грають в Україні?
Половина складу (7 з 14 у заявці) провела минулий сезон у суперлізі. Але Юрій Семенюк влітку перейшов до бельгійського чемпіона «Маасейка», а Владислав Діденко поки в пошуках (є відчуття, що після Євро він буде затребуваним у Європі).
Якщо говорити про інших основних, то більшість виступає у міцних європейських клубах: Дмитро Тєрьоменко («Тур», Франція), Олег Плотницький («Перуджа», Iталiя), Ян Єрещенко (російський «Урал»), Дмитро Вієцький (сербська «Войводіна»). Лише обидва ліберо поки в українських клубах – Горден Брова («Барком-Кажани»), Денис Фомін («Серце Поділля»).
Тимофій Полуян виступає за словенську «Любляну», а Максим Дрозд розпочне сезон в болгарському «Бургосі». До того ж Полуян, Вієцький та Плотницький – віце-чемпіони Європи U-20 три роки тому.
Хто головна зірка збірної?
Олег Плотницький. Він реально знаний в Європі (останні два сезони грав у «Монці») й влітку перейшов до «Перуджі», де гратиме з волейбольним Роналду Вілфредо Леоном і під керівництвом тренера збірної Польщі на Євро Вітала Хейнена.
Нарізки з його моментами – цінність українського волейболу. Однак у кожному матчі на чемпіонаті в нас вистрілює нова людина. Про цей важливий аспект ще перед початком турніру говорив Угіс Крастіньш. Здавалося – блефує. Вийшло – каже правду. Наприклад, з Бельгією у вирішальний момент забожили Єрещенко та Тєрьоменко.
Цікаво, наскільки на гру Плотницького й атмосферу в роздягальні вплинув недавній конфлікт Олега з президентом федерації. Відповідь проста – якщо й впливає, то не завадив виходу в чвертьфінал. Це головне.
«Якщо сильний гравець вносить розлад, то краще – без нього». Дивна ситуація в нашому волейболі
Хто такий Угіс Крастіньш? Хто в нас у тренерському штабі?
Ми багато сказали про нього в цьому матеріалі, та й в інтерв’ю перед стартом турніру він сам багато чого розповів. Для інформації – паралельно латвієць тренує чемпіона України двох останніх сезонів «Барком-Кажани». Зараз цю команду до сезону готує його помічник Владислав Лазарчук.
Він допомагає Крастіньшу і в збірній, але в цьому випадку «Кажани» залишилися б взагалі без тренерів при підготовці до сезону. Лазарчук залишився у Львові, а на Євро другим тренером поїхав Ігор Слинчук. Цікаво, що Слінчук – чинний гравець, минулий сезон він провів у «Серці Поділля».
Також Крастіньшу допомагає його товариш і фізіотерапевт латвієць Артурс Тінте й масажист «Кажанів» Ігор Рабків.
Наскільки вихід у чвертьфінал значне досягнення?
Воно колосальне.
До цього ми тричі грали на Євро (востаннє в 2005-му), але жодного разу не виходили в плей-офф, який дозволяв би боротися за перемогу на турнірі. Й враховуючи стан волейбольного господарства в країні та рівень чемпіонату, сам вихід на Євро – успіх. Тепер ми не лише в 1/4 фіналу Євро, але й гарантували собі місце на чемпіонаті Європи-2021 (туди автоматично потрапляє вісімка найкращих команд попередньої першості).
Варто сказати про немалий вклад в цей успіх президента ФВУ Михайла Мельника. У нього були дивні рішення й незрозумілі конфлікти. Але факт. Вперше за купу років обидві національні команди (й жіноча, й чоловіча) мали тренувальні збори (чоловіки їздили в Македонію та Польщу), солідних спаринг-партнерів й головне – бойовий склад (хороші гравці у нас є, питання – чи приїдуть).
Якщо у випадку з жінками це не спрацювало, то з чоловіками – є результат. Зі своєї сторони ФВУ зробила все можливе. Залишалося лише втілити старання в щось велике в роздягальні та на паркеті. Крастіньш і Ко змогли.
Чи є шанси з сербами?
Букмекери кажуть, що нема. Коливання на Україну – від 8 до 10. Але команда точно не збирається викидати білий рушник – втрачати нічого. Те, чого намагається добитися тренер, і те, що є по факту, – над нами не тяжіє вантаж відповідальності.
Так, Сербія – топ-команда з топ-гравцями. Але вона очевидно слабша за Польщу та Францію. Й головне – любить неочікувано провалюватися. Так, ця балканська нестабільність присутня у всіх видах спорту. При вдалому збігу обставин (що важливо) ми можемо продовжити шуміти. Головне – грати серцем. Для нас ці хлопці – і так чемпіони.
Коли гра з сербами?
24 вересня (тобто сьогодні) о 21.30. Переглянути матч ви зможете тут.
Чому вихід в чвертьфінал Євро – фантастика. Без перебільшень
У волейбольній збірній є люди, які грають в Росії. Але я однаково за неї вболіватиму
