Арсен Аваков та ще 6 гравців одного сезону УПЛ
Забивали багато, але недовго.
One-Season Wonders – так в Англії називають гравців, які вистрелили в одному сезоні, але загалом їхня карʼєра не була зірковою. Нещодавно ми писали про європейських гравців, а тепер настав час нападників, які недовго запалювали в УПЛ.
Арсен Аваков, «Торпедо» Запоріжжя 1994/1995, 21 гол
Повний тезка колишнього очільника МВС стрімко увірвався в наш футбол на початку 1990-х. Таджик приїхав у «Темп» з Шепетівки, де виступав на своїй рідній позиції – правого захисника. За 48 матчів Аваков забив 7 мʼячів і перейшов у «Торпедо», де теж на початках грав у захисті.
«Я грав в обороні, але завжди рвався на половину поля суперника. Це не вислизнуло від тренера, і він одного разу мені сказав: «Досить сидіти за спинами хлопців, ти більше користі принесеш на вістря атаки – вперед, Арсене!» – згадував Аваков про тодішнього тренера «Торпедо» Ігоря Надєїна.
«Ні призу, ні документа, що я ставав найкращим бомбардиром, у мене немає. Навіть грамоти від федерації футболу. Обійшло мене це стороною. Єдине, що... Клуб дав мені «Таврію» (автомобіль) за це досягнення», – говорив гравець.
Нападник забив 21 гол, хоча відзначатися почав лише в 10-му турі. Далі справи пішли гірше, гравець перебрався у Москву та виступав за клуби з РФ. У 2015 році був начальником команди «ТСК-Таврія» в окупованому Криму.
Олександр Мелащенко, «Ворскла», «Динамо», 2000/2001, 10 голів
На початку століття уродженець Полтави Олександр Мелащенко пережив свій зірковий час. У сезоні 1999/2000 молодий нападник забив 6 голів в ЧУ, а вже у наступній кампанії на нього звернули увагу скаути «Динамо». Олександр почав сезон у «Ворсклі», після чого перейшов в «Динамо». Нападник встиг забити у єврокубках «Боавішті», також відзначився двічі у ворота македонських «Работнічків».
В чемпіонаті за перше коло на рахунку Мелащенка було всього два голи, зате після переходу в «Динамо» він став машиною із забивання голів. За 13 матчів Олександр забив 8 мʼячів, видавши серію із 5 турів поспіль із голами. Саме його удар у ворота «Дніпра» приніс киянам «золото». Тоді ж гравець дебютував за збірну України, здавалося, що росте нова зірка.
У наступному сезоні Мелащенко забив два голи в ЛЧ та розпочав чемпіонат із хет-трика у ворота «Поліграфтехніки». На жаль, казка тривала лише до кінця 2001 року, адже після голу в ворота «Закарпаття» 11 жовтня наступний раз Олександр забив аж у червні. В наступному сезоні результативність впала ще більше, гравець все частіше грав за «Динамо»-2 у Першій Лізі.
Потім у його карʼєрі були «Дніпро» та «Кривбасс», але на рівень свого 2001-го він так і не вийшов. Однією з причин спаду в грі називали довгу реабілітацію після видалення апендикса, але сам гравець так не вважає:
«Насамперед слід шукати причини у собі і не скидати все на апендикс. Впевнений, що треба було знайти сили вийти та показати все, на що здатний. Тоді, гадаю, відновлення було б не таким тривалим. Напевно, мені не вистачило досвіду, вміння розібратися в собі і з більшим прагненням працювати на полі. Якби повернути час, все було б інакше. Завжди потрібно вчитися на помилках».
Еммануель Окодува, «Арсенал», 2005/2006,15 голів
Емма завжди вважався непоганим гравцем, але те, що він встиг побувати у «Шахтарі» та «Динамо» досі може здивувати. У сезоні 2005/2006 нападник видав свій найкращий період у карʼєрі, забиваючи за «Арсенал». В тому році вони з Брандау стали найкращими бомбардирами ліги.
Після такого сезону у нігерійця були пропозиції від «Шахтаря» та «Динамо», але Емма обрав гірників. Луческу майже не давав шансів Окодуві, тому в Донецьку гравець не затримався. «Якби я був бразильцем, то грав би більше у Луческу. Потрібно у нього запитати, чому він до всіх інших ставився не так добре», – говорив гравець.
В Києві у нього теж не пішло: «Я приїхав, але отримав травму на зборі та зробив операцію в Бельгії. Після цієї операції я досі, коли граю в футбол, відчуваю дискомфорт в нозі», – так коротко можна пояснити причину подальших невдач Окодуви на високому рівні.
