«Зараз я, по суті, зізнаюся в злочині». Найцікавіше з інтерв’ю Ігоря Дедишина
Гендиректор «Карпат» розповів «Футбол24» про договорняки, детектор брехні, зарплати гравців і необхідні реформи. Tribuna.com вибрала головне.
Гендиректор «Карпат» розповів «Футбол24» про договорняки, детектор брехні, зарплати гравців і необхідні реформи. Tribuna.com вибрала головне.
Про останнє засідання УПЛ
«За останні кілька років загальні збори, за винятком одних (здається, рік тому), коли була присутня велика кількість власників (це були доволі якісні збори), перетворились в звичайну формальність, і ніяких ґрунтовних рішень вони не генерують. Просто є кілька питань, на які потрібно підняти руку і проголосувати «за» чи «проти», і все. Я не зрозумів, чесно кажучи, чого нас туди запрошували. Ті питання, за які ми голосували, можна було проголосувати у «факсовому» режимі, як практикувала Прем’єр-ліга до цього багато разів.
ФК “Карпати”, до речі, і публічно вносив пропозиції щодо змін, і офіційні листи спрямовував. Та виявилось, що нікому то не треба. До речі, той же Сергій Болотніков спродукував і виголосив багато цікавих реформ, які, до того ж, багато в чому перегукуються з нашими. Хоча для мене була дивною реакція Саші Шуфрича: мовляв, це смішно, що ми з інтернету беремо якісь ідеї. Мені здається, що нам має бути не смішно, а соромно за те, що не можемо дослухатися до здорових думок, незалежно від того, де і ким вони озвучені».
Про бюджет УПЛ
«Загальні збори не затвердили звіт про фінансово-господарську діяльність Прем’єр-ліги за минулий сезон, не затвердили бюджет УПЛ на наступний сезон, а також – регламент, вірніше зміни й доповнення до регламенту Прем’єр-ліги.
Коли я приїжджаю на загальні збори клубів і вперше бачу цифри (така ситуація незмінно повторюється з року в рік), то ви мене вибачте... Мене це просто дістало, тому не витримав і висловив своє обурення. Я просив колег підтримати, щоб це питання взагалі не обговорювалося, тому що хоча б за тиждень до того мали б прислати, і клуби могли відреагувати. Там дуже багато питань є, цифр, які вони подають. Підтримали мене Клімов і Геллер, власники клубів. Вирішили зняти це питання з розгляду. А по змінах до регламенту те саме. Лише за два дні до засідання був присланий проект змін і доповнень».
Про формат чемпіонату
«Ми підтримали повноцінний типовий формат, 14 клубів, тому що не подобались пропозиції , які озвучив «Шахтар». І мені дивно було чути за результатами засідання клубів Прем’єр-ліги, що «Шахтар» чи не єдиний клуб, який хотів змін, а інші клуби були інертні. Я вважаю, що «Шахтар» і так звані «прошахтарівські» ЗМІ досить некоректно висловлювались. За їх словами виглядає, що єдиним критерієм змін в українському футболі є зміна формату. Ну, тоді ви, панове, дуже поверхневі і, вибачте, примітивні. В тому числі й «Шахтар».
Вважаю, що зміна формату один з елементів ланцюга. Треба зрозуміти, для чого ми змінюємо формат, з якою метою. Якщо для того, аби зробити чемпіонат для 4-х клубів, то хай вони собі створять Суперлігу і грають там між собою! Натомість, намагаються звинуватити весь український футбол в тому, що їм нецікаво грати в цьому чемпіонаті.
Почекайте, кажу: ви говорите, що вам нецікаво грати з іншими малими клубами, ви говорите про рейтинг. Але ви самі знищили один з рейтингових матчів: «Зоря» – «Шахтар», коли просто відкликали своїх гравців з оренди… «Шахтар» втратив очки з тими ж «Карпатами». З командою, яка увесь чемпіонат перебувала внизу турнірної таблиці. «Динамо» також втратило очки з «Карпатами». Команди-лідери втрачали очки не тільки між собою, а й з середняками і аутсайдерами. Тому некоректно говорити, що чемпіонат України геть нецікавий».
Про головні зміни, які необхідні українському футболу
«Потрібно рухатися в трьох напрямках. В першу чергу, українському футболу слід максимально підвищити рівень прозорості – фінансової і прозорості прийняття рішень. Ми виступаємо за те, щоб бюджети клубів (зарплати і всі фінанси клубів) були білими і прозорими. Пропонували, щоб бюджети клубів в обов’язковому порядку публікувалися на офіційних сайтах команд Прем’єр-ліги. Щодо прозорості в прийнятті рішень, я мою на увазі, що це рішення, прийняті різними, скажімо так, колективними утвореннями – Прем’єр-лігою, Федерацією футболу України, КДК ФФУ, Палатою з вирішення спорів, Апеляційним комітетом, Виконкомом Федерації і так далі.
Чому нам потрібна ця прозорість? Нині у свідомості пересічного українського вболівальника утворено дуже багато різноманітних стереотипів негативного характеру, іміджевого характеру, тому довіра до чемпіонату України і взагалі українського футболу є на досить низькому рівні… Якщо ми збільшимо лояльність і довіру, тоді можемо сподіватися на те, що прийде вболівальник на стадіон.
І вболівальник прийде на стадіон тоді, коли буде максимальний рівень змагальності. Це другий постулат. Нам потрібно досягти того, щоб вболівальника на стадіон гнала зокрема й інтрига матчу, непердбачуваність, що в жодному матчі нічого наперед неможливо спрогнозувати.
