Административный блог
Блог

«Нарешті я знайшов місце, де можна пожартувати». Інтерв’ю із найвеселішим новачком комюніті Tribuna.com

Milnersawthepyramids власною персоною.

Цей користувач увірвався в наше комюніті влітку і дуже швидко став тут своїм. Хтось навіть підозрював, що це фейк від редакторів, але настав час розповісти правду про користувача Milnersawthepyramids.

Його дотепні пости, хоч поки й не були на головній сторінці, але завжди викликають масу захоплення. Тож пора дізнатися, хто ховається за таким дивакуватим ніком.

«Я люблю гумор, і хотів почати саме з нього. Але був впевнений, що проявлю себе добре і в інших напрямках»

Почнемо із найголовнішого. Ти активно увірвався в наше комюніті влітку, але майже одразу тебе нарекли твінком Клименка. Давай одразу пояснимо, чому ти не твінк Діми?

– Я ніколи цього не заперечував. І навіть це відкрито визнавав. У сучасному світі все допустимо, тому я гордо заявляю – я лівий аккаунт Дмитра.

Свій шлях на сайті ти розпочав із конкурсу Євротрибуна. Як взагалі виникла ідея взяти участь у подібному?

– Думаю, вже ні для кого не секрет, що я знайомий з Daggetkeln’oм. Він постійно кидав мені свої статті, рекламував сайт. Якщо чесно, не було часу сильно переглядати, але одного разу я його попросив, вже після того, як він виграв конкурс, кинути посилання на наступний. От він і кинув. Ну я і взяв участь.

Ти одразу обрав для себе гумористичний напрямок. Це була свідома тактика чи просто розглядав конкурсу, як спосіб весело провести час, без амбіцій перемогти?

– Це дуже довга історія. Так, я люблю гумор, хотів почати саме з нього. Був впевнений, що проявлю себе добре і в інших напрямках. Але у ході конкурсу виявив для себе, що крім посередніх жартів нічого не вмію. Думаю, це добре видно по моїй єдиній серйозній статті про збірну Угорщини. Тому продовжив посередньо жартувати. Знаю про цей свій недолік, саме тому взяв зараз гумористичну паузу на місяць, щоб підтягнути інші аспекти.

Я впевнений, що читачі дуже високо оцінили твій гумор. Як взагалі виникають ідеї типу поста про Адама Богдана?

– Дуже на це сподіваюся, але до мастодонтів гумору сайту мені ще далеко. Про те, як прийшла ідея написати про Адама Богдана – я чесно написав у тій самій статті. Справді не знав жодного гравця збірної Угорщини, Адам був єдиним, про кого я колись чув. До речі, я насправді написав йому і до Угорської федерації футболу в інстаграмі, спочатку це задумувалося як серйозний пост. Але оскільки вони не відповіли протягом 4 хвилин – довелося вигадувати про них жарти.

Ще одне важливе питання: звідки цей нікнейм, який неможливо вимовити з першого разу?

– Це симбіоз мого дійсно улюбленого гравця моєї улюбленої команди «Ліверпуль» – Джеймса Мілнера та моєї улюбленої пісні гурту Enter shikari – Dear future historians. Там є слова: «never saw the pyramids» та «And I feel like a man with two hearts», що здалося мені дуже гармонійним поєднанням. Саме тому ця пісня була вставлена у батл з Ернесто.

Наступне питання якраз про батли. Так вийшло, що ти започаткував круту історію на сайті. Коли викликав Ернесто, знав що він раніше брав участь в конкурсах?

– Якщо не помиляюся, вже про це розповідав десь.Читав результати Євротрибуни, був гарний настрій, виникла здуру ідея викликати на баттл рандомного чувака. Погляд впав на Ернесто. Глянув своїм нубським поглядом на його дві зірочки у рейтингу, подумав – ну як конкурс не виграв, то хоч якогось чувака рознесу. Ви, напевно, зрозуміли, що в лотерею мені ніколи не виграти.

Якби зараз обирав суперника для батлу, то кого б обрав?

– Тепер би я знову обрав Ернесто, але вже свідомо. Дійсно дуже крутий блогер, мені здається, що ми з ним чимось схожі. Ха! Навіть не здається, я згадав, що вже пізніше прочитав його інтерв’ю – та в нього вподобання ті ж, що й в мене. Він так сказати Мілнер, що пішов по правильному шляху. А якщо не брати до уваги мої реваншистські настрої, то Ешлі Коул, Денис Юдінков, Ігор Симоненко, Сергій Синельник. Ну і Алокіма звичайно, якщо батл виставковий буде.

«Прийшов час зізнатися у любові до Tribuna.com – з того шкільного виступу пройшло дуже багато років, і нарешті я знайшов місце, де можна пожартувати»

Про комюніті ще поговоримо, але хочеться запитати про любов до гумору. З чого починалось? Чи був досвід якихось виступів, як в Ігора Симоненка, наприклад?

– Завжди любив гумористичні передачі. Записував КВН та американські комедії на відик. Звичайно, таких виступів, як у Симоненка ніколи не було. Єдиний раз коли десь виступав з гумористичною програмою – це шкільний КВН. Тоді брали участь мій клас та клас на рік старший. Я написав увесь сценарій, прописав усім ролі та був головним актором. Рознесли ми їх просто без шансів. Тому що, як я вже казав, я дивився багато КВНів і міг вставляти у крадені жарти прізвища вчителів замість прізвищ політиків та відомих людей. До речі, роблю так і зараз.

