Tribuna/Футбол/Блоги/Ноу Баланса/Росія обстрілює Україну нашими ж ракетами. Їхню передачу у 1999-му погодив уряд Пустовойтенка – перед тим самим матчем на «Лужніках»

Росія обстрілює Україну нашими ж ракетами. Їхню передачу у 1999-му погодив уряд Пустовойтенка – перед тим самим матчем на «Лужніках»

Прем'єр-міністр тоді очолював й Федерацію футболу України.

Блог — Ноу Баланса
5 серпня, 21:00
21
Росія обстрілює Україну нашими ж ракетами. Їхню передачу у 1999-му погодив уряд Пустовойтенка – перед тим самим матчем на «Лужніках»

Програма журналістських розслідувань «Схеми» встановила – Росія сьогодні обстрілює Україну ракетами Х-55, які Київ сам передав Москві у 1999 році за газові борги.

Ця історія має привʼязку до футболу. Передача відбулась за згоди тодішнього Кабміну України, який очолював Валерій Пустовойтенко – тоді також президент Федерації футболу України. А події відбулись на фоні очного матчу української та російської збірних в Москві в рамках кваліфікації до Євро-2000.

У 1999 році уряд України передав Росії 575 крилатих ракет Х-55 – щоб списати 275 млн грн боргів за газ. Тепер нас ними обстрілюють

23 роки тому в Ялті відбулась зустріч премʼєр-міністрів України та Росії – Валерія Пустовойтенка та Володимира Путіна. За її підсумками сторони підписали угоду «про передачу важких бомбардувальників Ту-160, Ту-95МС, крилатих ракет повітряного базування великої дальності та обладнання».

Конкретно мова йшла про вісім бомбардувальників та 575 крилатих ракет Х-55.

Тодішнє керівництво української держави пішло на цей крок, аби Росія компенсувала наш газовий борг. Так передане озброєння сторони оцінили у 275 млн.

Минуло понад два десятиліття, і ось журналісти програми «Схеми» виявили, що ці ж ракети Росія сьогодні запускає по Україні в рамках свого повномасштабного вторгнення.

Розслідувачі за допомогою номерів переданих ракет встановили, що ними ворог уже неодноразово атакував Україну – як в цьому році, так і в попередньому. Мова про атаки на Київ, а також Київську та Хмельницьку області, в результаті яких не обійшлось без жертв.

Можна припустити, що передбачити напад Росії на Україну у 1999 році було складно. Утім, навіть в тодішніх обставинах угода поставала сумнівною, хоч і економічно обґрунтованою.

Насамперед тому, що ця угода відбулась виключно за рішенням Кабінету міністрів України, і на розгляд Верховної ради не висувалась. Тобто погодило її виключно керівництво уряду на чолі з Валерієм Пустовойтенком.

У коментарі «Схемам» тодішній депутат та заступник голови профільного комітету ВР Юрій Костенко назвав такий вчинок Кабміну «державною зрадою».

Утім, в пояснені до угоди йдеться – Кабмін пішов на такий крок, опираючись на договір між Україною та Росією від 1997 року. Він передбачав дружбу, співробітництво та партнерство між державами – і його тоді ратифікував парламент. Тому, мовляв, знову погоджувати з ним ще одну угоду не треба було.

Але й це не всі претензії до домовленості. «Схеми» розповідають, що сума списаних боргів за газ не відповідала вартості переданого Росії озброєння. