Антителевізійний рейтинг УПЛ: від найнуднішого до найцікавішого клубу сезону
Дмитро Ватрас – про суб’єктивні враження від старту чемпіонату.
Позаду – вже майже третина сезону УПЛ. Цілком достатній проміжок часу, щоб робити певні висновки.
Але дивлячись на останні матчі чемпіонату та інтерес глядачів/вболівальників, знову виникає ефект дежавю – як і у попередніх двох сезонах, простежується підвищення зацікавленості на старті, але поступовий спад впродовж осені.
На це впливають багато зовнішніх чинників – наприклад, погода при сьогоднішньому стані стадіонів (багатьом з вас сподобалось болотне поло у Львові цього туру?). Проте є немало факторів, які напряму залежать від клубів/футболістів/тренерів/менеджменту – стиль футболу, рівень гри, поведінка у публічній площині, скандали тощо.
Тому у вигляді проміжних висновків спробуємо експеримент з максимально суб‘єктивним поглядом автора – рейтинг найнудніших та найвеселіших команд УПЛ (чиї матчі рідше хочеться вмикати, як і відстежувати новини – та навпаки).
Критерії – абсолютно все, що спаде на думку, тобто чисто персональні враження. Своїми ж версіями або запереченнями діліться у коментарях.
16. «Ворскла»
Можливо, дещо неочікуваний претендент для останнього місця у списку, але полтавський клуб дійсно нічим на тлі інших не виділяється. Хіба в негативну сторону.
Одна з перших ознак – газон на домашньому стадіоні, через який візуально неможливо належним чином сприймати картинку. Що, власне, безпосередньо й впливає на рівень ігор у Полтаві. Так, нещодавно в УАФ звернули на це увагу, а «Ворскла» начебто почала роботи, але зміни будуть тільки згодом (якщо будуть).
Друга ознака – перформанси. Спочатку лише здавалося, що команда грає в дещо незрозумілий футбол, а після аналізу статистики здогадки підтвердились. Показовий факт – «Ворскла» перебуває у трійці найгірших команд УПЛ за ударами, дотиками у чужому карному, спробами дриблінгу, пасами в останню третину та гострими передачами, а також має один з найнижчих xG.
Заточеність на результат, але без фірмового стилю (навіть захисного) – явно привід відштовхувати вболівальників. А залучати їх не сильно намагаються, якщо подивитись на діяльність клубу в інфопросторі.
15. «Колос»
Від «Колоса» після рокірування Вишняк-Поздєєв очікувалося значно більшого, ніж фани отримують наразі. Попри амбіції грати у цікавіший футбол, ковалівська команда довгий час перебуває в УПЛ серед аутсайдерів за атакувальним потенціалом (15-ті за кількістю ударів) та агресивністю гри (15-ті за інтенсивністю пресингу).
Іноді навіть складається враження, що Вишняк нікуди не йшов (за перебігом матчів, а не ігровою моделлю команди, бо вона дійсно багато у чому відрізняється).
Як доказ – збереження статусу «Колоса» як клубу, чиї матчі є найменш результативними у чемпіонаті. Різниця голів 5:7 у 9 турах (разом 12) є найгіршим показником в УПЛ станом на цю мить.
Аби обійти «Ворсклу», ситуацію рятують лише веселі інсайди навколо клубу у публічній площині – нехай інформація про преміальні після поразок/нічиїх була ще навесні, але вболівальники цю тему не відпускають й дотепер. А ще ж плюс історія про конфлікт тренера з Харатіним, через яку хавбек припинив виступи за «Колос».
14. «Лівий берег»
Навряд від «Лівого берега» хтось очікував феєрії – команда застрибнула в останній вагон, пройшовши турнір чотирьох, тож не мала достатньо часу, аби підготуватись до УПЛ кадрово.
Тому головний тренер Первак не приховує, що команді складно дається старт в еліті:
«Перед чемпіонатом якийсь експерт сказав, що «Лівий Берег» буде страждати – ось ми і страждаємо, по-іншому ніяк. Ми готові страждати, аби результат був. Хочеться, щоб футболісти грали в пас, не губили м'яч в простих моментах, але в нас є опоненти, дуже серйозна команда.
Стратегічне завдання «Колоса» було виграти, а в нас – не програти. Тішить те, що ми змогли зіграти на нуль, а все інше – працюємо, страждаємо, працюємо»
Зате чесно. Вимагати чогось більшого від «Лівого берега» нині складно. На виході маємо всього 4 голи у 9 матчах, захисний футбол, відсутність яскравих персоналій – і відповідно низьке місце у рейтингу.
13. «Чорноморець»
Не сказати, що кудись далеко втік «Чорноморець». Єдине, що спонукає поставити одеситів вище «Лівого берега» – драми у їхніх матчах на останніх хвилинах.
Це потроху перетворюється на тенденцію, тому змушує як мінімум задуматись над тим, чи не перемкнутись на другі тайми у наступних турах. З «Інгульцем» на 90+3 після виходу на заміну ударом через себе переможний забив 18-річний Пшеничних, а з «Оболонню» заміна зіграла вже через 2 хвилини після її проведення – на 87-й три очки для Одеси вирвав Шевцов.
В усьому ж іншому – та сама сіра маса в купі з футболом Бабича, який точно не претендує на опис «супервидовищний».
12. «Оболонь»
«Оболонь» в УПЛ не забивала в УПЛ 6 матчів поспіль.
Чому ж вона так високо (відносно)? Ну, кияни як мінімум багато пропускали. Якщо без жартів, то хоча б було цікаво стежити за перипетіями навколо клубу: чутки про звільнення Іващенка, саме звільнення, коментарі представників керівництва та тренера.
Все це так чи інакше привертало увагу, враховуючи, яким чином керівництво «Оболоні» веде свою діяльність:
Щодо ігрової складової, то нехай футбол киян нерезультативний, але місцями буває доволі таки привабливим в плані самовіддачі. Особливо це наново проявилося з приходом Шищенка, який навіть почав вносити у гру нові цікаві елементи (у порівнянні з тим, що було раніше).
Плюс досі згадуються чудо-голи у стартовому турі проти «Колоса» – знаючи, як вміє пробивати Черненко, матчі варто вмикати принаймні заради його ударів здалеку.
11. «Зоря»
При згадці «Зорі» хочеться висловитись в стилі «ні риба ні м’ясо», але певні інтригуючі сюжетні лінії клуб має.
Перш за все, це кадровий потенціал – насправді там зібрався доволі непоганий за іменами колектив, тож щотижня виникає бажання поглянути, що вони покажуть цього разу. Інша справа, що восени не покажують майже нічого.
Хай там що, чого вартує один лише Супряга – і очікування його першого голу за чотири роки.
Неймовірні страждання Супряги: чотири (!) роки та 47 матчів чекає на гол – і марнував епічні моменти
Другий пункт – Бартулович, який довго йшов до того, щоб на дистанції спробувати себе у ролі головного тренера. Зараз Младен отримав вже 5 матчів поспіль – результатами, м’яко кажучи, не потішив, зате у «Зорі» все не настільки депресивно, як у команд з попередніх позицій рейтингу.
10. «Верес»
Перший клуб у списку, який чітко виділяється за якимось одним аспектом – а саме за підтримкою вболівальників на домашніх трибунах.
Можливо, багатьом не подобаються співи під час матчів чи поведінка одного з угрупувань на грі з «Шахтарем», проте це не повинно перекреслювати головну перевагу «Вереса» – на нього ходять багато людей та створюють атмосферу справжнього живого футболу (що з огляду на різні причини бракує багатьом іншим клубам).
Частково це змушує закривати очі на провальний старт, коли рівняни й очок не набирали, й грали у гірший футбол, ніж навесні. Втім, останнім часом Шандрук виправив ситуацію – дав бій «Шахтарю» (1:1) та переміг «Зорю» (2:1).
Ще зокрема слід відзначити й креатив пресслужби, яка за активністю висвітлення подій теж серед лідерів УПЛ.
9. «Інгулець»
В «Інгульця» є негативний шлейф, який супроводжує його увесь сезон – скандали навколо клубу. Так, це поганий піар, але ж піарю
Проте високе місце у рейтингу зумовлене зовсім не діями власника. Парадокс – часто виникає бажання відправити їх назад у Першу лігу, аби в УПЛ поменшало трешових інцидентів, але водночас «Інгулець» має багато контраргументів в плані суспільного інетерсу.
Персона Кобіна – вже вагомий привід, адже це один з найбільш харизматичних коучів ліги. Ба більше, на старті сезону він не став ламати напрацювання Лупашка, а продовжив пропагувати сміливий футбол. «Інгулець» дивував своє грою – від їхніх матчів доводилося отримувати більше задоволення, ніж від умовних «Колоса» та «Ворскли».