Невже не було ідеї продовжити це все? Наприклад, багато хто займався КВН на різних міжфакультетських змаганнях у вузі?

– Ідеї були, але не вийшло. Дуже болюча для мене тема. Тут напевно прийшов час зізнатися у любові до Tribuna.com – з того шкільного виступу пройшло дуже багато років, нарешті я знайшов місце, де можна пожартувати.

Раз вже тут зустрілись два старих фанати КВНу, давай тоді спробуємо назвати пять улюблених команд КВН за увесь час?

– Це дуже складно втиснутися у п’ять, бо багато хороших було. З тих, що прям формували почуття гумору:  «П’ятигорськ» (старий), «Збірна Санкт Петербургу», «Уральські Пельмені», «БГУ» та «Парма» (Перм). Але не можу не згадати «Діти Лейтенанта Шмідта»  (мій перший записаний КВН) та виступ команди «Аляска» Київ у фіналі української ліги

Так, «Аляска» – легенди. А що зараз дивишся із гумору? Що міг би порадити оборвязково глянути нашим читачам?

– Задумав пост про коміків, у яких я краду жарти, але по ходу здам все тут. По-перше, західні стендап-коміки. Перше місце – Дейв Шаппел, Джим Джефріс. Це просто необхідно дивитися. Далі Джиммі Карр та старі записи Едді Мерфі, Кріс Рок, Джордж Карлін.

Чи цікавишся ти українським стендапом? Можливо є хтось, кого б ти міг виділити?

– Якщо чесно, не знаю напевно жодного, якщо не враховувати Дєткова, і то він умовно український. Але найближчим часом виправлю цю прогалину. Ось тільки подивився DZK – дуже зайшло.

«З того часу і пішла ця історія про змагання «хто більше вишень назбирав». А ще це мій брат молодший»

Ти вже сказав, що знайомий особисто із користувачем Daggetkeln. Але юзери знають лише про те, що ви разом колись збирали вишні. Як ви познайомились в реальному житті?

– Якщо чесно, не пам’ятаю як із ним познайомилися, то правда дуже давно було. Ми з одного села, про що я згадував у коментах під одним із постів. А щодо історії з вишнями – то в нас давній спір. Ми колись у моєї бабусі збирали вишні, малі були, років може 6-8. І він щось ходив навколо дерева, якісь пісні співав, колупався у землі, поки я вишні збирав, а потім каже бабусі, що він більше вишень назбирав ніж я. З того часу і пішла ця історія про змагання «хто більше вишень назбирав». А ще це мій брат молодший.

А як у вашій родині взагалі сприймали його блогерські подвиги. Адже в нього своя сім’я, робота, а тут таке хоббі?

– Ну, він у своєму інтерв’ю все розповів: жінка з ним сварилася, дітки гралися, батьки підтримували, батько поради давав, а я перечитував і намагався хоч один жарт знайти, але не знаходив.

Свого часу ми з ним робили пост несмішних жартів. І його несмішні жарти, здається, виявилися дещо смішнішими ніж мої. А хто із вас переміг би в гумористичному батлі?

– О, ваш батл з Даггом – це напевно взагалі найперший пост, який я прочитав на Tribuna.com. До речі, я з цього посту вперше дізнався про мем «Это совсем другой турнир», так що мій перший пост частково створений завдяки вам, Сергій. А щодо батлу з Даггом – тут взагалі не може бути питань, за все життя він лише один раз смішно пожартував

І що ж це був за жарт?

– Це дуже неполіткоректний жарт, тому не буду його озвучувати.

А хто такий Milnersawthepyramids в реальному житті?

– Дуже самовпевнена відповідь: як виграю конкурс блогерів, дам детальне інтерв’ю і все розповім.

Гаразд, чекаємо. І на кінець коротенький бліц по комьюніті. Кого з користувачів взяв би в співавтори, якби потрібно було написати парний пост?

– Я вже казав, і зараз скажу – Очоа. Якщо бути більш точним – Очоа через кілька років.

Кого із комюніті покликав би на застілля?

Анатолий Постовой, Денис Юдінков, вас з Дмитром, Очоа, Дагга, Олесю.  Звичайно, свого підопічного Симоненко. Ну і ввечері Ешлі Коул сам прийде.

Кого б узяв в помічники, якби накльовувалась бійка?

– Анатолия Постового. Не питайте чому.

І останнє. З ким ти хочеш зустрітися у фіналі блогерського конкурсу?

– Звичайно з Ернесто. Ернесто, чекаю тебе в фіналі наступного року!

Сергій, ще до Вас прохання – я в дитинстві думав, що це найбільша тупість у світі комусь передавати привіт з телека, яка взагалі не має змісту, але зараз не можу втриматись. Прошу передати привіт моїм батькам з бабусею, моїм племінниками і їхній мамі, куму Андрію з його дружиною, колегам по роботі.

Комментарии

Возможно, ваш комментарий – оскорбительный. Будьте вежливы и соблюдайте правила
  • По дате
  • Лучшие
  • Актуальные
Loading...