Чісора та Хей колись влаштували справжнє шоу ненависті. Зараз вони друзі та компаньйони
Розповідаємо про наступного суперника Олександра Усика - одіозного британського слагера Дерека Чісору, а також про його менеджера і колишньго суперника по рингу Девіда Хея.
Бійка на прес-конференції, погроза вбивства і примирення.
«Тю! Хіба можна путати грішне з праведним? – посміхається на камеру здоровань. – Оці всі ваші запитання… Вони не до мене. Вони до «Хеймейкера». Але його сьогодні немає вдома. Сьогодні з вами лише справжній я, тобто Девід Хей. А «Хеймейкер» – то моє Alter Ego. Він з’являється тоді, коли мене кличуть на телебачення, чи тоді, коли потрібно добряче розкрутити бій. Знаєте, що реально важливо? Те, що фанам боксу наплювати на мене, їм начхати на Девіда Хея. А от Хеймейкер їх дуже навіть цікавить. Вони хочуть знати про нього все. Та вся правда в тому, що я не збираюся завжди бути Хеймейкером, бо немає нічого гіршого за те, аби весь час бути своїм Alter Ego. А інакше я б, напевно, вже давно з’їхав з глузду, інакше я б вже давно згорів дотла»
(Девід Хей, із інтерв’ю The Independent, 2014 рік)
Девід Хей. Закінчив кар’єру Валуєва, провокував братів Кличків жорстоким принтом на футболці
Листопад 2009 року. Колишній абсолютний чемпіон крузервейту Девід Хей відправився в Нюрнберг на битву «Давида та Голіафа». Його «процес» – спроба повторити неймовірний рекорд Евандера Холіфілда. Адже ні до, ні після жодному крузеру не вдалося стати чемпіоном світу в хевівейті.
Легендарний Холіфілд не просто перемагав у обидвох дивізіонах – і в хевівейті, і в крузервейті він ставав абсолютним чемпіоном світу. Звісно, що саме такого прагнув і Хей, тим паче, що британець не збирався довго затримуватися в боксі: «Чому завжди хотів залишити бокс до того, як мені виповниться 30 років? Тому що так правильно. Тому що хотів зробити все на своїх умовах. Тому що хотів повісити рукавички на цвях тоді, коли захочу, а не тоді, коли цього захоче бокс»
Місія Хея виглядала апріорі нездійсненною, адже спершу потрібно було перемогти на ворожій території російського велетня Миколу Валуєва (з 2003 року боксував виключно в Німеччині), що мав перевагу у вигляді 22 см зросту, 18 см довжини рук та 45 кг живої ваги. Перемогти так, аби не дати жодних шансів класично зарядженим на перемогу місцевих зірок німецьким суддям.
Втім, британцю було що протипоставити чемпіону: атлетизм, витривалість, маневреність, бійцівський інтелект і, звісно, котячі рефлекси та швидкість.
Протягом усіх 12 раундів Валуєв вперто переслідував Хея, намагаючись нав’язати силовий бокс. Той старанно уникав джебів, елегантно провалював завдяки вишколеній роботі ніг та болюче карав в контратаках правими через руку чи лівими хуками.
«Пурхав, як метелик, жалив, як бджола». Все по класиці. А на останній хвилині 12-го раунду лівим боковим мало не відправив «Російського велетня» на канвас – той кумедно пританцьовував, але все ж таки залишився на ногах.
Ринг-анонсер оголосив рахунок – 116-112, 114-114 та 116-112 – перемога рішенням більшості суддів британця Девіда Хея. Він став новим чемпіоном світу по версії WBA. Давид переміг Голіафа!
