Краще, ніж очікував. Як я з'їздив на матч «Мальме» - «Челсі»

Український слід на трибунах, мігранти, як складно купувати квитки через офіційни сайти англійських клубів - блог "Челсі" ділиться враженнями від Скандинавії.

Це не була запланована поїздка.

Наприкінці вересня мені вдалося побувати на матчі "Ювентус" - "Челсі". Повернувшись з Італії, звісно, я не хотів, щоб це була моя єдина подорож на матч улюбленої команди цього сезону. Однак інші виїзди в ЛЧ не здавались правильною нагодою: "Мальме" - матч з аутсайдером групи, "Зеніт" - поїздка в Росію, куди я готовий їхати лише з виняткових причин. Гіпотетичний фінал ЛЧ за участю "Челсі" цього сезону є такою винятковою причиною, але матч групи, навіть вирішальний - ні.

Але не виїздами ЛЧ єдиними - якраз тоді в стрічці новин з'явилося повідомлення, що скоро Британія буде пускати вакцинованих іноземців. З огляду на це, я збирався починати робити кроки, щоб відвідати якийсь матч на "Стемфорд Брідж". Це, насправді, дуже непросто, але колись же треба починати.

Однак певний ланцюжок подій призвів до того, що я таки поїхав на матч з "Мальме", на який початково їхати не збирався.

Але зовсім не жалкую. Навіть для трибунівців це місто не назвеш екзотичним - тут грало і ДК, і "Шахтар", і розповіді про подорожі були на сайті. Але для мене це був рідкісний привід відвідати Скандинавію.

Нижче - розповідь про цю подорож: чому, як, що бачив і за скільки.

Підступність британської влади та Ryanair

Ці дві організації суттєво повпливали як на існування поїздки як такої, так і на маршрут:

• у другій половині вересня британська влада анонсувала, що з 4 жовтня буде пускати у Британію вакцинованих європейців без карантину. Ця дата настала, однак хороших новин особисто мені це принесло. На сайті британського уряду дійсно оновились умови в'їзду з більшості європейських країн - але українські сертифікати вакцинації там все ще НЕ визнавались. Не вірячи у те, що наша влада зможе про це домовитись у хоч-скількись-найближчому-майбутньому, я і вирішив, що Мальме - моя єдина можливість з'їздити на матч "Челсі" як мінімум до лютого.

В реальності же вийшло, що Британія визнала українські сертифікати вже 11 жовтня, всього через тиждень. Але було вже "пізно": я вже купив авіаквитки і налаштувався відвітати Швецію.

• Початково я мав повертатися за маршрутом Мальме-Краків-Київ. Однак десь за півтора тижні до поїздки я отримав від Ryanair "вкрай приємну" новину - мій рейс Мальме-Краків скасовується. Причому не тільки мій, а і взагалі всі такі польоти по четвергам. Звісно, за цей переліт мені все відшкодували, а от квиток Краків-Київ просто пропав. Довелось терміново купляти нові квитки - і маршрут Мальме-Гданьск-Київ був насправді єдиною альтернативою.

Але коли летите лоукостерами, будьте готові, що подібний розвиток подій цілком можливий. Зокрема, якщо ціна на квитки низька.

Як вдалося дістати квиток на гру?

Єдиним плюсом таких дій британців з українськими сертифікатами було те, що я потрапив на виїзний сектор.

Теоретична можливість потрапити на "Стемфорд Брідж" цього сезону переконала мене придбати на сайті клубу Membership. В реальності це - право купувати квитки на матчі клубу. Так, у випадку з англійськими клубами навіть просто за право купувати квитки треба заплатити і немало (30 фунтів).

Але навіть після цього задача отримати бажаний квиток не стає простою. Щоб купити на сайті "Челсі" квиток на виїзну гру з "Мальме" у гостьовий сектор, у членів клубу було лише невеличке вікно довжиною дві години в один конкретний день.

І навіть на цьому квест не завершувався. Щоб отримати безпосередньо сам квиток, вже у Мальме в день матчу необхідно було прийти у collection point з паспортом та ваучером. І лише після цього можна було спокійно йти на стадіон.

Дуже крута атмосфера, вільна "розстійка", "слід" ультрас ДК - враження від перегляду на стадіоні

Тут тезисно повторю свій статус:

• З точки зору атмосфери чи не найкращий матч, на якому довелось побувати. В першу чергу завдяки місцевим шведським фанатам, хоча наш гостьовий сектор теж зробив свій внесок.
• Близькість трибун до поля - важливий фактор. Особисто я вперше дивився матч "Челсі" вживу настільки близько - інколи можна було помітити риси обличчя Маркоса Алонсо чи Едуара Менді.
• На виїзному секторі всі 90 хвилин всі стояли. І, судячи, зі стану та якості сидінь на цьому секторі, це для фанатів гостей тут звичне явище.
• Ще більш цікавим було те, що кожен ставав там, де хотів, а не там, де вказував квиток. Стюард мені приблизно так і пояснив. І додав, що працює принцип "курица встала - место пропало".
• Не вперше вболіваю за "Челсі" з фанатського сектору, але чомусь саме з фанатами "Мальме" було стільки взаємних образ та неприємних кричалок. Дальня трибуна кричала щось образливе для "синіх", а сектор "Челсі" відповідав, що "Malmo sh*t" - і так декілька хвилин підряд.
• Несподівний український слід. Безпосередньо на поручнях місця, де стояв я, був наліплений стікер ультрас ДК - вочевидь, залишений тут два роки тому. Символічний збіг.
• І несподіваний Сауль. Іспанський півзахисник весь матч просидів у запасі, але після гри підійшов до сектору та кинув свою футболку - не комусь конкретному, а "рандомно". Навіть не знаю, з чим це пов'язано.

