Тренер академії «Шахтаря» Оджімаду: «Коли були у підвалі в Харкові, кожен маленький шум сприймали як ракету чи бомбу»

Тренер з академії «Шахтаря» Обі Оджімаду розповів, як разом з родиною виїхав з Харкова до Угорщини.

«Коли ми були у підвалі нашого будинку, потрясіння було настільки сильним, що будь-який легкий шум тримав нас у напрузі. Такий стрес переживаєш, особливо діти. Побоювання було таке, що навіть якщо ложка впаде – ти злякаєшся. Двері зачиняються – ти здригаєшся. Кожен маленький шум, ти боїшся, думаєш, що це ракета чи бомба.

Навіть коли ми виїхали з України, нас все лякало. Зараз ми в Угорщині, але шок все ще є. Якщо чуєш який-небудь шум або проїжджає машина, пролітає вертоліт – ти прислухаєшся. Маємо ці побоювання.

Діти захворіли, поки ми виїжджали з Харкова. Це все через стрес та травму, яких вони зазнали. Вони зараз дуже добре з цим справляються, бо тут скрізь мирно. Можна спокійно вийти на вулицю, почати розвіювати цей досвід з їхньої свідомості. Дякувати богу за останні кілька днів ми висипаємось, а напруга і стрес зникають.

Почувши вибухи, які десь неподалік, і дивлячись новини, ви чуєте, що цю людину вбили тут, ту вбили там. Ніде не було безпечно. Навіть коли ми були в підвалі, також чули вибухи, розбивалися вікна, люди кричали і бігали навколо.

Першого дня, коли ми намагалися потрапити на вокзал, під’їжджаючи ближче до станції, ми почули вибухи. Вони були десь метрів 500 від нас – сильні вибухи, два-три рази. Ти чуєш цей колосальний шум, не знаєш, звідки він доходить, не відаєш, куди йти.

Ми бачили вибухи, як руйнуються будинки. Це одна з найстрашніших речей, які кожен може побачити в житті. Як батько, у такій ситуації досить важко дивитися на свою дитину. Ви не можете дати відповіді на всі запитання, не знаєте, що станеться.

Наше життя було справді в небезпеці, тому вирішили виїжджати якомога швидше. У Києві виникла проблема з поїздом, довелося сім годин чекати на вокзалі, перш ніж він міг їхати далі. І тоді в столиці був запеклий бій, ми чули вибухи з того місця, де перебували, не могли вийти з потяга.

Це був дуже травматичний досвід. Зважаючи на те, що безпека дітей є першочерговою, ми просто повинні були виїхати з України. Ми прижилися в Україні, але повинні були залишити все позаду.

Це було лише питання рятунку нашого життя. Треба було їхати з мінімумом речей, тому що не знаєш, в яких умовах житимеш в дорозі. Ми нічого не пакували. Нам довелося залишити все, над чим працювали десятиліттями. Повинні були залишити все, щоб бути в безпеці.

Це була триденна подорож з України до Угорщини. Дуже напружена поїздка. Мені довелося повідомити начальству у «Шахтарі» перед від’їздом. Вони розуміють, що всі просто намагаються бути в безпеці. Я повідомив їм, що поки що ми повинні виїхати з метою безпеки. Вони нас підбадьорюють.

Всі сподіваємося, що всьому цьому прийде кінець», – сказав Оджімаду.