Вболівальники стверджують, що через Бєсєдіна «Динамо» грає вдесятьох. Розбираємось, чи це так
Артем Бєсєдін - одна з найбільш контраверсійних фігур в нинішньому складі «Динамо». Він постійно піддається нищівній критиці з боку вболівальників київського клубу, але стабільно залишається основним форвардом, починаючи із сезону 2018/2019. І це при тому, що він випадав через травми і дискваліфікації на величезні відрізки часу, але після повернення спокійно повертав місце у старті.
До нього давно вже приклеїлося звання опорного форварда, а подекуди звучать і більш радикальні думки, що «Динамо» взагалі апріорі грає вдесятьох, коли Артем на полі. Розберемося із основними критичними твердженнями щодо нападника киян і спробуємо зрозуміти, чи справді з Бєсєдіним все не так, чи це просто міф.
Твердження 1. Бєсєдін - не нападник, він майже не забиває і не загрожує воротам
Якщо поняття нападника зосереджувати на бомбардирських здобутках, то з цим твердженням дійсно важко сперечатися. Статистика - річ невблаганна, а голеадорські здобутки у Бєсєдіна не видатні. Сезон 2018/19 - 3 голи в усіх клубних офіційних матчах, 19/20 - 8 голів, 20/21 - 6 голів. В товариських матчах 2022 року він також не вразив результативністю - 3 голи в 14 матчах, в кваліфікації ЛЧ поки мовчить.
В контексті гольових досягнень все ж не можна оминути тему величезної кількості пропущених матчів у Бєсєдіна за ці роки. Мабуть, знайдеться мало футболістів, які перенесли стільки нещасть у футбольній сфері, як Артем, згадати хоча б річну дискваліфікацію за допінг через помилку лікаря.
Потім ще півроку без футболу через страшну травму на Євро-2020, а коли форвард був готовий повернутися - УПЛ через війну не стартувала. Тому до своїх 26 він вже накопичив два повних роки без офіційних матчів. Звісно, це викликає проблеми і з тренувальним процесом, і підтриманням тонусу тощо. Але не скасовує глобальної ідеї про те, що Бєсєдін - зовсім не бомбардир.
Артем - дуже обмежений і залежний форвард з не найкращою реалізацією. Це даність, якої вже не змінити, а тому не треба дивуватися, мовляв, що, Луческу не бачить, що він ніякий, і продовжує випускати. Тренер все це прекрасно бачить і використовує Бєсєдіна у своїй системі гри, відштовхуючись від його сильних сторін, індивідуальна гра форварда серед яких відсутня.
Це підтверджуєтсья типом голів, які забиває Бєсєдін. Переглянути їх всі з сезону 2018/19 не стало великою проблемою, зважаючи на невидатну кількість. Класичний гол Артема - гра на добиванні або замиканні прострілу. Все це з відстані не більше кількох метрів від воріт. Рідше - реалізація виходу 1 на 1, який йому створили партнери, або пенальті.
Артем ознаменував повернення після допінгової дискваліфікації двома однаковими класичними голами в матчі з «Олімпіком»
А от гол після індивідуальної гри - це взагалі якась дивина, за ці роки таких нарахувалося лише 3: дальній удар проти «Ворскли» в чемпіонаті (красиво, питань немає), дальній удар проти «Агробізнесу» (метелик воротаря) і у товариському матчі проти «Галатасарая», коли кострубатим дриблінгом вдалося розхитати захисника. Таке від Бєсєдіна можна побачити лише на свята.
Такий характер голів підкреслює залежність Бєсєдіна від партнерів, він не може за рахунок індивідуальної гри вигадати собі ситуацію для удару, його ігровий рівень не дозволяє робити це на регулярній основі, а тому завдання форварда сконцентровані на інших напрямках. Добігти, відчути момент, скористатися помилкою голкіпера - ось це його гра, як була, так і є.
Чи слабкий Бєсєдін як нападник - безперечно. І його потрапляння в збірну України не стільки комплімент самому Артему, як чіткий сигнал про нашу кризу на цій позиції. Безперечно, «Динамо» виграло б, якби мало більш гострого, технічого форварда, менш залежного від креативу півзахисників. Але кияни не витрачають гроші на трансфери, і це не вина Бєсєдіна, що він є головною опцією в атаці, свої завдання він виконує сумлінно, але про це трохи пізніше.
Твердження 2. Бєсєдін - дерев’яний
З цим теж важко сперечатися, в плані техніки до Артема дуже багато питань. Ідеальний варіант для команди, якщо він грає в один дотик та робить скидку на Буяльського чи на флангово півзахисника і біжить далі відкриватися. В такому випадку все працює, все динамічно, немає проблем. І в більшості випадків так і відбувається, максимально швидке розставання з м’ячем дозволяє приховати обмеження форварда у техніці.
Навіть у такій грі подекуди виникають складнощі. Цей пас в дотик назад Бєсєдін може зробити занадто сильним або необережним. Згадати хоча б його обрізку на ЧЄ проти Північної Македонії, яка змусила схопитися за серце всіх українських вболівальників. І це не поодинокий випадок, у матчах кваліфікації ЛЧ 2022 року таких ситуацій за три гри було декілька, але без таких небезпечних наслідків.
