Tribuna/Футбол/Блоги/Тактический Борщ (UA)/Шапаренко класно замінив Зінченка, поганий матч вінгерів, а центрбек Даффі створив більше загрози, ніж вся Україна

Шапаренко класно замінив Зінченка, поганий матч вінгерів, а центрбек Даффі створив більше загрози, ніж вся Україна

Розбір матчу проти Ірландії.

Автор — Олег Барков
9 июня 2022, 16:29
7
Шапаренко класно замінив Зінченка, поганий матч вінгерів, а центрбек Даффі створив більше загрози, ніж вся Україна

Розбір матчу проти Ірландії від Олега Баркова.

1. Збірна Ірландії поступилася Вірменії у стартовому матчі Ліги Націй, але головний тренер Стів Кенні не став нічого міняти у стартових налаштуваннях команди. Він наполегливо гне свою лінію, грає 3-4-3 без будь-якого відходу убік. Ось і вчора ірландці зіграли за тією самою схемою, дуже знайомою нам за недавнім матчем проти Вельсу.

2. Олександр Петраков перед матчем оголосив, що зробить ротацію та дасть відпочити лідерам. Зрештою, на полі з’явилося 10 нових футболістів. Тільки Миколенко зберіг свою позицію порівняно з матчем у Кардіффі.

Ключове – Петраков вирішив віддзеркалити ірландців. Те, чого не зробив у Вельсі. Він знову повернувся до гри з трьома центрбеками, а склад збірної виявився наймолодшим в офіційних матчах за всю її історію – 24 роки. Можна сказати, що Україна у такому складі зіграла свій перший та останній матч, але саме ці хлопці – майбутнє нашого футболу.

3. Що стосується розстановки, то тріо центрбеків склали Сирота, Бондар та Попов. У центрі поля діяли зіграні динамівці – Шапаренко та Сидорчук. Як латералів Петраков задіяв Миколенко і Качарабу. Для Тараса це не лише дебют в офіційному матчі за збірну, а й абсолютно чужа позиція – він грав на фланзі лише раз у своєму житті, виступаючи за «Говерлу». Та й то, на лівому.

Ну а трійка атакуючих гравців у цьому матчі була передбачуваною – Мудрик – Довбик – Зубков. Всі ті, хто був покликаний під час матчів із Шотландією та Уельсом посилити гру, тепер мали повноцінний шанс.

4. Фішкою цієї збірної Ірландії є високий пресинг. У кожному матчі, незважаючи на ім’я опонента, ірландці намагаються високо відбирати м’ячі. Наприклад, індекс інтенсивності пресингу (PPDA) у грі з Вірменією становив 6,27, з Латвією – 5,4. Навіть у спарингу з бельгійцями у них показник був кращим, ніж у суперника.

Тому не дивно, що з перших хвилин «Зелена армія» кинулася високо зустрічати нашу команду, а ми зіткнулися з проблемами під час виходу з оборони. Іноді ми опинялися у ситуації, коли ірландців було більше, ніж наших гравців.

Господарі здорово рухалися, добре спрямовували пресинг та змушували молодих захисників нашої команди помилятися. Помилявся і Лунін – гра ногами це те, в чому йому треба додавати. Ось епізод, коли Андрій замість довгої передачі пасує на Сироту, який перебуває у незручній позиції.

Усього ж за матч Лунін віддав 33 передачі, 4 з яких були неточними. Начебто і непоганий показник, але одна груба помилка і дві невеличкі помарки у довгих пасах змастили враження. А ось щодо гри голкіпера на лінії питань бути не може – три сейви та «сухий» матч.

5. Проблемою збірної України при білд-апі була зіграність захисників та їхнє вміння швидко оцінювати ситуацію, швидко працювати з м’ячем. Десь сковувала відповідальність, десь не вистачало досвіду. Усе це виливалося у відсоток браку у першій половині першого тайму.

