Марафонський двобій, який ми не побачили

Перші погані новини для любителів бігу й легкої атлетики почали з’являтись за два тижні до проведення Токійського марафону, коли організатори прийняли рішення скасувати масовий старт й допустити до участі тільки елітних спортсменів. Сталось це в середині лютого. Далі на нас чекав Чемпіонат світу з півмарафону у Гдині, марафони у Бостоні та Лондоні й Олімпійські ігри.

Найзапекліше протистояння марафонської весни мало відбутись на марафоні у Лондоні між Еліудом Кіпчоге та Кенісісою Бекеле. Двох найшвидших марафонців світу прямо зараз, яких розділяє між собою дві секунди.

Минулого року організатори Лондонського марафону також анонсували запеклу боротьбу між Кіпчоге та Мо Фарою. Еліуд на той час встановив новий світовий рекорд у Берліні, а Фара пробіг в Чикаго з рекордом Європи. На жаль з цього нічого не вийшло й кенієць з новим рекордом траси та другим часом в історії марафону здобув впевнену перемогу. Мо Фара посів п’яте місце.

Повторився би цей сценарій у квітні 2020 року? Тепер залишається лише гадати, чекати осені й сподіватись, що марафон все ж таки відбудеться.

Кеніса Бекеле дуже нестабільний бігун на марафоні. Після перемоги у 2016 році на Берлінському марафоні, він зійшов у Дубаї, посів друге місце у Лондоні та знову не фінішував, але на цей раз у Берліні. У 2018 році був шостим у Лондоні та зійшов у Амстердамі.

Його ж колега по цеху Еліуд Кіпчоге за цей час здобув золоту нагороду на Олімпійських іграх в Ріо-де-Жанейро та по два рази виграв марафон у Лондоні й Берліні. Останній зі світовим рекордом (2:01:39). Також взяв участь у проєкті Breaking2, організований Nike й спробував подолати двох часовий рубіж на марафоні у тепличних умовах. Йому не вистачило всього 25 секунд (2:00:25).

Не дивлячись на всі невдачі, що спіткали Бекеле за останні роки, він зміг заслужити місце під сонцем, а саме стати головним конкурентом Еліуда Кіпчоге у 2020 році, завдяки феноменальній перемозі у Берліні 2019 року. Тоді йому не вистачило всього двох секунд, щоб перевершити світовий рекорд — 2:01:41.

Кіпчоге не брав участі у тому марафоні, через другу спробу пробігти марафонську дистанцію швидше двох годин. І йому це вдалось. На спеціально підготовленій трасі у Відні й за допомогою великої кількості пейсмейкерів, кенієць показав феноменальний результат — 1:59:40.

Звісно, у Лондоні ніхто б не намагався бігти швидше двох годин, але можливо ми б побачили новий світовий рекорд.

Перше місце у Лондонському марафоні 2020 року дозволило б Еліуду здобути п’яту перемогу у столиці Великобританії й ще, як мінімум на рік відкинути питання про найкращого марафонця світу. Для Бекеле, який досі є чинним рекордсменом на дистанціях 5000 м та 10 000 м, це був чудовий спосіб нав’язати боротьбу кенійцю, спробувати перемогти та потрапити до Олімпійської збірної. Це мало б бути грандіозне протистояння.

Якби старт все ж таки відбувся у квітні, то думаю, що перша половина дистанції пройшла б доволі консервативно, але можливо на хорошій швидкості. Ніхто б з них двох не став би смикати групу. Коли б Бекеле витримав до відмітки 30 км або 35 км у темпі, який задавав Кіпчоге, то в нього були б шанси нав’язати боротьбу вже не на папері.

Реальна можливість для Кеніси, це те, що у Кіпчоге вже давно не було суперників на останніх кілометрах дистанції. Але у Бекеле відсутнє те, що вже стало візитною карткою кенійця — стабільність.

Не марно, у своєму інтерв’ю, відомий італійський тренер Ренато Каново відмічав, що Бекеле має більший талант ніж Кіпчоге, але йому не вистачає такої стабільності, яка є у кенійця.

Внаслідок чого тоді у Бекеле є реальні шанси нав'язати боротьбу Еліуду у тактичному забігу? Є думка, що після переходу до марафону, він займався своїми справами й не достатньо часу приділяв відновленню та харчуванню, а тренування проводив без особливої системи.

Якщо поглянути на його здобутки на дистнаціях 5000 м та 10 000 м, то питання про кращого стаєра 21 сторіччя відпадають відразу: три золоті нагороди Олімпійських ігор, п'ять чемпіонатів світу з бігу на доріжці та одинадцять з кросу. Й неодноразово на них він перемагав Еліуда Кіпчоге.

Як буде насправді?

На даний час Лондонський марафон перенесено на 4 жовтня, але обидва атлети не підтвердили своєї участі з новою датою. Треба розуміти, що зараз вони позбавлені головного інструменту в тренуваннях, а саме бігу у групі, що дозволяє показувати феноменальні результати. Індивідуальні пробіжки дають можливість підтримувати форму, але цього їм не достатньо, щоб перемагати.