Топфутболістам час припинити вдавати з себе жертв у питанні напруженого графіка

Однією з головних тем старту сезону у європейському футболі став напружений календар футболістів топклубів. Цю тему почали підіймати ще навесні, але зараз, коли Ліга чемпіонів у новому форматі впритул наблизилася, гравців почали все активніше питати щодо збільшення кількості матчів.

Футболісти скаржаться на календар – Родрі у 2024-му грає у 1,5 рази більше, ніж Марадона у 1986-му

Усі вони скаржаться, що було цілком передбачувано. Ось, наприклад, свіжа цитата кіпера «Ліверпуля» Аліссона: «Для вболівальників це неймовірно. Але іноді ніхто не питає гравців, що вони думають про додавання матчів. Можливо, наша думка взагалі не має значення».

Можливо, ваша думка мала б значення, якби ви висловлювали її не лише у момент, коли вам накинули зверху два матчі в єврокубках, а також додали літній турнір (клубний ЧС), на який потраплять далеко не всі топклуби Європи.

Футбол найвищого рівня вже давно став зокрема й маркетинговою історією. Звичайно, ФІФА, УЄФА та інші структури лукавлять, коли кажуть, що збільшення кількості матчів переслідує виключно добрі наміри щодо популяризації гри. Реальна мета лише одна – отримати більше грошей за рахунок більшої кількості поєдинків. Однак це лише один із прикладів, як футбол «продається».

Він також «продається», коли гравці виходять на поле у футболках з логотипами не лише своїх клубів, а й спонсорів цих клубів. Він також «продається», коли футболісти найвищого рівня укладають контракти з великими брендами. Він також «продається», коли на пресконференціях гравці сидять за столами на тлі банера з логотипами виробника пива, чіпсів, авіаліній, букмекерської компанії та багатьох інших.

Дуже банальне, але цілком справедливе зауваження: не було б усього цього – не було б таких зарплат у сучасному футболі. Просто збільшення кількості матчів – це те, що почало приносити футболістам дискомфорт. І тут вони згадали про те, що необхідно питати і їхню думку.

Вони цілком можуть висловити свою думку, коли в наступне міжсезоння боси їхніх клубів організують турне США або Азією, а не повезуть їх, наприклад, до Австрії, де можна з таким же успіхом підготуватися до нового сезону. Або, як варіант, коли наступного разу умовний Родрі продовжуватиме контракт із «Сіті» або підписуватиме угоду з «Реалом», чому б йому не включити пункт про максимальну кількість матчів, у яких його можуть задіяти в сезоні (класна пропозиція одного користувачів Tribuna.com в коментарях)?

«У нас не вистачає гравців, їм потрібен відпочинок. Якщо великі боси та всі інститути, такі як ФІФА, УЄФА та АПЛ, не думають про гравців, то про них мають потурбуватися тренери, інакше вони помруть. Це вже занадто», – казав Гвардіола кілька місяців тому. Чудова думка від тренера, який ще нещодавно проводив матчі без замін і під керівництвом якого минулого сезону 13 гравців «Сіті» провели понад 40 матчів у всіх турнірах.

Чому Гвардіола не любить робити заміни

Так, декому варто згадати, що таке ротація. Ось це якраз і може стати одним із реальних плюсів збільшення кількості матчів – гравці з молодіжних команд, а також ті, кому необхідно набрати форму, можуть стати гарною альтернативою для використання у турнірах не найвищого пріоритету або у матчах зі значно більш слабкими суперниками в чемпіонаті. Це у чомусь ризик, але якщо ви справді хочете захистити гравців від «великих босів та інститутів», то чому б ні?

***

Рішень у проблеми перевантаженого календаря може бути дуже багато. А скаржитися на те, що боси найпопулярнішого виду спорту винайшли та активно впроваджують новий спосіб заробляння грошей на тому, що продається – просто смішно. Футболісти та тренери самі є учасниками цього глобального процесу.

5 найцікавіших матчів тижня в ЛЧ

Суперфорвард «Спортінга», який у 2024-му забиває більше, ніж Голанд, Кейн і Мбаппе – хто він такий

Рамос, Марсьяль, Деле Аллі та ще купа зірок, які досі є вільними агентами

Фото: Pedro Porru/Global Look Press, «Манчестер Сіті»