А вже в післяматчевому інтерв’ю британець зухвало наголосив на тому, що, виявляється, найбільшою проблемою була «неандертальська» зовнішність колишнього чемпіона: «Я такої гидоти ніколи раніше не бачив. Навіть в фільмі «Володар перстнів», хоча там вистачало усіляких потвор. Але дивлячись на те, що то було не в кіно, його зовнішність просто шокувала. Я розповідав, як готувався до цього бою? Переглядав фільми про Кінг-Конга, Годзіллу та Франкенштейна. Подейкують, що якось в Росії на Хеллоуїн діти намагалися зняти з нього маску»
Британець провів два місматч-захисти титулу. Спершу достроково зупинив колишнього чемпіона світу ветерана Джонні Руїса. А потім, в спробі максимально розкрутити бій із олімпійським чемпіоном Сіднею (2008) співвітчизником Одлі Харрісоном, знову забув про гальма: «Це буде не бій, а побиття. Причому не просто побиття. Це буде групове згвалтування»
У вихованій на засадах стовідсоткової толерантності країні святих Георгія, Андрія та Патрика яскравий епітет Девіда Хея помітили, та не оцінили – боксеру довелося виправдовуватися перед босами Британської боксерської ради (ВВВоС), а також привселюдно просити вибачення у постраждалих у групових згвалтуваннях. Втім необхідно зазначити, що бій із Харрісоном і справді нагадував більше статевий акт (перемога ТКО 3), аніж чемпіонський двобій. Все виглядало настільки жахливо, що опісля у ВВВоС виникла низка запитань вже до претендента – підозрювали (і, схоже, небезпідставно), що він зробив букмекерську ставку проти себе.
А Девід Хей відбувся легким переляком. Та й як зупинити бійця, в якого на носі об’єднавчий бій із лідером дивізіону Володимиром Кличком?
Хей включився на повну. «Хеймейкер» заволодів ефіром та не замовкав ні на мить до самого бою, забувши про толерантність: «Бачили гейські фото та відео Володимира Кличка? Цікаво, кого він прагнув вразити? Мене точно не вразив».
Та більш за все запам’яталися футболки британця – на них він був зображений, тримаючи в руках відірвані голови братів Кличків: «Переборщив? Та ні, точно ні. На той час мене все ще вважали чемпіоном крузервейту. Так що мені просто, кров з носа, потрібно було привернути до себе увагу усього світу. І це точно спрацювало. Ті футболки, гадаю, мій найкращий рекламний трюк».
А сам бій Кличко-Хей, як нерідко буває в поєдинках такого рівня, розчарував уболівальників, адже обидва основну ставку зробили на спробі нівелювати сильні сторони опонента – у боксера із України збоїв джеб, а в британця майже не було шансів винирнути з-під передньої руки суперника та запустити в щелепу свій коронний контрхук чи оверхенд.
Після перерви скандаліст уповільнився під вагою постійно клінчуючого Кличка, що і коштувало йому перемоги – друга спроба побити чемпіона в Німеччині завершилася конкурентною, але все ж таки поразкою: 117-109, 116-110 і 118-108.
А після бою британець спершу списав програш на травмований палець ноги, а потім зізнався, що насамперед планує зважити всі «за» та «проти», а вже потім прийме остаточне рішення – продовжувати боксувати чи завершити кар’єру.
Дерек Чісора. Чергував перемоги з поразками, давав ляпаса Віталію, плював в обличчя Володимиру
В той самий час, коли Хей домінував у крузерах, свої перші кроки на професійному ринзі робив його співвітчизник уродженець Зімбабве Дерек Чісора. Боєць не лише виносив мішки з рингу, а ще й при цьому зухвало теревенив, іноді пристрастно покусуючи суперників за вушко чи палко цілуючи в уста.
Тягнути с «обкаткою» настільки гарячого проспекта було нікуди. І в той самий час, коли Хей завершив свої справи в крузерах, Чісорі підняли рівень опозиції – боєць заволодів титулом чемпіона Британії, нокаутувавши міцних Денні Уільямса та Сема Секстона.
Дерека готували до поєдинку із об’єднаним чемпіоном дивізіону Володимиром Кличком. Двобій двічі зірвався. Спочатку українець травмувався, а потім махнув на Чісору рукою на користь об’єднавчої сутички із Хеєм.
Цього уродженець Зімбабве не пробачив, не забув – обидва миттєво попали під першим та другим номером до топ-2 списку його найзатятіших ворогів Дерека.
У проспекта почалася темна смуга, причому на всіх фронтах – добряче відлупцював подругу на фоні ревнощів, за що мало не потрапив за грати і був змушений провести декілька місяців на виправних громадських роботах.
