Христина Погранична: «І нацисти в 1936-му, і росіяни в 1980 та 2014 роках використовували Олімпійські ігри для прикриття своїх агресивних намірів»

Українська гімнастка Христина Погранична поділилася думками про війну в країні.

— У художній гімнастиці традиційно сильним було російське лобі. Навіть у Токіо ми бачили, що росіянок відверто підтягнули на медальні місця. Чи з'явилося відчуття справедливості після їхнього бану?

— Гімнастика — це взагалі дуже субʼєктивний вид спорту. Тому з відчуттям справедливості тут дуже тонко. Що ж до Токіо, то я вважаю, що переможця визначено справедливо. Такі моменти повертають спорту його первинну суть.

— Чи правда, що твій прадід був воїном полку Січових Стрільців? Принаймні, про це пишеться у Вікіпедії?

— Так, правда. Спочатку він був воїном в австро-угорській армії й під г. Лисонею потрапив до російського полону. А після розпаду російської імперії вступив у Києві до корпусу Січових Стрільців.

Прапрадід по матері був в УГА і також потрапив до російського полону у «чотирикутнику смерті». А його рідного брата — Євгена Ясеницького — росіяни люто вбили у 1920: просто посеред Білого моря затопили баржу з нашими військовополоненими. Усе, як і нині.

— Тато, Олександр Пограничний, також брав участь в історичних подіях для нашої держави: Революції на граніті, зокрема. Чи вплинула громадянська активність батька на твій характер?

— Звичайно, що вплинула. Ми з сестрою змалечку росли у цій атмосфері. Навколо нашої родини завжди були люди повʼязані з боротьбою за незалежність. Коли мені було півтора року, була Помаранчева революція, батькові друзі сфоткали мене для одного з плакатів «Пори». 

— Сестра також просто зараз пише історію України, перебуваючи у ЗСУ. Як це впливає на твій моральний стан?

— Зараз вона вже вдома. А на початку війни вона таємно від батьків поїхала у Святогірськ. Була медиком у теробороні Святогірська. Там хлопець з їхнього підрозділу зробив Олесі пропозицію одружитися.

Коли Святик окупували, вони приїхали до Львова. Зараз Всеволод завершує Академію сухопутних військ і готується до розподілу кудись в ЗСУ, Олеся завершує навчання в медуніверситеті, планує стати військовим медиком.

— Спорт поза політикою — це утопія?

— Так, банальна утопія… І нацисти в 1936-му, і росіяни в 1980 та 2014 роках використовували Олімпійські ігри для прикриття своїх агресивних намірів. Сильні світу цього використовують усі засоби, щоб підкреслити свою силу і дурість.

Я думаю, що в цьому світі завжди знайдуться «нечисті на голову», які будуть все перетворювати на політику і на зброю, – сказала Погранична.