Зовсім непродуктивно стає, якщо Бєсєдін вирішує зробити декілька дотиків. І ок, якщо така ситуація виникає десь на краю штрафного майданчика. В матчі з «Фенербахче» Бєсєдін вирішив йти в дриблінг (його повільні розмашисті переступи - це окремий вид мистецтва), втратив м’яч на першому захиснику і одразу сфолив.
Подібна ситуація була і в матчі зі «Штурмом» - тільки тепер у Бєсєдіна ще й був простір на краю штрафної - все завершилось невдалим навісом.
Гірше, якщо це відбувається в центрі поля або в процесі розвитку атаки - форвард просто дуже сильно гальмує в подібних випадках. Перший момент - на прийом йде кілька дотиків, не завжди все завершується успішно. Друге - він починає розвертатися, це все відбувається дуже повільно, суперник встигає зайняти свої позиції, в результаті в більшості випадків після 5-6 дотиків і невпевненого руху йде передача назад захисникам.
мав час, але з кількох дотиків так і не приборкав м'яч, потім програв боротьбу захиснику
мав простір і час, міг розігнати атаку, натомість першим дотиком підняв м'яч над головою, за два взяв його під контроль, почав рухатися на фланг, захист турків встиг зайняти позиції
Третій момент стосується не зовсім техніки, але поставимо його все ж сюди, в умовну критичну частину аналізу. Бєсєдін - не гренадер, тому не є безвідмовною опцією для постійних флангових кросів.
У нього є проблеми з таймінгом для вбігань в штрафний майданчик, часто він перестраховується з офсайдною пасткою і починає рух, вже реагуючи на простріл, а не передчуваючи його. Крім того, у нього відсутня вибухова швидкість, стартовий ривок, щоби бути грізною опцією при контратаках. Додайте вже згадані проблеми з технікою і стає зрозумілим, що «Динамо» потенційно багато недоотримує від того, що не має іншого нападника.
Твердження 3. Раніше він хоча б компенсував свої недоліки боротьбою - тепер і цього немає
А ось з цим твердженням вже складно погодитися. В зарядженості, настирності, агресивності у боротьбі Бєсєдін точно не збавив. Це підтверджується і статистично. Якраз дуже наочно можна побачити різницю між товариськими і офіційними матчами за кількістю єдиноборств і верхових дуелей, залученістю до оборонної гри. Якби тенденція з надзвичайним зменшенням активності в плані боротьби і захисник дій з товариських матчів 2022 року перекинулася і на зустрічі кваліфікації ЛЧ - тоді були б серйозні питання. Але ні, все на пристойному рівні.
* в середньому за матч
Є певне зменшення кількості успішних єдиноборств. Але цьому є об’єктивне пояснення - все ж вибірка поки лише з трьох матчів, рівень суперників серйозний (кваліфікація головного євротурніру), а сам Артем візуально трохи зменшив свою м’язову вагу, виглядає худішим і легшим, тому може бути не настільки ефективним у силовій боротьбі.
При цьому він продовжує виконувати важливу функцію - невпинно вступає у пресинг, створює тиск на захисну лінію суперника, заважає спокійно будувати позиційні атаки. Його енергії вистачає на всі 90 хвилин, згадати хоча б як він майже затис голкіпера «Фенербахче» у першому матчі, зробивши пристойний ривок на 87-й хвилині. Ця робота може дійсно здаватися непомітною, не завжди призводить до перехоплень, але Бєсєдін її робить невпинно.
Ще кілька моментів, які підтверджують його постійну зарядженість на боротьбу та контакт із суперником - кількість підкатів. Його середній показник по кар’єрі - майже 1 підкат в середньому за матч. Зараз в цій кваліфікації ЛЧ він іде з випередженням графіка - 1,3 в середньому за матч. Для розуміння величин - Сергій Сидорчук по кар’єрі має середній показник 0,6 підкатів за матч. Якщо ж порівнювати з топовими форвардами, то вони взагалі займаються іншою роботою. Так у Левандовського по кар’єрі 0,07 (так, сотих, не десятих) підкатів за матч в середньому, у Бензема - 0,03.
Тому ні про яку пасивність та намагання уникати боротьби навіть і мови йти не може. А рівень якості критично не знизився, тому Бєсєдін все ще компенсовує свою слабкість як бомбардира іншими видами роботи на футбольному полі.
Твердження 4. Не приносить жодної користі, його ніколи не видно на полі
Почнемо з банального - Луческу не ворог собі, якщо він ставить Бєсєдіна з матчу в матч, якщо він повертав його до основи щоразу після тривалих перерв, то у нього просто немає кращої опції. Попри усю критику Артем має ряд важливих переваг і сильних сторін, які дозволяють йому залишатися конкурентоздатним і навіть корисним для команди.
