«На далекой Амазонке не бывал я никогда»
Просто слова, які вже варті маленької суми
Після нічиєї у Британії були позитивні думки, їх прибрав легендарний дует "ЗіБ". Тоді мало хто вірив у те, що збірна України пройде хоча б на третє місце, не кажучи вже про відставання в 1 очко від англійців.
І дійсно, Михайло Фоменко подарував не тільки надію, повернув віру чи просто математичні шанси, він подарував казку. Казку, яка закінчилася печальним фіаско. Хитра французька лисиця з’їла Колобка, мисливці не прийшли та не розрізали черево вовка та не витягли. Не було Філімова, не було Шеви, не було нічого.
Михайла Івановича у жодному разі не можна звинувачувати. Якби був Блохін, Баль чи Заваров, то хто б узагалі згадував про ті шанси, які у п’ятницю здавалися великими? Та ніхто.
У команди є деякий час на те, щоб налаштуватися на наступний відбір, там Франції не буде.Все ж, вони чітко грають по ЧС: рік у фіналі, рік провальний, рік у фіналі, рік провальний. Чекаємо на літо. Окрема подяка П’ятову за цей матч.
Дякую, Фоменко. Дякую, Україна! Наша мета - 2016!
