Марина Заневська: «Вирішила конвертувати свою роботу для допомоги Україні – це був єдиний варіант, як я могла її продовжувати»
Українка Марина Заневська, яка зараз виступає за збірну Бельгії, розповіла як зустріла новини про початок повномасштабної війни в Україні.
«24 лютого мені мама написала і, якщо чесно, я була в такому шоці, що спочатку не повірила, думала, як це можливо? Потім, звичайно, поступово вже, все це почала усвідомлювати, але я й досі, якщо чесно, не знаю, як із цим жити. Перші тижні були, напевно, взагалі найважчими, бо я не знала навіть, як вийти на корт, як працювати, як подорожувати, жити своїм життям, коли в нас війна та моя сім’я під загрозою. І взагалі, весь цей страх і жах відбувався і відбувається, і я відчувала себе винною через те, що зі мною все нормально, я ніби жива, здорова і в безпеці, я не знала, як мені спочатку впоратися.
Потім я відіграла в Індіан-Веллс і Маямі, але я їх так відіграла. Начебто грала, але я не була на корті. У нас ще з Мартою Костюк був такий божевільний матч. Кожен день був дуже емоційний і я потім вирішила, що мені потрібно зробити паузу від тенісу, хоча це мій найкращий сезон і була можливість зіграти Рим, Мадрид – турніри, які я ніколи не грала. Але я розуміла, що мені немає сенсу їхати та грати, бо я морально була спустошена, був страх. Всі ці емоції на мене навалилися і мені треба було трохи часу для того, щоб зрозуміти, як поводитися.
З одного боку, я не хочу потрапити в таку ситуацію, мовляв: «Ок, війна йде, а мені треба жити далі». Але з іншого боку, потрібно продовжувати навіть ту саму роботу робити. Від моєї роботи, скажімо так, залежить і якесь моє фінансове становище, яким я можу теж допомагати своїй родині, друзям, людям, біженцям ось у Європі, можу говорити з пресою, адже я маю певну аудиторію людей.
Тому я вирішила для себе, що конвертуватиму свою роботу для допомоги. Це був єдиний варіант, як я могла її продовжувати, тому що я не знала, як продовжувати. Настрою немає, стрес, страх. Це прийняти неможливо. Ти просто живеш із цим і намагаєшся підлаштовуватися під кожен день і намагаєшся використати шанси, де ти можеш хоч якось допомогти», – поділилася Заневська.