Далі – гірше. Політ африканського діаманта нахабно перервав майбутній домінатор дивізіону Тайсон Ф’юрі – в Британії прийнято на ранньому етапі кар’єри зводити в очних сутичках найкращих із найперспективніших.
Та Чісору було не зупинити – боєць відправився в Фінляндію на поєдинок із місцевим «Нордичним жахіттям» Робертом Хеленіусом, якого на той час вважали чи не єдиним, хто спроможний зупинити братів Кличків.
Британець зробив більше ніж достатньо для того, аби саме його руку підняв рефері по завершенню 12 раундів, але був нахабно пограбований місцевими суддями.
Втім, не дивлячись на поразку, Дерек отримав авансом перший і поки що єдиний в кар‘єрі титульний шанс – бій із підстаркуватим чемпіоном WBC Віталієм Кличком.
Суттєво поступаючись українцю в тактико-технічній частині, єдиним шансом претендента було нав’язати силовий бокс із обміном ударами на ближній дистанції, розраховуючи перш за все на 12 років різниці у віці – 40-літній Кличко помітно здав в працездатності, витривалості, рефлексах. Та й удар у чемпіона вже був далеко не той, що раніше.
А для того, щоб його план спрацював, Чісора влаштував справжнісіньке свавілля: нагородив чемпіона ляпасом на процедурі зважування, а напередодні бою плюнув водою на молодшого Кличка.
Претендент примусив чемпіона викластися на повну. Здавалося, що ще трішки, і він дотисне Віталія. Але брак досвіду коштував Чісорі титулу – британець не зумів правильно розподілити сили на всю дистанцію і, починаючи із 9-ї трьохвилинки, замість того, аби максимально накрутити темп, почав і собі брати тривалі паузи. Кличко довів поєдинок до перемоги рішенням суддів, а вже незабаром завершив кар’єру.
Жорстка бійка на прес-конференції, позбавлення ліцензії, видовищний бій
Після поразки Володимиру Хей заявив, що повернутися на ринг його змусить реванш або бій із Кличком-старшим.
Саме останнього британець і зробив своєю основною ціллю: «Послухайте, якщо він не хоче виходити на ринг, то просто нехай так і скаже: «Девіде, не хочу з тобою битися – я вже застарий для цього лайна».
Здавалося, сторони от-от домовляться, але цього разу вже Дерек випередив Девіда. А після того, як Кличко-старший переміг Чісору, Хей вирушив до Мюнхену – в спробі таки отримати бажане, він з’явився на післяматчевій прес-конференції, де добряче пройшовся по Чісорі: нагадав, що той програв 3 із останніх 4 поєдинків і взагалі недостойний виходити на титульний двобій.
Почався справжній гармидер. Хей обізвав Чісору повією. Словесна перепалка завершилася тим, що Дерек попрямував до Девіда. Той зустрів співвітчизника ударом пляшкою по голові. Почалася сутичка, в якій найбільше дісталося обидвом тренерам боксерів.
Чісора пообіцяв застрелити Хея, за що на наступний день потрапив до поліції. Девіду пощастило більше – покинув Мюнхен напередодні.
Скандал коштував уродженцю Зімбабве боксерської ліцензії. А ще за хуліганську поведінку Чісору виключили із рейтингів по версіям WBC та WBO. Але маховик розкрутки вже було запущено – в Британії не просто просили, а вимагали очної зустрічі двох дебоширів.
«Чи задоволений я собою? – тріщав Хей. – Звісно, що ні. Я звик, щоб мені платили за те, що я гамселю людей. Я звик, щоб мені за це платили чимало. І немає нічого доброго в тому, що цього разу я надавав підсрачників Чісорі безкоштовно. І це мене засмучує. Не люблю гамселити людей безкоштовно.
Хоча, з іншої сторони, а що ще мені було робити? Цей чувак заліпив ляпаса одному Кличку, плюнув у іншого. Він пообіцяв на камеру зламати мені щелепу. Він підійшов до мене та почав бикувати. В мене не було жодного бажання виясняти, що станеться далі. Так вийшло, що в мене в руках була пляшка. А якби то був, скажімо, хот-дог, то обличчя Дерека було б повністю в кетчупі».