Ще однією проблемою, на мою думку, було високе розташування латералей при виході з оборони. Центр поля ірландці перекривали, наші захисники намагалися не ризикувати та шукали варіанти на флангах, а Миколенко та Качараба недостатньо якісно пропонували себе. Насамперед, Віталій, бо переважно через лівий фланг «синьо-жовті» намагалися виходити. Ірландці цим користувалися.

6. Проте згодом, десь після 15-ї хвилини Україна зуміла адаптуватися до пресингу Ірландії. Захисники та Лунін стали частіше грати у довжину замість розіграшу, а Довбик чіплявся за ці м’ячі.

А Шапаренко почав частіше знаходити простір між лініями, відклеювався від опікунів та розганяв атаки. Як ось у цьому епізоді. Коля отримав м’яч і одразу ж відправив у прорив Мудрика.

7. Згодом ми настільки адаптувалися, що самі почали пресингувати суперника досить високо. Це той аспект гри, який «синьо-жовті» знають і яким теж вміють користуватися. І завдяки пресингу ми не раз змушували суперника втрачати м’ячі та створювали моменти.

Що важливо, це не поодинокий епізод. В інтенсивності пресингу ми перевершили ірландців – 11,1 проти 14,0.

8. Гра збірної України у цьому матчі була орієнтована переважно на лівий фланг. По-перше, самі ірландці більше атакували через правий фланг. По-друге, Миколенко в плані атаки набагато ефективніший за Качарабу, для якого важливіше було зіграти надійно в обороні. Якщо ми подивимося на карту усереднених позицій збірної України, то побачимо, наскільки ближча позиція Качараби до своїх воріт.

При цьому Тараса варто похвалити – зі своїм завданням він упорався, а його індивідуальні показники не гірші, ніж у Миколенка. Відсоток успішних передач – 76% (у Миколенка – 81%), виграні єдиноборства – 6 (8), навіси – 2/0 (2/1). У Качараби найбільше втрат у цьому матчі – 12, але й у Миколенка стільки ж.

А от щодо атакуючих дій, то тут все було сумніше. Після перерви Тарас грубо обрізався, що спричинило удар Хендріка. Вихід «синьо-жовтих» 4 в 3 запоров вкрай неточною передачею.

9. Багато епізодів, коли відсутність зіграності та непорозуміння виливалось у моменти. Наприклад, Сирота та Бондар не зрозуміли один одного, що призвело до виходу ірландців у дуже перспективну атаку. А Качараба не порозумівся з центрхавами, втратив Найта, який дуже добре відкрився у простір між лініями та пробив по воротах. Після цього Лунін виручив свою команду.

10. Без Зінченка на полі було дуже цікаво подивитись, наскільки ефективно діятиме Шапаренко у ролі диспетчера. І варто зазначити, що зі своїм завданням у цьому конкретному матчі Микола справлявся чудово. Він був тією рушійною силою, яка допомагала Україні розганяти атаки, задавати їм темп та напрямок. І, напевно, єдиною світлою плямою у загальній грі команди.

Шапаренко був найактивнішим (найбільше ТТД, найчастіше вступав у єдиноборства) і найефективнішим на полі. Брак у 27% для такого матчу – цілком хороший показник. Нижче тільки у Сидорчука, при цьому за кількістю дій на полі Микола випередив усіх із запасом, тільки він зумів зібрати більше 100 ТТД. При цьому у нього чудова точність передач, він частіше за інших пасував в останню третину (8 з 8 точних), здійснив 10 передач з просуванням м’яча і нарівні з Довбиком зустрічався з м’ячем у штрафному майданчику.

Окремо хотілося б відзначити кількість втрат у Шапаренка – лише 4. І це той показник, який говорить про нього як лідера на полі у плані конструктиву. Він виглядав зріло, як гравець високого рівня.

