Післясмак класичного. «Динамо» впорались з завданням, а «Шахтар» — провалився
Де Дзербі — брехун, а Луческу — реабілітував команду.
Сотий матч між цими командами закінчився внічию, яка грає на користь динамівцям.
***
Абсолютно рівна гра зі справедливом результатом. Невідомо, чому Де Дзербі вирішив, що біло-сині тягнули час та не грали на полі. З таким успіхом, можна сказати про Марлона або Матвієнка які сорок секунд мінімум не знали куди відправити м'яч. Попереду все було грамотно перекрито.
Якщо італієць хотів, щоб суперник біг на його команди залишаючи при цьому вільні зони, то для нього є погані новини. Так робити ніхто не буде. Це не аматорський рівень. Кожна команда готується до кожної. У «Динамо» вийшло те, що вони планували зробити у Суперкубку. У тому матчі, у ворота Бущана, залетів відверто випадковий м'яч, а тут це вже не пройшло.
При цьому Де Дзербі варто дізнатись трактування слова «домінація». Тому що, володіти м'ячем і нічого, практично, не створити за гру, окрім момента Додо та Патріка — це не домінація. Це незнання що робити з м'ячем проти київського клубу. «Динамо» грало за рахунку який їх задовольняв. Нічия або перемога саме ті результати які грають на руку чемпіонам України. Гандикап у 3 очки збережено. Навпаки, гірникам потрібно було бігти й забивати, але з цим вони не впорались. Тому потрібно прямо говорити про те, що Де Дзербі та його команда провалила гру.
Потрібно називати речі своїми іменами, а не тримати вболівальників за дурнів, які бачать відвертий фарт в матчі проти «Монако». Аж ніяк не яйця та характер. І так вже продовжується дуже довго. Луческу, до речі, може себе побачити у дзеркалі. Він абсолютно аналогічно поводив себе, коли був тренером донецької команди.
А тепер усі разом згадаємо моменти «Динамо»: штанга Де Пени та дві нагоди у Вітіньйо. Я не пам'ятаю потрапляння у стійку від гірників. То про яку домінацію йде мова? Це так команда не грала? Італієць — №1 по трештоку в УПЛ. Йому це не личить. У цьому матчі гірникам потрібна була перемога, але вони розповідають про домінування. Сміх та й годі.
«Динамо» в першому таймі показали зразкову гру на контратаках, а в другому вже не вистачало сил. Варто нагадати, що Київ грав посеред тижня виїзний, а не домашній матч в ЛЧ. Подивіться на результати команд-фаворитів у топ-5 лігах. Там багато несподіванок. Це відповідь на те, чому на цьому потрібно акцентувати увагу.
Гості на НСК Олімпійському дали дуже низький темп, яким скористались біло-сині. Господарі поля знову створили достатньо моментів та награли бодай на один забитий гол. Але знову не пощастило. Матч був дуже напруженим, але його вирішили ще зробити скандальним, як перед грою, так і після. Спочатку ситуація з фан-шопом, а потім неадекватні вислови від коуча віце-чемпіонів.
Такі матчі потрібні нашому чемпіонаті. Запал, вогонь, це все на що розраховує кожен вболівальник при перегляді цього дербі. Але потрібно не забувати про справедливість. У деяких дуже забагато гонору. Потрібно говорити по факту, по ділу, а не по тому, як тобі хочется. Іноді складається враження що Де Дзербі та його команда занадто високо оцініють свій вплив та свої можливості.
Кияни зі своїм завдання впорались, з чим їх можна привітати. Вони не програли, вони мали багато шансів вразити ворота противників. Вони не катали м'яч в холосту біля воріт, але гострих епізодів біля воріт П'ятова було набагато більше. «Шахтар» задовольнився напівмоментами та чекав на рятівний рикошет, який був тижнем раніше. Не вдалось. Потрібно думати та працювати в цьому компоненті, а не витрачати час на пусті балачки.
Восени, поки що, потепління +3. Що буде до кінця зими — невідомо. Вся ця ситуація дуже нагадує чемпіонські сезони Реброва. Тех рівна гра, рівні моменти. Перемога була по дистанції. Тому що це чемпіонат, тут варто думати про тридцять матчів, а не про один чи два. В цьому філософія Луческу набагато краще ніж у його опонента.
