«Реал» показав, що усього за рік між ним та «Сіті» виникла прірва. Пеп більше не грає у майндгеймс
Сергій Барановський – про центральний матч тижня в ЛЧ.
Перед поєдинком Гвардіола пустився у філософські роздуми про велич клубів. «З погляду історії Ліги чемпіонів ми, чесно кажучи, не можемо зрівнятися ні з «Реалом», ні з «Баварією», ні з «Барселоною, ні з «Міланом», – говорив він. Але «Сіті» в останні роки настільки вкоренився в пантеоні найкращих клубів ЛЧ, що навіть побиті цим сезоном «містяни» усе одно сприймаються як великий клуб. Від останнього поєдинку цих команд не минуло і року, але матч на «Етіхаді» показав, яка за цей час між ними виникла прірва.
Згадаймо, що в минулому сезоні Хосеп Гвардіола проводив обидва поєдинки проти «вершкових» з позиції сили, це Анчелотті треба було вигадувати, як стримувати машину Пепа, а не навпаки. Італієць із цим завданням чудово впорався, а от тренер «Сіті», схоже, забув провести домашню роботу перед черговою зустріччю із Карло. Навіть змучений травмами обранців «Реал» приїхав на «Етіхад» вигравати, причому це було очевидно ще з першого тайму. Нехай не вводить в оману рахунок зустрічі (2:3), «Реал» більше створював, більше атакував, а «Сіті» вийшов страждати.
Можливо, хтось із вас памʼятає, що колись Гвардіола грав у такі собі майндгеймс, перед важливими матчами, дивуючи суперників тактичними рішеннями та варіантами складу. Забудьте про той час, адже більш консервативного Пепа, ніж зараз, ви, можливо, більше ніколи не побачите. Замість варіативності – опора на старі кадри та схеми, що раніше працювали, але зараз нагадують пробіжки флангом Джекі Ґріліша.
Натомість Карло Анчелотті почувався людиною, яка знає, у що його команда буде грати. Навіть при повній відсутності основних захисників. Припіднята брова за рахунку 1:2 – наче флешбек усіх попередніх сезонів в ЛЧ. Його «Реал» з усіма кадровими проблемами залишається одним з найкращих клубів світу, «Сіті» – ні.
Якщо зі сторони «Реала» непотрапляння у топ-8 дійсно можна виправдати випадковістю та нерозумінням особливостей нового формату (ЛЧ для «Мадрида» зазвичай починається з чвертьфіналів), то у випадку із «Сіті» – це їхній справжній рівень зараз. «Містяни» показали приблизно той самий рівень футболу, що й проти «Брюгге», але в суперниках вже були не бельгійці. У 36 матчах цього сезону вони вже пропустили більше, ніж за увесь минулий.
Біля матчу «Сіті» – «Реал» декілька сезонів поспіль стояла вивіска «Передчасний фінал», але у цей вечір ми дуже чітко побачили, наскільки за рік може змінитися розстановка сил. Цей матч був останнім доводом того, що у Манчестері запізнились з перебудовою, а «Реал» найкраще в світі вміє тримати рівень. Саме цього Гвардіолі і не вистачило. Можна було скільки завгодно показувати на трибунах Родрі, але вже очевидно, що проблема далеко не лише у його відсутності.
Вболівальники «Сіті» вміють чудово підбирати пісні «Оазис» для різних інфоприводів. Цікаво, чи є у британського гурту пісня, яка описала те, що ми побачили між двома колись рівними командами.
Фото: «Реал», Global Look Press
Другие посты блога