1. Чітко вбудований в систему. Від Бєсєдіна не вимагаються якісь нестандартні ходи, креатив. У нього є своя колія, по якій він впевнено їздить, ця колія пропрацьована, узгоджена із іншими гвинтиками динамівського механізму, вона дозволяє бути Бєсєдіну ефективним в рамках своїх дуже обмежених повноважень на футбольному полі. Відскочив під пас, скинув, побіг лівіше, щоб не заважати подальшій комбінаційній грі.
не завжди навіть потрібен пас - дотепно пропустив на Буяльського і побіг лівіше від нього у штрафний
У більшості подібних ситуацій він біжить за спину крайньому захиснику, щоб той загубив його з поля зору, і націлений закривати дальню стійку. Так він взяв участь у голі Буяльського «Фенербахче».
взяв у часть у гольовій атаці, скинувши на Буяльського, знову пішов лівіше за спину захиснику під простріл на дальню, а потім ще й був готовий першим на добивання
Артем мінімально залучений до комбінаційної гри. Його завдання зіграти стовпа, скинути, а далі розберуться без нього. Якщо пощастить - то вдасться замкнути, ні - то ні, це не його головна задача.
У нього чітке розуміння розташування на полі, таймінг із відскакуванням під передачу, зміна позицій із Буяльським, вчасне включення в пресинг. Він повноцінна частина команди, яка сумлінно виконує свої обмежені функції і робить це з розумінням справи.
2. Важливий для виходу з оборони через довгий пас. Ми відзначали ще на передсезонних сборах киян, що у них є серйозні проблеми з виходом з оборони через пас під пресингом. В таких умовах природнім рішенням є виноси на стовпа, яким і грає Бєсєдін. Його завдання боротися за м’яч при цих виносах і по можливості знаходити скидками партнерів. Йому це вдавалося достатньо ефективно. Ба більше, статистика не відображає такі моменти, коли він програвав верхову боротьбу, а м’яч все одно залишався у киян. Під тиском суперник віддавав неточну передачу або скидав в аут, в цьому теж є заслуга Бєсєдіна.
Не такий важливий, але все ж показовий момент. Він постійно незадоволений, якщо удар від воріт йде не на нього, в пряму трансляцію нерідко потрапляли його жести невдоволення на адресу Бущана, коли той посилав м’яч на Буяльського, а не на форварда. Знову ж таки, по готовності до боротьби і зарядженості питань немає.
3. Знає свої сильні та слабкі сторони. У форварда є чітке розуміння своїх завдань на футбольному полі, і він дуже рідко від них відступає, дозволяє собі якусь самодіяльність.Це великий плюс. Бєсєдін рідко вовтузиться з м’ячем, майже завжди намагається зіграти в один, максимум два дотики. Це стосується і передач, і ударів.
В першому матчі з «Фенербахче» йому не вистачило зовсім трохи для голу, він все зробив правильно - пробив чітко, в дотик. Почав би покращувати позицію - наймовірніше, загубив би м’яч.
пробив у дотик, без роздумів, трохи невлучно
Хоч гострота біля чужих воріт і не є самоціллю, але свої моменти він все ж шукає і іноді знаходить. Бєсєдін постійно робить забігання за спину захисникам, які дуже рідко обслуговуються, при флангових подачах біжить на ближню стіку, звільняючи простір за спиною (так стався гол із «Штурмом», де ще й асист вдалося записати на свій рахунок).
Згадайте, що більшість своїх голів він забиває з добивань. В момент удару він першим реагує і починає бігти на воротаря, або в отвір воріт ще до моменту удару, це приносить дивіденди. Це теж нікуди не поділося, просто поки не пощастило з відскоком.
Сидорчук тільки готується до удару, Бєсєдін уже починає рух до воротаря
Іноді за рахунок простих дій він навіть створює моменти, але це не характерна ситуація. Випадок просвітлення стався в тому ж матчі з «Штурмом», коли він сам сконструював атаку, але в завершенні форварда підвела реалізація.
Бєсєдін відскочив під передачу з глибини, не отримав, повернувся в лінію, знайшов вільну зону і знову відскочив під передачу, в дотик розрізав на Караваєва, відкрився під скидку - погано пробив
Можливо, Бєсєдін і не найпомітніший на полі, але до якості його роботи у Луческу може бути не так багато питань. Відсутність же гострих моментів - наслідок того, що атака киян заточена зовсім не під свого нападника, в цьому аспекті він є лише допоміжною опцією, а в більшості випадків змушений просто не плутатися під ногами, щоб не заважати творити іншим більш технічним і креативним футболістам.
***
Бєсєдін не ідеальний нападник, навіть не сильний, якщо акцентувати на гольовій роботі. І ніколи їм не стане. Але в умовах відсутності трансферів Луческу зміг побудувати таку модель гри, де його слабкі сторони не є критичною проблемою, а вмінь Артема достатньо, щоб бути найкориснішим нападником команди. Він - не творець, не мрія вболівальників, але казати, що через нього «Динамо» грає в меншості - це неповага до його роботи, яку він виконує старанно і на достойному рівні.
Чи вдасться Бєсєдіну закріпити це враження у матчі-відповіді проти «Штурма», побачимо вже сьогодні. Початок - о 21.30.
Фото: «Динамо»
Другие посты блога
