Російський хокеїст «Сокола» Павленко: «Жодна адекватна людина не підтримуватиме війну»

Російський хокеїст «Сокола» Олександр Павленко розповів про те, як пережив початок війни.

– Ранок 24 лютого залишиться в пам’яті на все життя. Це, можливо, наймоторошніші миті, які переживав у житті. Зізнаюся, я до останнього не вірив, що таке можливо. Хоча ще в січні хлопці приходили і перед тренуванням у роздягальні говорили, що буде війна.

Здоровий глузд говорив, що це нереально. Особливо не вірили в це ми, російські хлопці. Ми ж тут стільки часу грали і почувалися комфортно…

24-го лютого вранці в нас мало бути тренування. Наступного дня ми мали виїжджати до Кременчука, щоб 26-го зіграти там матч регулярного чемпіонату України з нашим головним суперником. Якесь передчуття було.

Вночі перед війною я довго не міг заснути. Заснув десь після 12-ї, перед тим послухавши виступ Президента України Зеленського. Але було трохи страшно…

Десь о п’ятій ранку нас розбудив дзвінок моїй дівчині. Їй зателефонували родичі з Київщини. Сказали збирати речі та їхати до них, бо в Києві вже вибухи і почалася війна.

Нам з вікна квартири на Академмістечку тоді ще не було нічого ні видно, ні чути. Але зайшли в інтернет, переконалися, що дійсно, все правда. Почувався безсилим, не знав, що робити, куди бігти.

Врешті, ми справді поїхали до родичів дівчини, в безпечний у той час регіон на Київщині, в напрямку Одеської траси.

– Батькам у Росію теж відразу зателефонували?

– Звичайно. О шостій ранку розмовляв з мамою і татом. Вони не повірили, що те, що я розповідаю, правда. «Повірте, я чую вибухи на свої вуха», – кажу… Власне, навіть тоді здавалося, що це не затягнеться надовго. Мене мов заціпило. Та й не лише мене.

Постійно спілкувалися з хлопцями з «Сокола», зокрема з росіянами. Вони були шоковані. Жодна адекватна людина не стане підтримувати війну.

Надалі ми підтримували українських хокеїстів. А вони нас. Перших півтора місяця ми були на постійному зв’язку. Людяності в цей непростий час ніхто не втратив, – сказав Павленко.