Так, з часом відбувся спад, що і стало причиною перебування на 16-й позиції. Проте це також стало передумовою для появи ще однієї яскравої особи – голкіпера Паламарчука, найкращого воротаря чемпіонату за більшістю метрик. Він витворяє щось неймовірне – кожного матчу робить купу сейвів, з «Карпатами» їх було 10 та відбитий пенальті на 83-й хвилині.
Щодо іншої статистики, то «Інгулець» за моментами явно не добирає голів (лише 6), оскільки банально бракує класу гравців та реалізації. Ба більше, команда йде в середині таблиці УПЛ за володінням м‘ячем, а за інтенсивністю пресингу перебуває взагалі у топ-5.
8. ЛНЗ
8-те місце ЛНЗ – це, швидше, розчарування, бо за потенціалом мали б бути значно вище. Тобто більше уваги привертати до себе та своїх матчів.
Карраско справді намагається грати відкритіше, ніж це робив Дулуб Але при цьому на старті чемпіонату робити це йому заважав стан газону на домашній арені (на що клуб, справедливості заради, вчасно відреагував), а у попередніх турах він не приносив результату – три очки у 5 матчах, жодної перемоги.
Натомість цікаво стежити за легіонерами (у більшості випадків – якісні виконавці), якими влітку закупився ЛНЗ. Однак й тут проблема, бо два найяскравіші з них (Ейнел та Ассінор) рано травмувались та випали на довгий термін.
7. «Рух»
З одного боку, одна з найкращих команд за фізичною підготовкою та інтенсивністю у чемпіонаті. Плюс купа хорошої молоді, чий прогрес – вже стимул на регулярній основі вмикати матчі «Руха».
З іншого боку, серія з трьох поспіль нульових нічиїх, яку розбавили лише 1:1 з «Олександрією» – і то до 88-ї хвилини якість футболу вимагала кращого (врятувала лише драматична кінцівка).
«Руху» не вистачає яскравості (як 5:0 з «Інгульцем») – як безпосередньо на полі, так і поза ним. Звісно, виключно контексті високих місць у поточному рейтингу, бо як мінімум половина клубів УПЛ й близько не дотягують до львів‘ян.
Є шанс, що ситуація виправиться після міжнародної паузи – там буде дербі з «Карпатами». Ймовірно, доволі гаряче.
6. «Кривбас»
Може здатися, що цей «Кривбас» – не такий цікавий та видовищний, як минулого року з своїм вертикальним футболом.
Насправді це дещо оманливе враження у зв‘язку з посередніми результатами. Кількість набраних очок поки не зовсім відповідає тому, що команда показує на полі. Наприклад, 7 голів у 8 турах, хоча криворіжці йдуть у топ-3 за кількість ударів. Таких статистичних показників, які свідчать про андерперфоманс та погану реалізацію моментів – безліч.
Звісно, це прямий наслідок втрати кількох лідерів, яких не змогли замінити інші виконавці. Не дарма Вернидуб після поразки від «Динамо» натякав на обмежений кадровий ресурс.
Ігровий спад є чим перекрити, якщо говоримо про інтерес публіки – це робота пресслужби, яка у соцмережах та ютубі у величезному обсязі відпрацьовує все, що відбувається навколо клубу. З креативом та відкритістю проблем жодних немає, а чи подобається комусь їхній стиль – це вже суто питання смаку.
Символічно, що одразу наступною у списку йде «Олександрія» – команда, чиєму головному тренеру після матчу з «Кривбасом» ставили доволі провокативні питання на пресконференції про стиль футболу, яскравість та «Ротань-болл».
Якщо не бачили, то це точно варто вашої уваги – ось тут таймкод, а згодом криворіжці зачіпали тему й в інших соцмережах. Мовляв, суперник закрився після забитого голу після результату.
Поява подібних історій – плюс до цікавості, це раз. Два – реакція та поведінка самого Ротаня, який не вперше відзначається іронічними висловлюваннями цього сезону. Три – емоції під час матчів «Олександрії». Щоправда, зміст деяких викриків тренерського штабу у технічній зоні явно не заслуговує на компліменти (навпаки).
