Ямаль повернув магію футболу – тільки він має виграти «Золотий м'яч»
Олександр Сажко – про найкращого гравця світу.
«Барселона» виграла Ла Лігу – це сталося за два матчі до фінішу чемпіонату. І у переможній грі проти «Еспаньйола» знову запалив Ламін Ямаль – гол+пас, а також зароблене на собі вилучення для суперника.
Так склалося, що хоч вже 10 років працюю в журналістиці, пов'язаній переважно з футболом, але останні кілька сезонів все менше хочеться дивитися матчі найвищого рівня – топклуби у топлігах чи Лігу чемпіонів. По-перше, за направленням робочої діяльності доводиться пріоритезувати УПЛ та матчі українців за кордоном – після чого в добі зазвичай не залишається вільних годин або в організмі вільних сил на топфутбол.
Але є й інша причина – останніми роками футбол все більше втрачає свою магію. Красу гри та непередбачуваність замінили інтенсивність, безперервність, фізична підготовка, чітка визначеність позицій, взаємозамінність, бігдата аналітика, жорстка заточеність на результат. Футбол став швидше та сучасніше, але все більше перетворюється на задротську науку.
Найкраща команда світу останніх років «Ман Сіті» – напевно найскучніша домінантна команда в історії. Заточена на боротьбу на дистанції та зібрана з природнього відбору вже й так найкращих та найдорожчих гравців, які можуть відповідати жорстким вимогам, можливо, найкращого тренера в історії. Де нівелюється індивідуалізм на користь системі. Де всі талановиті, але неготові так багато поступатися власним стилем та індивідуальністю, приносяться в жертву командним цілям та результату.
Протистояння Клоппа та Гвардіоли породило шалений гібрид з найкращого від обох тренерів – жорстко структурований позиційний футбол в комбінації з високим пресингом та великою інтенсивністю. Всі хочуть їх наслідувати. Односторонніх гравців в топклубах все менше, вони все універсальніше, все фізично обдарованіше та все роботизованіше.
З погляду професіоналізму та дієвих методів досягати результат – це логічна еволюція у виді спорту, де крутиться найбільше грошей. Зараз є значно більше аспектів у футболі, які варті аналізу та обговорення – але це вже більше математика та аналітика для обраних, а не емоції. З погляду звичайного глядача, який хоче бачити шоу та насолоджуватися нестандартними діями – це майже повна втрата магії футболу.
Тоді вже краще дивитися українські містечкові розбірки, які суттєво поступаються в якості, але беруть іншим – емоційною прив'язкою, бажанням переживати за своїх, відчуттям навколофутбольних історій, які близькі до тебе, а не десь далеко, де все дорого та багато. Хочеться підкреслити, що все це – особиста думка, яку не намагаюся нав'язати, але якою хочу поділитися. Багато хто точно відчуває по-іншому.
У сучасному футболі важко уявити таких гравців, як Баджо чи Роналдіньо. Вони не були ідеальними роботами, але саме їх футболки в першу чергу благали батьків купувати діти – бо у свої пікові хвилини вони дарували магію футболу, творили на полі, виділялися настільки, що всі їх недоліки були неважливими.
Навіть Мессі, який є безперечним генієм та напевно найкращим футболістом в історії, в останні роки в «Барселоні» був скоріше тягарем для клубу, ніж рішенням проблем. Один Кубок Іспанії за останні два роки, остання Ліга чемпіонів – взагалі у 2015-му. При цьому за всіма метриками Лео до останнього матчу в «Барселоні» залишався генієм, який робив неймовірні речі на полі – але футбол кардинально змінився.
Саме тому не було віри, що найближчими роками у футболі з'явиться хтось, хто зможе наблизитися до Лео Мессі по індивідуальному впливу на гру – до тих пір, поки не прийде щось стилістично нове, де буде більше місця таланту та індивідуальності, а не фізиці та кількості накручених кілометрів.
І тут з'явився Ламін Ямаль, який повернув магію топовому футболу. Цей сезон від 17-річного вінгера «Барселони» – справжній подарунок вболівальникам, незалежно від того, який клуб вони підтримують. Бо від гри Ламіна важко відірвати очі, хочеться включати кожен його матч та насолоджуватися, поки ця магія не зникла – бо така небезпека безперечно існує.
Вже зараз Ямаль – найкращий гравець світу. Бо рівень гри не вимірюється тільки кількістю голів, асистів чи навіть виграних трофеїв. Ламін, а не Рафінья, має отримати «Золотий м'яч», навіть якщо «Барселона» не виграє Ла Лігу та Лігу чемпіонів.
Бо Рафінья – просто класний футболіст, який потрапив у правильну систему у правильний час, і провів видатний сезон. А Ямаль – унікум, який вже зараз робить речі, які не здатен в такій кількості робити жоден інший професійний футболіст на планеті.
Він надихає. Зрештою, він надихнув і мене написати цей текст – людину, якій матч умовних «Карпат» та «Кривбаса» зазвичай цікавіший будь-якого протистояння топклубв у топлігах.
Ламін має фантастичний індивідуальний вплив на гру на рівні найбільших матчів у світі – фінальних стадій ЛЧ, плей-оф фінальних турнірів збірних, ключових матчів між топклубами. І це не треба доводити цифрами чи глибокою аналітикою. Кожен може включити матч – і побачити магію Ямаля без розбору схем, білдапів та захисних блоків.
В цьому краса цього 17-річного генія – він говорить мовою футболу, яка зрозуміла всім. Його футболки хочуть діти, його матчі включають нейтральні вболівальники, щоб просто насолодитися грою. І це не хайп – ця увага заслужена.
Якщо ж вам потрібні досягнення, щоб виправдати вибір, будь ласка – Ямаль побив майже всі можливі вікові рекорди у топовому професійному футболі: у клубі та у збірній. Голи, асисти, хвилини – майже всюди є його рекорди. Щоб тільки їх перерахувати без деталізації – потрібен окремий пост. Про його видатний за всіма мірками сезон вже зараз можна писати книги та знімати фільми.
Саме тому вперше за багато років хочеться, щоб хтось взагалі виграв «Золотий м'яч» – нагороду, яка давно себе дискредитувала, але яка досі є головною індивідуальною відзнакою у футболі.
Ямаль досі неповнолітній! І всерйоз розглядається як претендент на «Золотий м'яч». Такого не було навіть в Мессі. Невже замало?
Ок, тоді ще один аргумент – хочеться відзначити гравця, який повернув магію футбол, доки ця магія в нього є. Ямаль все ще дитина, і хоч майже всі говорять як про доконаний факт, що його чекає велич, але насправді вона йому не гарантована.
Сучасний футбол не тільки роботизований, але й суворий: з таким стилем гри треба мати виключну стійкість до ударів по ногах та травм (що, наприклад, не витримав Неймар, який якраз мав свою магію); невідомо, як доросління та слава вплинуть на 17-річного хлопця; невідомо, чи збереже він свої легкість і вайб; невідомо, чи знайдеться далі тренер, який розумітиме його унікальність та зможе її використовувати для досягнення результату.
Небезпеки всюди – Ямаль ще досі не є повністю сформованим гравцем. І він може не стати новим Лео Мессі. Бо аргентинця зробила великим його стабільність на дистанції 15 років.
Проте Ямаль є єдиним гравцем, порівняння якого з Лео не виглядає жартом. І в нас вже є цей унікальний та без перебільшення видатний сезон. Який заслуговує «Золотого м'яча». Навіть якщо кількісно зовсім інший гравець «Барселони» зробив значно більше результативних дій.
Фото: «Барселона»