«Оболонь» – лідер першої ліги, який не вміє грати як лідер: гроші дає відомий виробник пива, в основі грає його син

Андрій Сеньків розповідає все найцікавіше про київський клуб, який може підвищитись наступного сезону.

Прямо зараз «Оболонь» – лідер першої ліги України та один з двох головних фаворитів на потрапляння в УПЛ, якщо брати спільну таблицю обох груп турніру. Разом з «Поліссям» – по 16 очок. У найближчих конкурентів – на 8 менше.

Але якщо «Полісся» розірвало свою групу (40 очок, 0 поразок, +12 очок над «Карпатами»), то «Оболонь» свою проходила куди менш впевнено і навіть не перемогла в ній. Друга позиція, на один пункт менше, аніж у ЛНЗ, аж три поразки, лише третій напад (більше забили і ЛНЗ, і «Кремінь»).

Зате «Оболонь» шалено провела матчі проти команд, які також пробились у наступну стадію. Двічі перемогла «Кремінь» та «Металург», виграла й зіграла внічию з ЛНЗ. А саме ці бали переходили в загальну таблицю на наступний етап.

І в цьому весь стиль «Оболоні». Раніше вона ніяк не могла пробитися в УПЛ саме через втрати очок з аутсайдерами та середняками – проти сильних команд навпаки грала добре (можна згадати торішню перемогу в Житомирі з рахунком 4:1). Відповідно, ЛНЗ ці ігри провів куди гірше.

Тому те, що поразки «Оболоні» від «Гірника-Спорту», «Полтави» та «Скорука» не потрапили в оновлену таблицю – щастя нового формату для клубу.

Звідки гроші?

Власник клубу – Олександр Слободян. Раніше – депутат ВРУ трьох скликань. Його головний бізнес – пиво та безалкогольні напої від всім добре відомої ПрАТ «Оболонь», яка й дала назву клубу. У 2008 році його статки за версією «Фокус» налічували 730 мільйонів доларів. Він тоді зайняв 32 друге місце в списку найбагатших людей України. В аналогічному рейтингу Forbes за 2021-й у нього 100 місце – зі 125 мільйонами доларів.

Фінансування «Оболоні» є стабільним, але при цьому ніхто грошима не розкидується. В «Полісся», ЛНЗ чи «Карпатах» більші зарплати та преміальні.

З важливого – в «Оболоні» є свій стадіон («Оболонь-Арена»), а також тренувальна база в Бучі. Вона була пошкоджена під час російської окупації цього міста, але зараз готова до експлуатації. Також в «Оболоні» активно займаються дитячим футболом – є і своя ДЮСШ, і різного роду співпраця з іншими спортшколами.

Тобто, в порівнянні з більшістю українських клубів, особливо Першої ліги, «Оболонь» розвинена досить всебічно.

Повномасштабна війна застала «Оболонь» в Туреччині. Вона втратила багато гравців

Якщо дивитися на склад «Оболоні» в останніх матчах 2021-го, то тепер гравцями киян є буквально кілька людей. З дійсно основних тільки Олександр Батальський, Олександр Осман, Павло Лук’янчук, Олег Бородай та син власника Олег Слободян.

Решта футболістів покинули команду – війна застала «Оболонь» на зборах у Туреччині. Були суттєві втрати, наприклад, той же добре відомий ветеран Іван Матяж та ще низка гравців основи та близьких до неї людей.

Ще кілька гравців пішли ще до 24 лютого. Наприклад, тоді головний дриблер першої ліги Артур Мурза пішов до «Металіста», за котрий так і не зіграв – влітку на правах вільного агента перейшов до латвійської «Вальмієри». А лідер захисту Микита Безуглий став гравцем «Металіста 1925». Також Касімов перейшов у «Минай», а Чідомере - в «Металіст». Обидва отримують ігровий час в УПЛ, хоча не були основними в «Оболоні».

Артур Мурза

З такими змінами «Оболоні» довелось перебудовуватись – прийшло одразу 13 новачків. З зовсім цікавого: форвард Краснопір, котрий забив два м’ячі, перебрався взагалі з чемпіонату Київської області. А найвідоміший новачок – воротар Артем Кичак. Найцікавіше, що він зіграв за «Оболонь» лише раз.

Оптимальний склад зараз: Федорівський – Осман, Тєрєхов, Бородай, Чернов – Мороз, Черненко – Прокопенко, Слободян, Груша – Батальський.

На кого слід звернути увагу? На найкращого бомбардира Батальського (6 голів). На Грушу (4 голи + 3 асисти). На бетонних Тєрєхова (грав з різними партнерами в центрі захисту через травму Бородая, завжди – стабільно) та Мороза – його вміння підчищати, а також перший пас – важливо.