Усвідомивши, що на поєдинку можна добре заробити, Хей вніс Чісору до свого списку – сторони швидко домовилися про двобій. Але існували чималі проблеми із організацією сутички – ВВВоС відмовила обидвом в ліцензії, ба навіть погрожувала дискваліфікувати усіх, хто намагатиметься всупереч забороні організувати поєдинок.
Промоутери боксерів швидко знайшли лазівку – бійці отримали боксерські ліцензії в Люксембурзі. Ряд організацій закликав не визнавати та бойкотувати поєдинок. Але відчуваючи його фінансову вартість, WBA та WBO санкціонували бій та ще й зробили його титульним – за інтернаціональні пояси по версіям обидвох організацій.
«Про що я думаю напередодні поєдинку із Чісорою? – посміхався Хей. – Про те, що вся його репутація нічого не варта і побудована виключно на умінні приймати безглузді рішення. А ще думаю про те, що я зобов’язаний добряче його покарати. Йому жодного разу так і не дісталося по заслузі, закон був надто м’яким для цього довбня. Тож я вирішив, що буду суддею, присяжними і катом. Його просто необхідно покарати. І я цим займуся!»
Липень 2012 року. Лондон. Зі стартового гонгу Чісора кинувся в атаку. Зумів затиснути Хея в кутку ринга та навіть декілька разів влучити в ціль. Втім, за рахунок переваги в мобільності, екс-чемпіон провалював слаггера-співвітчизника, попадав точніше і акцентованіше, а в разі необхідності одразу ж клінчував.
Перевага Хея зростала. Та Дерек із божевільною посмішкою на обличчі витримував найкращі влучання опонента. Витримував все. До пори до часу.
В 5-му раунді Чісора пропустив аперкот, а потім ще й потужний лівий хук. Він на канвасі. Боєць піднявся на ноги, сутичка продовжилася. Дереку довелося виживати в клінчах – в атаку перейшов Хей. Чісора не витримав напруги, вирішив відповідати ударами на удари, знову пропустив – довелося протирати собою настил рингу. Він таки і вдруге звівся на ноги, та рефері зупинив поєдинок.
Хей ТКО 5. Це було круто!
Опісля бою обидва наче забули про все те, що передувало бійці. Здивовані британські уболівальники запідозрили, що вся та мюнхенська сценка була заздалегідь зрежисована та на найвищому рівні відтворена двома акторо-бійцями.
«Чісора? В нього одне із найкращих підборідь, які я коли-небудь бачив, – несподівано після бою почав нахвалювати суперника Хей. – Я попадав по ньому своїми найкращими ударами, а він посміхався мені у відповідь. Дерек – великий боєць, який неодмінно колись стане чемпіоном світу»
Співпраця Чісори з Хеем – комерційний проект. У Дерека найзірковіша опозиція серед діючих боксерів
Що було далі? Хей вимушено завершив кар’єру – замучили травми. Повернувся лише в 2016 році та після двох проміжних перемог сенсаційно двічі підряд програв Тоні Белью, після чого остаточно повісив рукавички на цвях та зайнявся промоутерською та менеджерською діяльністю.
А Чісора й надалі продовжив чергувати яскраві перемоги з безперспективними поразками – поєдинками, в яких він виглядав так, неначе його щойно підняли з ліжка і силоміць виштовхнули на ринг.
«Я програвав, та кожного разу повертався, – жартував слаггер. – Мене щоразу списували з рахунків. Не знаю, навіщо вони це робили. Мене ніколи не варто списувати з рахунків, бо я наче герпес. Як тільки ви вирішитимете, що зі мною покінчено, як я знову вискакую. Далі все по колу: ви йдете до лікаря, він прописує вам пігулки, ви їх приймаєте, і я ненадовго зникаю. Але все одно незабаром повернуся»
Після нокауту від Хея в пасиві Чісори поразки Тайсону Ф’юрі, Кубрату Пулєву та Агіту Кабаєлу в поєдинках за звання чемпіона Європи та два фіаско (перше – суперечливим рішенням суддів, друге – дострокове) в боях против Ділліана Уайта.
Були і нові скандали. В Болгарії напередодні поєдинку із Пулєвим отримав ляпаса від уболівальника. Вийшло наче в дитячій грі «Потяг»: болгарський хуліган виконував роль локомотива, а Чісора, охорона, промоутери та представники ЗМІ бігали за ним наче «вагончики».