11. У дебюті другого тайму Україна забила. Чи став цей гол логічним? Швидше, певною мірою це повернення за ті нереалізовані моменти, які були в Кардіффі. Келлехер явно помилився, не зігравши як слід на виході. Але й не можна не відзначити подачу Циганкова (до речі, саме він і заробив цей штрафний), а також хорошу роботу наших центрбеків у штрафному майданчику – Сирота, Попов, Бондар, Качараба та Довбик здорово вбігали у зону подачі та дезорієнтували воротаря.

12. Гол, безперечно, перевернув стиль гри збірної України остаточно. Ні, не можна сказати, що повністю провалили другий тайм. Але в позиційній грі не було якоїсь генеральної ідеї, а в контратакуючій – не змогли проявити кращі якості ті, від кого цього чекали. Насамперед, це Мудрик та Довбик. Сюди ж можна додати і Зубкова, який був замінений у перерві та показав далеко не найкращий футбол у першому таймі.

Ірландці не залишали багато простору у першому таймі, але після перерви вільних зон було більше, і всі чекали від Мудрика його фірмових забігів. Натомість – висока точність передач. Михайло віддав 21 пас, лише один неточний. При цьому передач уперед було лише дві, та лише одна знайшла адресата. Аналогічно і у Зубкова – 15 точних пасів, але лише три вперед. Ми чекаємо від вінгерів обіграшів з просуванням м’яча, але у Мудрика лише одна успішна обводка з трьох спроб, а Зубков зовсім жодного разу не пішов у обіграш.

13. Україна знову провела другий тайм менш впевнено, ніж перший, але насправді це досить оманливе судження. Справді, «синьо-жовті» після 60-ї хвилини все частіше опинялися в низькому блоці, розташовуючись за схемою 5-4-1. Але в цьому план тренерського штабу це передбачає схема – при перехопленнях це дозволяло швидко тікати в атаку. Інша річ, що у фазі переходу багато не вдавалося.

Але головне: не було паніки, ми контролювали м’яч і дозволяли собі перепочинок. А з виходом Піхаленка у нас побільшало футболістів, здатних притримати м’яч. І це працювало. Із гри ірландці нічого не створили, а ось стандарти могли для нас виявитися фатальними.

14. Стандарти – грізна зброя Ірландії. Особливу увагу потрібно було приділити Шейну Даффі, зріст якого 193 см. Але, як не намагалися наші захисники, його обсяг корисної роботи в цьому матчі був дуже великим. Центрбек здійснив 5 дотиків у чужому штрафному – найбільше у своїй команді. Він завдав 4 ударів по воротах (один точний, після якого Лунін переправив м’яч у перекладину), а його особистий xG у цьому матчі становив 0,94. В активі української збірної лише 0,8.

Ірландія завдала 13 ударів по воротах, із них 4 – після стандартів. Ще один удар після атаки зі стандарту другим темпом. Загальний xG – 1,86. Україна нанесла 14 ударів, 4 влучних.

15. Варто сказати і про стандарти збірної України. По-перше, ми ретельно готувалися до того, як діє Ірландія (за кутових використовували змішаний тип оборони, хоч і не завжди грали впевнено). По-друге, самі забили після подачі зі штрафного. А по-третє, Україна чудово розіграла кутовий у першому таймі, реалізувавши домашню роботу. Вийшло непогано, але недокрутили.

16. Загалом перемога збірної України цілком заслужена. В умовах ротації, нестачі зіграності та не найяскравішої гри атакуючої групи ми зуміли вичавити максимум. Так, з помилками. Так, без гарних комбінацій. Але є настільки важлива зараз перемога.

Щодо конкретно цієї ігрової моделі, то Україні явно не вистачає балансу. Не простежується генеральна ідея, ми не побачили чіткої структури в атаці – за рахунок чого у позиційній грі команда має створювати моменти. Це питання, на які повинен відповісти тренерський штаб у наступних матчах з Вірменією та Ірландією.

Фото: Reuters/Matthew Childs

Лучшее в блогахБольше интересных постов

Другие посты блога

Все посты