https://pictures.ua.tribuna.com/image/d64b08fc-9b7b-456c-b891-418bda329c66

«У нас є ті, хто нас підтримує. Це LTA (Велика Британія), по гравцям, треба визнати, що і французька федерація дуже багато зробила, швейцарська федерація дала притулок 12 нашим спортсменам.

Польща допомогла не через федерацію, але окремі клуби дуже багато зробили. У нас починається новий етап співпраці з литовською федерацією, про який скоро всі теж дізнаються.

Відкрито підтримали усунення російських та білоруських гравців: LTA підтримали, Польща, Швеція, Норвегія, Ісландія, Фінляндія, Данія та Бельгія.

У кулуарах про свою підтримку висловили ще багато хто. На Tennis Europe це питання щодо індивідуальних гравців було поставлене на голосування і голоси розподілилися 60 на 40, тобто 40% вважають, що й індивідуальних гравців потрібно також усувати.

Це не так вже й мало. Але більшість представників тенісної еліти вважає, що забороняти грати цим спортсменам буде несправедливо, що вони не винні».

Про спроби міжнародних тенісних організацій чи чиновників «примирити» сторони

«Ні, такого не було. Ніхто не намагався це зробити. На мою думку, всі розуміють, що це неможливо. Те, що розповідає Новак Джокович, про ідеї про спільні виступи, це його справа. Він бачить це все зовсім інакше, нехай він про це і говорить.

Про спільне невдоволення українців реакцією тенісного світу

«Особисто я очікував гіршого. Насправді я відчуваю підтримку. Я задоволений тим, як повелися ті, хто дійсно мав моральні цінності. Вони їх зберегли та продовжують їх дотримуватися.

Думаю, що багато хто з тих, хто розчарований цією реакцією, просто якось ідеалізували тенісний світ, вони в нього глибоко не занурювалися. Тому й такий подив.

Говорити, мовляв, якщо так, то заберіть свою допомогу чи свої гроші, я вважаю, що це легковажність. Це знову ж таки поляризація. В такому разі ми залишимося на острові, який намагаються захопити сусіди?

Звісно, тенісний світ не хоче розуміти, що таке війна. Жодна здорова людина не захоче заглиблюватися в ті проблеми, які не стосуються безпосередньо її.

Я завжди ставлю це питання: наскільки нам було не байдуже на те, що відбувалося в Сирії останні 10 років? Які воєнні злочини там відбувалися.

Потрібно говорити по-чесному, що хтось цікавився тим, що відбувається трохи більше, як я, хтось займався лише своєю роботою, своїм життям. Отже, це психологічний захист, щоб залишатися в зоні комфорту. Це є нормальна захисна реакція», – сказав Зукін.