Мальме-місто: мігранти, Turning Torso, своєрідні ціни

На шляху з аеропорта було враження, що ти потрапив у похмуру атмосферу серіалу "Міст", завдяки якому про Мальме всі і знають. Однак за два дні тут сприйняття стало більш життєрадісним:

• незадовго до поїздки випадково дізнався, що на російському "Первом канале" декілька років тому був сюжет про Мальме. Що, мовляв, це "Запад, загнивающий из-за мигрантов", що там "убивают, насилуют и тд" і що там є далеко на найбезпечніші райони. Про всяк випадок я після цього навіть перевірив район, де була моя орендована кімната - він був не з таких. Скоріш за все, у тому сюжеті було у кращому випадку відсотків 20 правди - однак це стало причиною, чому я звертав увагу на все, що викладено нижче.
• Те, що у місті багато мігрантів, було відчутним. Хазяїн квартири, в якій я орендував кімнату, був з Нігерії, продавець у пекарні під домом - азіат. Азіати та темношкірі на вулиці зустрічались постійно, а найбільш показовою для мене була група дітей з дитячого садочка, яку я перестрів на вулиці. Представників європеоїдної раси там було приблизно стільки ж, скільки й інших. Цілком звичною була картина, коли на якомусь магазині надписи двома мовами - шведською та арабською.
• Далекий від цінування подібних речей, але архітектура Мальме справді красива. Найвідоміша будівля міста - енергозберігаючий звивистий хмарочос Turning Torso. 54 поверхи, другий за висотою житловий будинок у Эвропі. Відомий за серіалом Ересуннський міст, нажаль, побачити не вдалося.
• Ціни. Пам`ятаю, як хтось з тих, хто їздив на матч "Мальме" - "Динамо", писав, що ціни в цьому шведському місті приємно дивують. Чи то після Копенгагена, чи то просто. Мене ж тамтешні ціни просто дивували - іноді неприємно, іноді позитивно. Наприклад, автобус з аеропорта тут коштує 350 грн (і це я купував онлайн та зі знижкою), плитка шоколаду 75 грн, а меню у Mcdonalds - 300 грн. У той же час, наприклад, чіпси Pringles коштуюсь чи не дешевше, ніж у нас.
• Практична порада тим, хто любить пересуватись велосипедом. У цей раз я купив собі місячний проїзний на bike-sharing ще до поїздки - коштувало 15 євро. Уже в другому місті - першим був Турин - купувати місячний проїзний виявляється вигідніше, ніж платити за окремі поїздки. Так, навіть коли це всього три дні.

Краків та Гданьск

Не дивлячись на схему свого маршруту, Польшу я, за великим рахунком, не бачив. У Кракові туди я початково мав лише переночувати в аеропорті, а в Гданьску назад у мене був час, щоб погуляти містом, але саме місто саме того дня накрив дощ. Тому мої пересування цим портовим містом вийшли досить "драматичними": автобус з аеропорта в центр - кілька годин у торговому центрі - автобус назад в аеропорт. Однак деякі цікаві моменти, пов'язані з Польшею були:

• Навіть просто поїздок з та до аеоропорта було достатньо, щоб помітити Гданьск - досить зелене місто;
• Надписи у літаку Wizz Air були трьома мовами: англійська, угорська та українська. Все б нічого, але йдеться про рейс Мальме-Гданьск;
• Надихаюча історія про те, чому варто ніколи не здаватися. А якщо серйозно, то чому варто писати скарги та звернення. У Гданьску біля аеропорта я намагався купити у білетному автоматі квиток на автобус і розрахуватися готівкою. Але вставивши в машину 20 злотих, я назад не отримав нічого - ні квитка, ні решти, ні 20 zl назад. Дзвінок на гарячу лінію нічого не дав, але вже потім, сидячи в місті у Mcdonalds, я написав на емейл, який був вказаний на автоматі. Де в деталях пояснив ситуацію - час, місце, сума. І додав, що "було б чудово, якби ви мені повернули гроші на картку". Це при тому, що ніяких безпосередніх доказів у мене не було. Яким же було моє здивування, коли за кілька днів вони надіслали мені відповідь, що моя скарга схвалена і попросили написати номер картки;
• І менш надихаюча історія. В одній з їдалень у торговому центрі продавались вареники, які були підписані "Pieregi ruskie". Можливо, я наплутав відповідність надпису та страви, але було не дуже.

Скільки все коштувало?

Насправді, менше, ніж особисто я очікував перед тим, як розпочав писати цей пункт. Частково такі витрати стали можливими завдяки "хитрощам" - взятим з Києва упаковкою сухих сніданків, Мівіні та "Гарячим кружкам". Хоча, звісно, харчувався я не тільки цим.

Розподіл витрат наступний:

• квиток на матч - 444 крони, близько 1300 грн;
• проживання: орендована на Airbnb кімната на 2 ночі - 56 євро, близько 1700 грн;
• перельоти Київ-Краків-Мальме-Гданьск-Київ - 14 євро+37 злотих+312 крон+63 злотих=2100 грн;
• витрати на їжу, проїзд і т.д - близько 3000 грн.

Загалом: близько 8100 грн.

Для такої поїздки це був насправді майже мінімум. Якби я дуже захотів і мені трохи пощастило, то можна було б з'їздити на 500-700 грн дешевше. Але точно не більше.

Втім, якщо хтось бачить, як можна було витратити ще менше - пишіть у коментарях.

Це було краще, ніж я очікував.

P.S. Насправді, звісно, треба ще врахувати у витрати втрачений квиток Краків - Київ (650 грн), але я вирішив продемонструвати, на яку суму може розраховувати футбольний турист, якщо обійдеться без форс-мажорів.