Урош Велепець: «Із України не було жодних пропозицій. Коли ж подзвонили німці, то я погодився, бо це був шанс продовжувати тренерську кар’єру»
Екс-головний тренер жіночої збірної України Урош Велепець розповів, чи розглядав варіант продовження роботи в Україні.
«У першу чергу, хочу сказати, що я не шукав роботи. Останні півтора місяці я займався тим, що допомагав облаштувати умови тим дітям і тренерам, що прибули до Словенії (з України). Це була моя зайнятість, коли почалась війна в Україні, тому я не сильно думав про біатлон. Але з початку квітня треба було щось вирішувати. Із Україною у мене завжди був контакт, але здебільшого не по роботі, а в плані різних паперів, як організувати допомогу (українським) спортсменам у Словенії.
На початку квітня дві команди запитували мене, чи буду я продовжувати працювати з Україною, чи ні. До 15 квітня зі мною з України ніхто не контактував, я навіть не знав, із ким про це варто було б говорити. Адже Володимир Михайлович (Бринзак) подав у відставку, тому я не знав, із ким спілкуватись про майбутню роботу. Коли ж подзвонили німці, запитали, чи цікаво про це поговорити, то я погодився. Це був хороший шанс продовжувати тренерську кар’єру. Я вже в Німеччині на зборах.
В Україні мене був контракт «1+4», що після року (роботи) ми мали б обговорювати все наново. Тобто з 15 березня до 15 квітня є шанс знайти собі роботу або ж тобі в цей час дзвонять. Із України не було жодних пропозицій. Думаю, там поки що хаос у федерації. А чекати не можна. У мене вдома так само родина, яку треба нагодувати.
Мені дуже важко піти, почуваю себе нелегко, бо покинути команду в такій ситуації… Але треба розуміти, що не було ніякого контакту з приводу роботи до 15 квітня в Україні, тож треба було думати над тим, щоб їхати кудись до іншої команди. Так і сталось.
Ми багато говорили, в мене був план зробити системну роботу в Україні. Під час підготовки до Олімпіади в нас є ці кілька місяців, але роботи багато, треба багато уваги приділяти розвитку. Це вже буде хтось інший робити. За ці роки в Україні я зробив усе, що зміг. Не все склалось так, як хотілось. Але сподіваюсь, що той жах, який творить Росія, скоро скінчиться. Буде нормальне життя, а з нормальним життям прийде і нормальний спорт.
Мені дуже важко піти, почуваю себе нелегко, бо покинути команду в такій ситуації… Але треба розуміти, що не було ніякого контакту з приводу роботи до 15 квітня в Україні, тож треба було думати над тим, щоб їхати кудись до іншої команди. Так і сталось», – сказав Велепець.
