Пітер Снелл та його переможні 800 метрів у Римі 1960 року

Не було б щастя, та нещастя допомогло. Як Пітеру Снеллу вдалось здобути золоту нагороду на Олімпійських іграх у Римі 1960 року у саморобних шиповках та впродовж чотирьох років домінувати на дистанціях 800 та 1500 метрів.

В ложі преси, яка розташовувалась вище переповнених трибун Олімпійського стадіону в Римі, велись дебати щодо переможця на дистанції 800 метрів. На старт фінального забігу на доріжці з’явився мало кому відомий двадцятиоднорічний новозеландський юнак Пітер Снелл. І хоча у півфіналі йому вдалось обігнати чинного рекордсмена світу Роже Мунса, жоден експерт не бачив в ньому претендента на перемогу.

Батьки Снелла не форсували його спортивну освіту, спонукаючи його займатися тим, що самі любили найбільше: мати — тенісом, а батько — крикетом. Коли мати йшла на майданчик, Пітер практикувався з нею в тенісі. Коли ж місцева команда грала в крикет, він невідступно слідував за батьком. Довгі роки теніс залишався улюбленим заняттям Снелла, хоча, як майже всі новозеландські хлопчаки, він у вісім років захопився футболом. Поступово він навчився грати в бадмінтон, гольф і хокей.

Тільки у 1957 році він за порадою Артура Лідьярда, який в підсумку стане його тренером, сфокусувався на тренуваннях в бігу на середні дистанції. Для тих, хто не знає, Артур Лідьярд є одним з найвеличніших тренерів в історії. Він підготував цілу групу олімпійських чемпіонів і призерів, а його системою тренувань користуються і сучасні фахівці.

Вже через рік, у кінці 1958 року Пітер Снелл не був гравцем, що подає надії в тенісі, крикеті або в гольфі. Він став бігуном і повністю занурився разом з Артуром в тренувальну програму з підготовки до сезону кросів, маючи на прицілі одне з найважливіших змагань в кар'єрі — 2000 м проти Маррі Голберга, який повернувся зі свого турне по Європі та Африці після Британських ігор. В підсумку Снелл виграв з результатом 5:15.8, що було краще національного рекорду Австралії, який належав Голбергу.

Пізніше, Артур Лідьярд, не тільки, як тренер, відіграє важливу роль у перемозі Снелла на Олімпійських іграх 1960 року.

У фіналі на 800 метрів участь брало шестеро атлетів і п’ятьом з них, компанія adidas, яка на той момент була безумовним лідером професійного бігового взуття, подарувала нові шиповки останньої моделі. Як ви розумієте, шостим атлетом, якому не дісталось — був Пітер Снелл. За іншою версією Пітер сам відмовився від нового взуття і вирішив бігти в саморобних шиповках від свого тренера, до яких звик під час відбіркових забігів.

Яке ж було здивування на обличчях представників компанії й всього бігового світу, коли через 1:46.48 після стартового пострілу, Снелл встановив новий олімпійський рекорд та здобув золоту нагороду, вдруге обійшовши перед самим фінішем чинного рекордсмена світу Роже Мунса.

Як вдалось тренеру Пітера власноруч зшити бігове взуття? Не дивлячись на те, що Артур Лідьярд був призером чемпіонату Нової Зеландії з марафону, йому доводилось працювати на взуттєвій фабриці в Окленді. Завдяки цьому він зміг змайструвати шиповки для свого учня, добавивши додатковий шар гуми, щоб зберегти його ноги від доріжки в Римі. Дома Пітер бігав тільки по траві.

Після цієї перемоги почалось тотальне домінування Пітера Снелла на дистанціях 800 та 1500 метрів протягом чотирьох років. Впродовж одного тижня 1962 року він встановив світові рекорди з бігу на 800 метрів (1:44.3) та 1 милю (3.54.4). В тому ж році він став чемпіоном Ігор Співдружності у бігу на 880 ярдів та 1 милю.

Зараз ці шиповки знаходяться в музеї Те Папа в Новій Зеландії разом із золотою медаллю Олімпійських ігор у Римі. Пітер подарував все це разом з нагородами Ігор Співдружності для натхнення наступних поколінь новозеландців.

На Олімпійських іграх 1964 року у Токіо Снелл розглядався вже, як фаворит не тільки на дистанції 800 метрів, а й 1500 метрів. Перемогу на цих дистанціях під час однієї Олімпіади останній раз вдалось здобути тільки у 1920 році Альберту Гіллу.

Обидві свої перемоги Пітер здобув вже у фірмовому стилі, фінішним прискоренням приблизно за 200 метрів до фінішу. Як результат новий олімпійський рекорд на дистанції 800 метрів (1.45.1) та золота медаль на 1500 метрів (3.38.1). Варто зазначити, що фінал 1500 метрів для нього був шостим забігом за вісім днів Олімпіади.

На жаль після завершення сезону 1965 року Пітер Снелл закінчив професійну кар’єру і після переїзду до США у 1971 році здобув ступінь доктора філософії в галузі фізіології фізичних вправ.

Його рекорду Нової Зеландії (1:44.3) на дистанції 800 метрів через два роки може виповнитись 60 і вже на цей час це найстаріший національний рекорд, що ратифікується World Athletics.

Срібний призер олімпійських ігор 2008 року Нік Вілліс на святкуванні 50-річчя рекорду заявив: "Я завжди сподівався, що коли-небудь поб'ю рекорд Снелла, але вже починаю викидати білий прапор. Він пробіг перше коло швидше, ніж я коли-небудь бігав чисті 400 м. У мене просто немає такої швидкості".

Звісно не тільки шиповки, зроблені власноруч Артуром Лідьярдом допомогли Пітеру розпочати своє домінування на середніх дистанціях, а і його програма тренувань, яка була розрахована на марафонців, але як результат додала до швидкості необхідну витривалість.

Помер Пітер Снелл в себе вдома у Далласі у 2019 році за 5 днів до свого 81 дня народження.