Було весело...
А ще Дерек запам’ятався тим, що кидався столом в Ділліана Уайта. Як гадаєте, постановка чи імпровізація?
В активі бійця – перемоги над Маліком Скоттом, Едмундом Гербером, Кевіном Джонсоном, Карлосом Такамом та Артуром Шпількою.
Після найяскравішої перемоги (над Такамом в липні 2018 року) Чісора несподівано заявив про прийняте рішення – в його команді з’явився колишній антагоніст Девід Хей, цього разу в якості менеджера.
«Давайте говорити прямо, – розпочав прес-конференцію Хей. – Чісора – точно не з тих чуваків, з якими вам буде по кайфу вести якісь справи. Та я взявся за це, оскільки вважаю, що він досі не розкрив свій потенціал на 100%. Я впевнений, що він може здобути найвищі результати. Тільки уявіть собі, що було б, якби цей чувак завжди виходив на ринг в оптимальних кондиціях. Що йому потрібно для цього? Професійний підхід: кухар, повноцінний тренувальний табір, тощо. І я гарантую, що ви побачите зовсім інші результати. Він знову шокує світ боксу. І незабаром претендуватиме на чемпіонський титул».
Обидва прийняли рішення провести «ребрендінг» Чісори – відмовилися від прізвиська «DelBoy» (перш за все через аналогію із популярним британським комедійним персонажем) на користь зрозумілого, чіткого і однозначного «War».
«Ніяких більше «Дел Боїв», – рішуче тряс кулачиськом Чісора. – І більше ніяких жартів. Ніяких поєдинків, якщо я до них не проходив повноцінної підготовки. Тепер я розумію, що таке реальний професіонал. І лише так я зможу досягнути того, на що розраховую. Так що з вечірками, бухлом і усім тим, що заважає мені рухатися вперед, покінчено. Раз і назавжди»
Звісно, що така відповідь не задовільнила уболівальників, і Чісорі довелося пояснювати своє рішення: «Я вибирав між Хеєм та Белью. Але оскільки в останнього був великий бій на носі (із Олександром Усиком), то моє рішення було очевидним. Вас всіх цікавить чому саме Девід? Тому, що він – це блокбастер, це шоу, це екшн. І кожного разу в ринзі він був в оптимальній формі. Він на власній шкурі відчув все, що являє собою професійний бокс. А я обирав лише серед колишніх чемпіонів. Я сам зателефонував до Девіда. Ми повечеряли, все обмізкували. Він попросив час на роздуми, та я вже тоді бачив, що він погодиться».
«Бокс – це перш за все бізнес, – пояснив прийняте рішення Хей. – І в ньому найважливіша частина – це яскраві особистості та драма в ринзі та за його межами. А хто вам дасть більше драми, ніж Чісора? Хто вам дасть більше драми, ніж Чісора та Хей?»
Незважаючи на розмови про титульні зазіхання, на перший погляд тандем Чісора-Хей – суто комерційний проект, мета якого вичавити максимальну фінансову вигоду із шаленої популярності британського слагера-ветерана.
Проект своєчасний, адже Дереку вже 36, а за свою кар’єру він переніс чимало точних влучань від топових суперважковаговиків світу. Навряд чи ви знайдете в дивізіоні діючого боксера, у кого б була ще зірковіша опозиція. І це ще не кінець, адже попереду у Дерека бій із Олександром Усиком, та й гегемон хевівейту Тайсон Ф’юрі пообіцяв «своєму корешеві» третю очну сутичку.
А ще Чісора мріє про поєдинок із об’єднаним чемпіоном світу Ентоні Джошуа. І ця мрія враз стане реальністю, якщо наприкінці жовтня уродженець Зімбабве зупинить уродженця українського Криму.
Що кажете? Жодних шансів? А хіба не те ж саме ми нещодавно говорили стосовно перспектив Олександра Повєткіна в бою із Ділліаном Уайтом? Та й що ми, врешті-решт, знаємо про Усика-супертяжа? Поки що нічого.
Фото: Splash news, Getty Images, AFP