Тепер перейдемо до найголовнішого. Результати олександрійців просто змушують ретельно стежити за ними. 6 перемог, 2 нічиїх, 0 поразок, перебування у топ-3 таблиці, перевага у 4 очки над «Шахтарем» та очний матч з гірниками з топовим камбеком (4:3) – виглядає як достатня кількість аргументів.
І хоч гра «Олександрії» стала менш авантюрною, ніж раніше, іноді трапляються якісні матчі з хорошими відрізками. Сюди ж можна додати індивідуальні перформанси, бо той же Беззера серйозно замахнувся на статус одного з найяскравіших вінгерів УПЛ.
4. «Карпати»
Альтернативна історія – «Карпати», які свідомо жертвують результатом заради побудови того малюнку гру, який хоче бачити Лупашко. Такий собі аналог тієї ж «Олександрії» зразка минулого сезону.
У львів‘ян поки не все вдається, зокрема в плані яскравості та привабливості футболу – бувають, наприклад, такі матчі, як з «Чорноморцем», який не сильно відрізнявся від інших рядових ігор УПЛ. А бувають веселі 2:5 з «Шахтарем», коли суперник теж не планував закриватись.
Але це й не дивно, пригадуючи, коли і за яких умов Лупашко приймав команду замість Маркевича майже перед стартом сезону. Водночас треба враховувати, що частина ідей реалізовується, тільки у «Карпат» схожа до багатьох команд проблема – реалізація (йдуть у топ-5 за xG).
Останній маркер – амбіційність проєкту попри те, що на поточний сезон ставиться завдання потрапити у десятку. І раз «Вересу» накинули пару позицій за вболівальників, то і фанів львів‘ян треба згадати, адже у Львові на «Карпати» в УПЛ чекали довго та тепер віддячують підтримкою.
3. «Динамо»
Важко уявити умови, коли два гранди УПЛ не перебуватимуть у топі рейтингу за цікавістю, бо фанбази у «Динамо» та «Шахтаря» величезні. Виступають добре – це привід обговорити ситуацію. Виступають погано – тим більше.
Якщо дивитись на внутрішню арену, то у «Динамо» зараз перший випадок. Причому кияни йдуть у вивіреному темпі, стабільно набираючи очки під керівництвом Шовковського. У тренера – постійна ротація УПЛ, що створює ауру певного спокою і стабільності (на відміну від часів Луческу). Власне, тому кияни на одну позицію й нижче від «Шахтаря» у нашому своєрідному списку.
2. «Шахтар»
Оскільки у «Шахтаря» на тлі «Динамо» – палаючий будинок, до якого прихильники УПЛ не звикли. Як, в принципі, і самі гірники.
«Що там взагалі відбувається?», – напевно, реакція кожного другого вболівальника, яка й провокує підвищений інтерес. Чи буде черговий провал? Якщо ні, то яким чином Пушич виведе команду з кризи? Якщо так, то що далі?
Купа питань та сюжетних ліній. Одним словом, навряд ці дві позиції потребують зайвих коментарів.
1. «Полісся»
Проте пояснень точно вимагає лідерство «Полісся».
Доречно сперечатись, чи дотягує житомирський клуб за фінансовими можливостями до «Динамо» та «Шахтаря», але те, що він на кілька кроків випереджає усіх інших – не підлягає сумнівам.
Враховуючи амбіційність та гучні вислови представників «Полісся», нереально оминати увагою їхні матчі та результати. Тим паче, коли команда дійсно набрала непоганий хід – ідентичні показники разом з «Олександрією» (теж нуль поразок) та відставання лише від «Динамо» у 2 очки.
Паралельно з цим накладається купу факторів:
• персона Ашура – непересічного молодого фахівця для українського футболу, призначення якого викликало багато запитань та роботу якого всі намагаються розібрати під мікроскопом;
• кількість легіонерів у складі;
• перформанси лідерів – троє гравців на тлі травм збірної України награли на виклик, зробивши «Полісся» третім базовим клубом після «Динамо» та «Шахтаря»;
• загалом непогана гра з епізодичними ознаками якісного вертикального футболу.
Та й будемо відвертими, завжди багато уваги отримують ті, хто серйозно інвестує в проєкт – усім цікаво, у що конвертуються ці інвестиції.
«Полісся» дуже стрімко ввірвалось в УПЛ, це щось нове та незвичне – а отже зобов‘язане бути першим у списку.
Фото: соцмережі клубів УПЛ
Другие посты блога
