Культура перснів це маячня яку створило Лемедіа натягуючи Леброна на леглобус. Точніше навіть не перснів а кількості, кількості всього. Спочатку він поставив собі планку 6+. Всією лігою тягнули тягнули не натягнули. Почали просувати "ще один і все". Теж не залетіло в маси шось. Тепер от "А може без перснів?".
Ніхто не теребонькав на персні так раніше. Люди грали собі і не парились, йшли шукати персні в старості чисто для галочки.
Вболівальники насолоджувались грою і моментом. Якщо їм здавалося що Джордан, Берд і Меджик з їх вкороченими кар'єрами це три головних гравця то так собі і думали. Джордан взагалі в гоатство вступив ще до першого персня бо люди дивилися і відчували "нічого кращого не бачили". В 91му видихнули з полекшеннями і кайфували далі.
Після 2010го почалась ця дич. А скільки в тебе перснів? А фіналів? А виходів у ПО, а очок за кар'єру а підборів, і ігр з 10ма очкам?
Все змінилося. Отримувати задоволення зараз суворо заборонено. Раніше вболівальники могли спокійно в свої топ10 алл тайм накидувати тих хто найбільше вражав, приводив болівальників у гру - Оскара, Др.Джея ітд.
Зараз так не можна. Топ 10 це сухий список кар'єр. Берда і Меджика понизили бо стати не встигли набити, Каріма Вілта Рассела повернули в топ5 бо вони красунчики в них всього багато - а зараз це головне.
А якщо Леброна в топ5 не поставиш то дивляться як на навіженого. Як можна? В нього ж стільки всього і він так давно і чим довше тим більше а значить величніше.