Майкон, «Волинь» 2011/2012,14 голів
Трагедія гравця, який загинув внаслідок ДТП, досі залишає питання, чи зміг би він вийти знову на той рівень гри, який показував при Кварцяному у «Волині». «Якби Майкон не загинув, то грав би сьогодні за збірну Бразилії, я в цьому впевнений. Сильнішого нападника я там не бачив. Жезус з «Арсенала» навіть поруч не стоїть – Майкон був на дві голови вище», – сказав Кварцяний.
Майкон роззабивався за «Волинь» ще в Першій лізі, де забив 13 голів у сезоні 2011/2012. Потім він поїхав в оренду до «Стяуа», де забив лише 2 голи в чемпіонаті. Але повернувшись у Луцьк гравець заколотив 14 мʼячів в чемпіонаті та 5 у Кубку.
Проте після в «Волині» в «Шахтарі» йому важко було конкурувати з Луїсом Адріано. Майкон грав мало, а згодом перейшов до «Іллічівця». 8 лютого 2014 року у віці 25 років гравець загинув за кермом власного автомобіля у Донецьку.
Густаво Бланко-Лещук, «Карпати», «Шахтар», 2016/2017, 11 голів
Коли «Карпати» знайшли цього високого аргентинського форварда з українським корінням, то навіть пішли розмови про натуралізацію. Густаво перейшов взимку 2016 року, забивши за друге коло 2 голи у 9 матчах.
Але вже в наступному сезоні Бланко-Лещук роззабивався на славу – 7 голів за перше коло та перехід у «Шахтар». Форвард одразу забив у ворота «Сельти»в ЛЄ та додав ще 4 мʼячі в УПЛ. Але більше такої результативності від нього вболівальники не бачили, тому гравця зі спокійною душею відпустили у Сегунду грати за «Малагу». Зараз Густаво виступає в чемпіонаті Ірану.
«Я ніде не бачив таких якісних футболістів, як у «Шахтарі». Вони справді були дуже сильні. Там не було жодного, хто б не заслуговував бути на такому рівні. З «Шахтарем» я грав у Лізі чемпіонів та Лізі Європи», – казав Бланко-Лещук.
Юрі, «Зоря», 2017/2018, 11 голів
Залишається лише здогадуватися, як скаутська служба «Зорі» віднайшла бразильського форварда. Гравець вистрелив у сезоні 2017/2018, а до того виступав за бразильський «Аваї», де навіть не проходив до основи. Точна сума, за яку прийшов Юрі, невідома, однак вже через рік луганчани продали нападника за 1,25 млн євро.
«Юрі – дуже своєрідний хлопець. Він приїхав у Запоріжжя скромним і зажатим, а коли почав забивати і навколо нього з'явилося багато агентів, у хлопця закрутилась голова. Не можна назвати цей конфлікт серйозним, але між ним і всією командою з'явилася якась лінія, яку подолати не вдалося ні тренеру, ні мені. З'явилося кілька пропозицій, і найцікавішою виявилася пропозиція з ОАЕ», – говорив колишній спортивний директор «Зорі» та зрадник Сергій Рафаїлов.
Не найкращі спогади про гравця і у Юрія Вернидуба: «Від нас пішов Юрі. Бажаю йому надалі хорошої кар'єри. Але для його віку не вважаю, що це найкращий варіант. Я розмовляв із ним, рекомендував не робити цей крок. Але це його право. Головне, щоб це влаштувало і його, і клуб»
Напевно, Вернидуб мав рацію, адже гравець після «Зорі» так ніде нормально і не заграв, виступаючи у другій лізі Японії та бразильській Серії Б.
Владислав Кулач, «Ворскла», 2020/2021, 15 голів
Кулач став першим за 10 років найкращим бомбардиром УПЛ не із «Шахтаря» та «Динамо». Влад скористався тим, що Мораєс був травмований, а Циганков та Шахаб провели нестабільний сезон. Попри 15 забитих голів, у Кулача не було жодного асиста, а з гри йому вдалося забити 10 мʼячів, 5 ударів було реалізовано з пенальті. Для 28-річного гравця це був найкращий сезон в житті.
Кулач перейшов вільним агентом в «Динамо», але у Києві йому не вдалося розвинути свій успіх. Через травми та конкуренцію він зіграв лише 7 матчів за киян і забив один гол.
«Я вирішив залишити «Динамо», бо не грав півтора року – і це дуже важко. У мене з'явилася пропозиція, я обдумав і погодився. Радий, що познайомився з хлопцями, командою, але у футбольному плані було не дуже добре.
Травми були, це справді так, це не приховую. Всі це знають. Але я не відчував підтримки, проте відчував ставлення від тренера, через якого зрозумів, що я не зможу там грати», – говорив він у січні 2023 року.
Далі була азербайджанська «Зіря» та вірменський «Пюнік», але там він теж не феєрив. Зараз Влад знову грає за «Ворсклу» – це вже третій його прихід у команду.
ФОТО: «Динамо», «Суспільне»
Другие посты блога