І третє – це максимально високий рівень видовищності. Кожен матч українського чемпіонату повинен бути продуктом. Продуктом, який потрібно створити спільними зусиллями – Федерації, Прем’єр-ліги і клубів. Необхідно спочатку описати цей продукт, визначити його характеристики і властивості. Зрозуміти, хто є нашим клієнтом і як з ним працювати. А далі потрібно цей продукт виводити в фазу продажу і пропонувати на ринок, провести нормальний маркетинг і продавати. Бо підхід, який сидить в свідомості однієї частини людей, менеджерів клубів, президентів – що футбол це дорога забавка, іграшка, цяцянка. Мало хто в Україні ставиться до футболу, як до бізнесу».
Про зарплати в конвертах
«Фонд заробітної плати. Це найбільша стаття видатків в будь-якому українському клубі. Мало хто її платить «в білу». Чому? Тому що невигідно платити! Наприклад, зовсім донедавна ситуація виглядала таким чином: щоб заплатити футболісту умовно 10 000 доларів “чистими на руки” – необхідно було приблизно 5700 доларів заплатити в бюджет. Розумієте, як він (власник клубу. –прим. Tribuna.com) мислить? Я – власник якогось там бізнесу, що приносить мені прибуток, отримую дивіденди, з яких сплачую податки. А після цього інвестую у футбол, у завідомо збиткову справу, і мені знову кажуть: сплати податки згідно чинного законодавства. В такому разі фінансування клубу називається простим словом альтруїзм. Скажіть, скільки таких альтруїстів чи меценатів залишиться в нашому футболі, якщо держава змусить всі клуби платити “білі зарплати” і, відповідно, податки?
Я пропонував: давайте ми зменшимо ставку податку або взагалі зробимо спеціальний закон для тих, хто інвестує в український футбол. Щоб вони відкрили бюджети. Давайте це буде не 57% нарахування й відрахування на фонд заробітної плати, а скажімо 20%. Але ви собі порахуйте, скільки грошей одразу потрапить в бюджет країни, яка ходить всюди з протягнутою рукою.
Ми неодноразово публікували раніше бюджети, пам’ятаєте? Був там і фонд заробітної плати. Але зрозуміло, що ми з нього не сплачуємо податки. Зараз я, по суті, зізнаюся в злочині. Але у нас зараз 90% громадян країни – злочинці! Ті, хто платять зарплату, і ті, хто отримують зарплату в конверті. Тому що такі умови в країні. Всі ж про це знають, але закривають очі».
Про підозрілі матчі «Карпат»
«Я дивився пряму відеотрансляцію одного з цих матчів: чемпіонат команд U-21 «Зоря» – «Карпати». Дивився перший тайм, потім мені потрібно було їхати на зустріч. Матч проходив за нашої повної переваги. 1:0 ми вигравали, з другого тайму я пішов ( «Зоря» виграла 2:1 – прим. авт.). Після матчу мені Володя Звєров (головний редактор програми «Профутбол», член Комітету етики і чесної гри ФФУ – прим. авт.) скидає смс-ку, що є інформація по цій грі. Я його набрав і був, звісно, шокований. Пішов подивився, як були забиті голи, подивися повністю другий тайм. В мене теж склалося враження, що матч був, якщо не договірним, то грався на тоталізатор. І деякі наші футболісти, також їхня поведінка на полі в другому таймі була, скажімо так, нетиповою.
Звичайно, що ми проводили розслідування. По суті, до команди не було претензій. До 2-3 футболістів. Не можу сказати, що нам зізналися, але у мене тверде інтуїтивне переконання, відчуття залишилося, що все-таки щось було. Довести це я не можу. Ми з Беньом, з Йовічевічем спілкувалися на цю тему. Тренера просто “вбило” це все.
Писали також про матч дубля, коли грали з «Чорноморцем» в Одесі в першому колі. Я дивився цей матч теж. Але не можу нічого сказати, не побачив там «лівих» дій з боку тих чи інших футболістів. Ми спочатку хотіли на детектор брехні запустити цих хлопців. Але потім подумали, що в інший спосіб треба. Так, як ми позбувалися свого часу гравців, що брали участь в тому договірному матчі з «Металістом». Ми їх просто позбуваємося».
Про проблему договірних матчів в Україні
«Проблема комплексна. Мені той же Олександр Шуфрич розповідав, що в дублі і команді U-19 «Говерли», на його думку, практично кожен матч – «договорняк». Просто вони не платять грошей, і в тих дітей взагалі нема за що жити. Ми ж стабільно платимо зарплату, але можливо, у зв’язку з девальвацією гривні, вартість тих грошей, які платимо, впала, гроші знецінились. Не виключаю такої можливості.
Інша проблема – біля дітей увесь час “крутяться” різноманітні “ділки”, агенти, посередники. Трансферний ринок практично “впав”, зарплати футболістів – також. А жити “футбольні прилипали” звикли на широку ногу. Тому, не виключаю, ангажують дітей на такі “подвиги”. Тому хотів би звернутися до молодих людей, щоб добре думали, коли отримають якусь “цікаву пропозицію” – бо сьогодні можна отримати умовних 300-500 доларів, а то й менше, але загубити всю свою майбутню кар‘єру.
Як довести? Та фактично, ніяк. Є внутрішнє переконання, що хтось грав не так, як вміє, приймав на полі неправильні рішення або робив масу так званих невимушених помилок. Плюс інформація від букмекерів про суми, які були поставлені на поєдинок твоєї команди. Звичайно, якщо хлопчина не зізнається, довести не можу. Однак є таке поняття – комфортна впевненість. Вона дає мені підстави приймати якесь рішення, клубу дає підстави».