В що грає «Оболонь»?

Ви вже зрозуміли – «Оболонь» має проблеми з грою першим номером й зламуванням низького блоку. Зручний стиль для «Оболоні» – гра другим номером та контратаки. Головний тренер Валерій Іващенко переважно використовує одну ігрову модель – 4-2-3-1. І проблеми зі стабільним конструюванням позиційних атак у команди є весь час – добре, коли вдається забити перший гол. Тоді сценарій гри стає зручним. Якщо ні – вітаю, вас очікують муки.

Так було у всіх трьох поразках. Так було і в минулому недограному сезоні – проти «Ужгорода», «Гірника-Спорту» та «Краматорська». Всі ці матчі «Оболонь» програла.

З цікавих елементів гри: довгі передачі й періодична відсутність інвертованих вінгерів (справа грає правоногий Груша, зліва – лівоногий Прокопенко). Гра «Оболоні» заточена під банальне завантаження м’яча вперед та простріли/подачі (гол Груші в матчі з «Кременем» – яскравий приклад). Змін позицій чи іншої «гвардіолівщини» нема. Команда грає максимально просто.

А що цікавого?

Олег Слободян

Факт перший. Футболістами «Оболоні» були або є сини Слободяна – Вадим та Олег. Вадим вже завершив кар’єру, а ось Олег – досі виступає за клуб на позиції центрального атакувального півзахисника з десяткою на спині. Він ще і є штатним пенальтистом команди. Олег – основний гравець команди, з баченням поля та передачею. На відміну від, наприклад, сина Григорія Козловського Святослава, який колись грав за «Рух», Слободян – не пасажир.

Факт другий. Ця «Оболонь» створена у 2013 році, хоча клуб з такою назвою відомий в Україні з 1992 року. Все тому, що у 2012-му Слободян повністю закрив клуб – через конфлікт з віцепрезидентом (і своїм родичем) Олександром Алімовим. Той продавав футболістів і підписував всякі контракти без відома Слободяна. Клуб не отримував з цього прибутку.

Чому довелося припинити фінансування? Бо клуб частково чи повністю за документами належав Алімову. Через цю історію до 2020-го клуб називався «Оболонь-Бровар», поки не повернув стару й звичну «Оболонь».

Факт третій. Любов до «оболонських» сердець. Колишні гравці «Оболоні» Сергій Солдатов, Олег Мазуренко, Валерій Іващенко працювали або працюють в клубі на різних посадах. Нинішній тренер Іващенко зайняв свою посаду мінімум втретє. Поки це не допомагає.

Так вийдуть в УПЛ чи ні?

Відколи Слободян відродив «Оболонь», клуб жодного разу не грав в УПЛ. Інколи був ближчим до цього, інколи – дальшим. Але завжди чогось бракувало. Ходили навіть чутки, що «Оболонь» просто не хоче нікуди виходити. Й це дивно. Інфраструктура, стабільний бізнес власника, відставки тренерів, котрі не змогли вийти в УПЛ. Тому в ці чутки я не вірю.

Причини простіші: зазвичай слабші, ніж у конкурентів, ростер та тренерський штаб. До прикладу, минулого року «Оболонь» боролася за УПЛ з «Металістом», «Кривбасом» та «Поліссям».

Цього року ситуація легша. Команди групи «Б» загалом слабші, аніж у групі «А». Завдяки цьому в тому числі вдалося накопичити солідний гандикап над конкурентами. Втратити його – ще треба постаратися.

Але є одне «але» – це ж «Оболонь». Навіть зараз, коли в неї гандикап у 8 очок на 8 турів, складно впевнено сказати, що їй вдасться вийти в УПЛ. Можливо, це навіть звучить не зовсім логічно, бо контратакувальному стилю киян наче й повинен ідеально підходити другий етап з найсильнішими командами. Там не буде закритих суперників – не треба розбивати низькі блоки, а якраз шукати простір.

Але суперники точно будуть солідно підсилюватися. Далі – 8 матчів. З «Поліссям», «Карпатами», «Епіцентром» і «Нивою». В цих же команд будуть ігри з «Кременем», «Металургом» та ЛНЗ. Достатньо по два рази програти «Поліссю» та «Карпатам» – і ситуація в турнірній таблиці вже не буде такою очевидною.

«Полісся» – точно в УПЛ. По «Оболоні» – є питання.

Клуб власника АТБ рветься в УПЛ: в «Полісся» найкращі атака та захист, а у штабі – син голови Житомира

Цей сезон Першої ліги – найунікальніший в історії: нагадуємо незвичний формат та розбираємось, хто ближче до УПЛ

Фото: «Оболонь»;