Vbet, Росія, Павелко, завод УАФ: хто такий Артур Гранц, якого повʼязують з покупкою «Чорноморця»
У бізнесмена вистачає зв'язків з нашим футболом.
Нещодавно журналіст Михайло Співаковський розповів про можливу зміну власника в одеського «Чорноморця». За його інформацією, про покупку клубу є «понятійна домовленість» з вірменським бізнесменом Артуром Гранцом.
Його імʼя для багатьох вболівальників є новим та незнаним. При цьому Гранц давно причетний до українського футболу, хоч і опосередковано.
В його біографії таких точок дотику чимало, але й без них про цю людину є що розповісти.
Гранца називають королем Duty Free, а за цим підозрюють у контрабанді в Білорусі та Україні
Гранц – 53-річний вірменський підприємець з бізнесом у кількох пострадянських країнах та діловими звʼязками у Європі. Про своє походження Артур в інтервʼю Економічній правді у 2016 році говорив:
«Я закінчив Білоруський державний університет у Мінську. Поступив туди ще за радянських часів. Коли Білорусь стала незалежною державою, отримав паспорт громадянина Білорусі. За національністю – я вірменин.
У мене є дозвіл на постійне проживання в одній з країн Європейського Союзу, в Литовській Республіці. В Україні я десь з 2006 року. Офіційно працюю, отримую зарплату і сплачую податки».
За даними системи аналітики Youcontrol, Артур є власником холдингу BF Capital. Компанія володіє активами в різних країнах, але по суті поєднує два основних бізнеси Гранца.
Перший – це мережа магазинів безмитної торгівлі (Duty Free) з точками на наземних пунктах пропуску на кордоні, а також в аеропортах. Наприклад, до початку повномасштабного вторгнення магазини Гранца були в аеропортах «Бориспіль» та «Київ». Через міцні позиції на ринку його назвали королем Duty Free.
Другий – це міжнародний трейдер Mimier Trade S.A., що спеціалізується на торгівлі агропромисловими товарами та нафтопродуктами. Наприклад, бізнесмен розповідав, що в Грузії у нього є завод з виготовлення мандаринового концентрату.
Втім, більшою мірою ця друга частина бізнесу Артура – про логістику та транспорт. В 90-х він побудував у Білорусі компанію, яка, за його словами, стала одним з найбільших імпортерів харчових продуктів у Білорусі за посередництва країн Балтії.
Хоча у народного депутата України Георгій Мазурашу інша версія про білоруський бізнес Гранца. Як вважає політик, за постачанням імпорту в Білорусь крились контрабандні схеми, а сьогодні в них фігурує й Україна.
Ось що писав Мазурашу на своїй сторінці у фейсбуці у вересні 2022 року:
«Днями натрапив на новину про те, що в Одеській області правоохоронці вилучили 24 ящики цигарок марки CREDO, які були марковані акцизними марками Республіки Білорусь.
Хтось скаже, що до цього точно не причетний такий відомий український бізнесмен Артур Гранц, який є монополістом у сфері дьюті-фрі магазинів в Україні.
Але він же також володіє й дьюті-фрі магазинами у Білорусі та, за наявними даними, може мати відношення до Гродненської тютюнової фабрики, яка і виробляє сигарети марки CREDO. До речі, ця фабрика потрапила під санкції ЄС влітку через підтримку режиму Лукашенка».
Що стосується суто України, то офіційно тут Гранц також володіє компанією, яка видає журнал Forbes Україна. Артур є співвласником відповідного ТОВ «Уяви!» разом з Володимиром Федоріним, який уже очолював видання на початку 2010-х як головний редактор.
В контексті можливої покупки Гранцом «Чорноморця» персона Федоріна цікава тим, що він є вихідцем з Одеси. Однак в Артура є й прямі футбольні звʼязки.
Гранца повʼязують з букмекером Vbet – ключовим спонсором УПЛ та збірної України, якого звинувачують у звʼязках з Росією
Міжнародний нині букмекерський бренд Vbet заснували у Вірменії у 2003 році. Його творці – брати Віген та Ваге Бадаляни. Саме вони й привели його в Україну пʼять років тому, коли утворили у нас ТОВ «Вбет Україна».
Новий букмекер стрімко набув значної ролі на українському ринку. Вже у 2021 році Vbet став:
- преміум спонсором збірної України з футболу (яким є до сьогодні);
- титульним спонсором української Премʼєр-ліги (яким є до сьогодні);
- титульним спонсором Суперкубка України.
До всього під кінець того ж року амбасадором букмекера став Олександр Зінченко. Іншими словами, Vbet зайшов на український ринок з ноги.
Ба більше, восени 2022 року глобальний бренд Vbet був одним з партнерів проведення матчу Game4Ukraine у Лондоні на «Стемфорд Брідж».
Сьогодні народжений у Вірменії букмекер є спонсором низки українських спортивних команд, а ще одним не менш іменитим його амбасадором рік тому став головний тренер збірної України з футболу Сергій Ребров.
