Дилема Пушича: звільняти не можна залишати!

Нинішню компанію «Шахтаря» в УПЛ якими словами тільки не називали. Якщо узагальнити все сказане та спробувати назвати це все одним словом, але пристойним, то це - провал.

Сезон для гірників почав складатися не так, як гадалося, ще з самого початку. Що й казати, гірники можуть вперше в історії незалежної України посісти місце нижче другого. Навряд такого чекали від команди Маріно Пушича після його першого чемпіонського сезону в клубі, коли клуб переміг ще й в Кубку України.

Ще восени 2024 року почали ходити чутки, що Пушича можуть звільнити. Взимку 2025 року тренер сам сказав, що його доля не визначена та йому потрібно владнати деякі питання з керівництвом клубу. Втім вже скоро, як це часто буває, зробив вигляд, що він цього не казав та зовсім не те мав на увазі.

Вже в лютому 2025 року спортивний директор Шахтаря Даріо Срна запевнив, що Маріно Пушич залишиться головним тренером й надалі:

«У нього і була повна довіра. Те, що журналісти пишуть, що ми шукаємо, що ми шукаємо тренера – це плітки, які вже довго пишуть, але врешті-решт Пушич зараз тут і тренер Шахтаря. Ми всі разом зробили аналіз у грудні, і найважливіше, що після цього аналізу ми стали сильнішими. Маріно Пушич та його тренерський штаб показали у багатьох іграх, що має якості, щоб бути тренером Шахтаря».

Багато хто може проводити паралелі з двома минулими наставниками гірників, яких звільняли після таких самих слів про «повну довіру». Але є одне але! Жодному з цих двох наставників не давали змогу привести до клубу такий величезний тренерський штаб. Жодному з цих двох наставників не давали стільки часу на виправлення ситуації. Та жодному з цих двох наставників не купували стільки дорогих та якісних (у перспективі так точно) гравців.

Є ще одна паралель, яка трохи нагадує сьогоднішню ситуацію в «Шахтарі». 18 травня 2004 року «Шахтар» призначив на посаду головного тренера клубу румунського фахівця Мірчу Луческу. Всі добре знають цього тренера, то ж не будемо розповідати про його досягнення в донецькому клубі, а лише пригадаємо один момент.

Після призначення Луческу Шахтар виграв два поспіль чемпіонства, тобто початок був такий самий, як у Маріно Пушича в Шахтарі, хіба що з однією відмінністю - хорвато-боснієць виграв перше чемпіонство. Але сам факт, початок був хороший що там, що тут.

Після двох чемпіонств стілець під румунським тренером похитнувся, коли команда програла чемпіонат запеклому ворогу - київському «Динамо». Почали також ходити чутки стосовно звільнення, стосовно того, що цей тренер вже не може дати нічого клубу та треба шукати когось нового. Це казали всі, окрім однієї людини, окрім президента Шахтаря Ріната Ахметова:

«Якщо підбивати підсумки 2007 року, то хочу сказати, що це був рік випробувань. Це був рік розчарувань, у якому знайшлося місце та чарівність. Ми програли чемпіонат, ми програли Кубок, ми програли Суперкубок, ми посіли 4 місце у групі... Це дуже поганий результат, і цим я розчарований. Але при цьому, як я вже сказав, була чарівність. Наша команда демонструвала яскраву, видовищну атакуючу гру у першому колі чемпіонату.

Містер Луческу підходить для цього. Знаєте, мені здається, що маю репутацію рішучої людини. Я 11 років президент ФК «Шахтар». За ці роки я попрацював із багатьма фахівцями, і якщо не бачив майбутнього, тобто завтрашнього дня, то я рішуче знімав з роботи того чи іншого тренера і цим брав на себе відповідальність. У випадку з Луческу, якби я звільнив його з посади після Бенфіки, це були б емоції та популізм. Для клубу це не крок уперед, а три тому. Тому я вирішив залишити Луческу на посаді головного тренера донецького Шахтаря.

На це я мав кілька причин: по-перше, я, як і раніше, переконаний, що Луческу – це сильний тренер з величезним європейським досвідом, у нього колосальна мотивація досягти великих успіхів із Шахтарем у Європі. По-друге, ми говорили про те, що цього року було місце і чарівності, це означає, що наша команда показувала яскраву, видовищну, атакуючу, агресивну та переможну гру, яка приносила радість усім нашим уболівальникам. І, нарешті, третє – з Луческу у нас з'явилося почуття впевненості».

Всі ми знаємо, до чого привів згодом команду Мірча Луческу. Можливо випадок з Маріно Пушичем це те ж саме, коли президент безмежно довіряє головному тренеру та має інтуїцію, що майбутнє буде яскраве саме з цим тренером? Все можливо.

Але також можливо, що вже через місяць цей пост не буде мати ваги, оскільки Маріно Пушич буде звільнений. Побачимо!