Tribuna/Легкая атлетика/Блоги/Камон, ран!/Берлінській марафон 2021 року: про поїздку та участь у марафоні

Берлінській марафон 2021 року: про поїздку та участь у марафоні

Коротка розповідь про поїздку та участь у Берлінському марафоні: як взяти участь, скільки це коштує і тому подібні нюанси.

Блог — Камон, ран!
10 декабря 2021, 09:07
4
Берлінській марафон 2021 року: про поїздку та участь у марафоні

Пройшло два роки з того моменту, як я отримав листа від організаторів Берлінського марафону про виграш в лотереї. Цей марафон став восьмим взагалі та перший із когорти марафонів великої шістки.

Для того, щоб взяти участь у Берлінському марафоні необхідно мати певний кваліфікаційний час показаний на інших марафонах, спробувати виграти в лотерею або купити путівку через одного з операторів-партнерів. Схожі умови участі у Токіо, Лондоні, Бостоні, Чикаго та Нью-Йорку.

Як на мене, то лотерея це один із найпростіших і найцікавіших способів потрапити на Берлінський марафон. Це була моя третя спроба. Участь в розіграші безплатна, проте вартість реєстрації складає приблизно 100 євро без врахування додаткових опцій.

Як ви вже зрозуміли, окрім того, що я пролетів з реєстрацією на марафон у 2018 та 2019 роках, у 2020 році його скасували. Реєстрацію можна було перенести на наступний рік або повернути кошти.

В цьому році ніхто до останнього не був певен чи марафон відбудеться. Окрім цього, якби Німеччина закрила свої кордони або вас не пустили б до країни - гроші не повертались. Щоб взяти участь необхідно було пройти повний курс вакцинації завершений не пізніше ніж за 14 днів по старту (29 вересня) або мати негативний тест, який треба було зробити на Експо марафону (вартість 40 євро).

Про саме Експо Берлінського марафону можна писати окремий пост. Відбувається все на території колишнього аеропорту Темпельхоф, що був закритий наприкінці 2008 року і зараз використовується, як великий парк із зонами для пікніків, громадськими садами та збереженою злітно-посадковою смугою, яка приваблює бігунів і велосипедистів. Величезна територія з купою різних павільйонів від всесвітньо відомих брендів спортивного одягу та взуття, й окремий ангар з продукцією Адідас, який є технічним спонсором.

Колишній головний зал аеропорту зі стійками реєстрації та вхід на Експо. Зліва окремий вхід для тих, в кого відсутня вакцинація і необхідно зробити тест.

Подорож до столиці Німеччини почалась для мене з київського залізничного вокзалу, звідки я мав відправитись до Одеси. Затягнувши з покупкою квитків, через непевність, що марафон відбудеться, я втратив нагоду вилетіти з Києва раніше ніж вечір п’ятниці. Не сказати, що це був дуже розумний хід, зважаючи на майже безсонну ніч в купейному вагоні. В будь-якому випадку, в Берлін я потрапив в першій половині дня п’ятниці і мав досить часу для вирішення організаційних справ (старт марафону в неділю зранку).

І вирішення цих організаційних справ зайняло більше часу ніж я на це очікував. Спочатку літак приземлився в терміналі для внутрішніх рейсів і щоб поставити штамп у паспорті довелось самостійно шукати відділок поліції та пояснювати їм, що сталось. Потім була дорога до аеропорту Темпельхоф і довгі пошуки входу на виставку. Під кінець дня сталась кульмінація - в хостелі мені повідомили, що моя бронь скасована через “овербукінг” і вони нічим допомогти не можуть. Букінг мене про це повідомив через декілька хвилин, як я перетнув поріг помешкання.

Один із трьох ангарів зі стендами спортивних брендів, через які необхідно пройти, щоб отримати стартовий номер.

Мені пощастило забронювати інше помешкання в пішій доступності до місця старту та фінішу, що знаходиться в будівлі церкви. В підсумку нове помешкання обійшлось дешевше, а спроба отримати від Букінгу якусь компенсацію закінчилась ні чим. Через декілька днів після запиту, вони відповіли, що якби я забронював дорожче помешкання вони повернули б різницю. Але хто їм повірить?

Залишок п’ятниці та вся субота пролетіли непомітно: вечеря з подругою, що мешкає в Берліні, ранкова пробіжка вздовж каналів, прогулянка містом, поїдання їжі та відпочинок за читанням мемуарів Меттью Макконахі.

День марафону. Тридцять п'ять тисяч учасників, незліченна кількість глядачів, купа волонтерів та представників медіа, які недільного ранку всіми можливими способами добираються до центру міста. Для учасників в день старту зроблений безкоштовний проїзд у громадському транспорті при наявності стартового номеру.

Газон перед Рейхстагом - улюблене місце для відпочинку після марафону та останній рубіж перед входом до стартової зони, куди пускають тільки учасників. Фото зроблено на плівковий фотоапарат Olympus Superzoom 70G (плівка Kodak UltraMax 400).

Стартували учасники окремими хвилями, які додатково були розбиті на блоки - з 9:15 до 10:30.

Для мене марафон розпочався через 20 хвилин після початку. Не дивлячись на те, що траса Берлінського марафону вважається однією з найшвидших у світі (тут найчастіше встановлювався світовий рекорд на марафоні, у тому числі чинний результат Еліуда Кіпчоге 2:01:39), не буду приховувати, що дався він мені важко. Це вже стає якоюсь неприємною традицією. Чим легша траса, тим важче дається марафон (привіт Валенсія 2019).

Говорячи словами класика: “Будемо розбиратись”.

Попри те, що довелось трохи помучитись, я насолоджувався неймовірною підтримкою вболівальників, які розтягнулись вздовж всіх 42 кілометрів і не на секунду не замовкали. Крім цього ти постійно біжиш в натовпі - хтось обганяє тебе, когось наздоганяєш ти.

Окремий кайф - це фінішна пряма через Бранденбурзькі ворота.

Звісно, все пішло не так, як я розраховував, але завдяки несамовитій підтримці та атмосфері мені вдалось знайти в собі сили і продовжувати біг. Хоч і не в тому темпі, як планував. Проте більше звісно я засмутився через власний стан, а не підсумковий результат - 3:36 з копійками.

На великих марафонах після фінішу необхідно знайти в собі сили, щоб дістатись виходу або фуд-кортів, на яких пригощали фруктами, водою, теплим чаєм та безалкогольним пивом. 

Під кінець дня я вирішив відправитись на оглядини Олімпіаштадіону, що розташований у хвилинах 40 їзди від центру міста. На диво, навіть у вечір неділі можна було потрапити на екскурсію всередину стадіону. Вартість квитка - 8 євро, якщо не помиляюсь. Проте до закриття залишалось менше ніж пів години і я не став користуватись цією нагодою. Можливо в наступний раз.

Олімпіаштадіон. Ще одне із небагатьох фото на плівку з Берліну.

Сьогодні очікую на результати лотереї для участі у Чиказькому марафоні. Хтозна, можливо пощастить з першого разу. Єдиний факт, що насторожує, посольство США у Києві на цей час не проводить співбесід для отримання туристичних віз.

UPD. Пощастило :)

 

 

Другие посты блога

Все посты