До чого тут Гранц? До того, що впродовж кількох років до ТОВ «Вбет Україна» були причетні повʼязані з іншим бізнесом Артура люди.
Згідно з даними системи аналітики Youcontrol, з вересня 2021 року по грудень 2022-го керівником компанії був Гіоргі Гівішвілі. Людина з таким же іменем перед цим керувала згаданим ТОВ «Уяви!».
Гіоргі Гівішвілі (по центру) на представленні Vbet преміум спонсором збірної України з футболу. 2021 рік
В кінці 2022 року – коли на хвилі публікацій в ЗМІ про причетність братів Бадалянів до бізнесу в Росії вони вийшли з ТОВ «Вбет Україна» – замість Гівішвілі керувати компанією став Олександр Блохін. Людина з таким же іменем також раніше керувала ТОВ «Уяви!».
При цьому в самій Vbet заперечують як будь-яку причетність Гранца до їхньої компанії, так і причетність букмекера до бізнесу в Росії.
При цьому №2 – саме через підозру в російських звʼязках торік суд арештовував рахунки Vbet в рамках розслідування ДБР. Але через кілька місяців цей же суд зняв арешт, хоча прокурор наполягав – для збереження речових доказів не потрібно цього робити.
Як видно з тексту відповідної ухвали від 5 липня 2024 року, сторона обвинувачення доводила:
а) букмекер Vbet працює на програмному забезпеченні розробника BetConstruct, який також заснували Бадаляни та який разом з Vbet входить в структуру міжнародної компанії братів Soft Construct;
б) за даними слідчих, партнерами BetConstruct та Soft Construct є російські букмекери Fonbet та Betcity, на яких РНБО наклала санкції в березні 2023 року.
Сьогодні згаданих російських букмекерів у переліку партнерів BetConstruct на офіційному сайті розробника немає. Хоча сторону обвинувачення це не переконує – на рішення про зняття арешту прокурор згодом подав апеляційну скаргу.
Та 12 грудня 2024 року Київський апеляційний суд постановив залишити цю скаргу без задоволення.
Гранц дружив з Павелком, той самий завод УАФ базувався під Києвом в приміщеннях компанії Артура
Було б набагато логічніше, якби чутки про покупку Гранцом футбольного клубу в Україні зʼявились на кілька років раніше – наприклад, коли на чолі УАФ з 2015 по 2024 роки був Андрій Павелко.
Однак в той період Артур був зайнятий трохи іншими речами, хоч інколи теж здалеку повʼязаними з футболом. Так у 2015 році він разом з партнерами придбав агрохолдинг «Креатив» у Максима Берізкіна – на той час власника кропивницької «Зірки», яка якраз здіймалась до висот УПЛ.
Натомість дружба Гранца та Павелка, ймовірно, мала інший прояв. У вересні 2017 року УАФ відкрила сумнозвісний завод з виготовлення штучних газонів. Перші роки існування – до переїзду в Краматорськ – він базувався в селі Мартусівка під Києвом. Конкретно в спорудах, що належать компанії Артура.
Це комплекс переважно складських приміщень, які тоді були у власності бізнес-партнера Гранца, олігарха Леоніда Юрушева. В інтервʼю Артур розповідав, що то була його ідея – розмістити на цій землі, яка належала Юрушеву, логістичні комплекси. Вони разом вклались в їхнє зведення, але з часом вірменин продав свою долю партнеру.
У 2015 році ця територія засвітилась у сюжеті програми журналістських розслідувань «Схеми».
Невідомо, на яких умовах там розміщувався завод УАФ, але про дружбу з Павелком Гранц розповідав ще до появи заводу. В згаданому інтервʼю «Економічній правді» за 2016 рік Артур про стосунки з Андрієм сказав:
«Так, ми давно дружимо. Познайомилися в Дніпропетровську на якомусь спільному заході, зійшлися й стали дружити. Коли я з ним познайомився, він займався бізнесом і не був політиком та футбольним функціонером».
Але з часом і політики, і футболу, як ви зрозуміли, в їхніх відносинах побільшало. Почнемо з того, що десять років тому Гранца через спільний зі згаданим Юрушевим бізнес повʼязували з політичною силою «Фронт змін». Саме з цією партією Павелко пройшов до Верховної Ради у 2012 році.
Щодо футболу, то ось фото за 2015 рік, де Павелко поряд з Гранцом на фіналі Ліги чемпіонів у Берліні.
За таких обставин партнерство УАФ та Vbet, яке зародилось ще за часів Павелка в асоціації, має новий відтінок прочитання. Особливо, коли виринає запитання, як букмекер, який щойно зʼявився на ринку України, одразу ж став преміум спонсором української збірної.
Тому, як бачите, новою людиною в українському футболі Гранца не варто поспішати називати. З індустрією він знайомий як мінімум десяток років. Схоже тепер у бізнесмена зʼявився інтерес познайомитись ще ближче.
Фото: пресслужба Артура Гранца, УАФ, RadioClub
Другие посты блога
