«Спортсмени є носіями культури»: гравчині «Шахтаря» вдягнули національні костюми, яким понад 100 років
Оригінальна та ефектна фотосесія.
Представниці жіночої команди «Шахтаря» взяли участь у фотосесії, де приміряли унікальні українські костюми з понад столітньою історією. За кожним вбранням – окрема історія та пам’ять про минулі покоління. Як з’явилась ця ініціатива, що особливого в цих костюмах і як самі футболісти сприйняли такий досвід – розповідаємо далі.
«Ідея фотосесії виникла спонтанно»
Проведення такої фотосесії, за словами директора клубу зі стратегічного розвитку та комунікацій Юрія Свиридова, спосіб підкреслити, що культура та спорт йдуть пліч-о-пліч.
«Ще у 2019 році клуб виступив з ініціативою реставрувати мозаїку у центрі Києва. Це панно, на якому зображені хлопці та дівчина в українських костюмах, при цьому дівчина не має обличчя через те, що час зруйнував мозаїку. Але тоді у реставрації нам відмовили, – розповів Юрій Свиридов у коментарі Tribuna.com. – Ця мозаїка символізує багату історію нашої культури, наших традицій. Важливо, щоб культура мала своє обличчя, яке можна було б бачити не лише на виставках, а й у динамічних сферах, як спорт».
Ідея фотосесії у національному одязі навіяна постом, який Юрій Свиридов побачив у фейсбуці.
«Сама ідея виникла спонтанно. Побачив пост у Facebook в одному з пабліків, присвячених мистецтву України. Там були зображені дві дівчини в гарному національному вбранні. Так виникла ідея зробити фотосесію для жіночої команди «Шахтаря». Розвиток нашої культури – це відповідальність, яку спорт має брати на себе».
Костюмам, в яких позували дівчата, понад 100 років
Найцікавіше, що костюми, в яких позували дівчата, належать колекціонерці українського одягу пані Наталії. Вона поділилась, що інколи дає речі зі своєї збірки на фотосесії. Бо тоді виникає враження, ніби історія оживає.
«Одна справа, коли ти просто тримаєш сорочки в руках. Інша справа, коли дівчата одягають їх на себе. Це певна насолода дивитися, як воно оживає на людях і ти переносишся на 100-150 років у минуле. Для дівчат з «Шахтаря» були підібрані сорочки в основному з Полтавщини та Чернігівщини».
Свою колекцію Наталія збирає вже 10 років. Почалось все випадково і, за словами самої колекціонерки, навіть трохи дивно.
«Моя донька почала цікавитися Другою світовою війною і попросила придбати їй якісь артефакти, якщо буде можливість. Я тоді вперше побачила ці сорочки. Завдяки доньці звернула на це увагу, потім захотіла для себе залишити парочку, бо розуміла, що кожна унікальна. Хотіла залишити як зразок для своїх внуків, щоб вони бачили, як раніше робили, вишивали сорочки. Потім щось ще побачила, захотілося ще одну купити, тоді іншу, так і понеслося. Далі щось пішло не так і зібралася колекція», – жартує жінка.
– Скільки костюмів у вашій колекції? – запитую Наталію.
– Ох, може, понад 50. Може, навіть більше як 100. Я спеціально не рахувала, чесно кажучи.
«У мене більшість колекції – Полтавщина, Чернігівщина, Сумщина, Київщина, Черкащина. Поділля, Полісся, Волинь. Дякую за те, що хоча б це вдалося зібрати. Бо і зараз все страждає і раніше палили, викидали, різали. Як казав Щибря, дуже знаний колекціонер, професор кафедри старовинного одягу в університеті Шевченка: «Перекупи, продаж речей, як не дивно, рятує від знищення. Бо раніше цього не цінували». Звісно, не без старань наших недосусідів».
У колекції Наталії є унікальні сорочки, які зараз коштують тисячі доларів.
«Найдешевше, що я придбала – це плахта за 6 гривень, вона була вся в дірках. І це локальний мем моєї колекції. Найдорожче, навіть не скажу. Є позиції, за які я платила 25-30 тисяч, 40 тисяч. Є сорочки, які зараз коштують тисячі доларів, а 10 років тому їх можна було купити набагато дешевше.
Є речі, які дешево дісталися, але вони мають дуже високу історичну цінність. Це може бути річ недорога, але вона цікава своєю історією. Є речі, які дорогі моїй душі, хоч вони і не коштують всіх грошей світу».
Всі костюми зберігаються в колекціонерки вдома, але їх беруть на виставки, фотосесії, як, наприклад, «Шахтар».
«Сильна хвиля інтересу до національної спадщини була після початку повномасштабного вторгнення. Це тригерить, щоб люди звертались до свого коріння, переосмислили, хто ми. Одяг також займає певну сходинку в пізнанні свого коріння і самих себе. Дівчата гармонійно виглядали в цих автентичних строях. Звісно, це теж певне відчуття себе, ідентифікація себе зі своєю історією, з предками, з культурою».
«Футбол може стати потужним інструментом для популяризації культурних проєктів, зокрема українських традицій»
Футболістки «Шахтаря» зізнаються, що участь в подібній фотосесії дала їм можливість відчути свою приналежність до традицій, переосмислити їх і продемонструвати іншим, що історична спадщина все ще актуальна.
«Українські традиції є важливою частиною культури, особливо для тих, хто цінує зв’язок зі своїм корінням, – розповідає півзахисниця «Шахтаря» Вікторія Головач. – Думаю, що більшість дівчат люблять різдвяні традиції – колядування, святкування Святого вечора в родинному колі, обов’язкові 12 страв, вечорниці.
Футбол може стати потужним інструментом для популяризації культурних проєктів, зокрема українських традицій. Він має велику аудиторію, яку можна залучити до таких ініціатив».
Український традиційний одяг для багатьох є символом родинної пам’яті. Дівчата розповідають, що для них національний одяг – більше, ніж про красу, і переконані: подібні ініціативи потрібні як футболу, так суспільству.
«Футбол має велику силу впливу, адже об’єднує людей, надає можливість поширювати важливі цінності та традиції. Такі проєкти допомагають показати, що спортсмени не тільки представляють країну на полі, але і є носіями її культури. Це важливо, бо молоде покоління бачить у спортсменах приклад і через них може більше дізнатися про свої традиції», – відзначає Наталія Чендей.
Лідія Заборовець додає, що участь у подібних ініціативах – це можливість для спортсменів перевтілитися, відчути себе частиною традицій та показати, наскільки вони важливі: «Коли відомі люди долучаються до таких проєктів, це привертає до них увагу. Це нагадує, що культура має значення, що її не можна забувати».
Футболістки «Шахтаря» переконані: подібні ініціативи не лише про красивий візуальний контент, а й про формування національної свідомості. І якщо футбол здатен передавати емоції, об’єднувати людей, то він точно може допомогти зберегти культуру та зробити її ближчою до кожного.
Фото: ФК «Шахтар»
Другие посты блога
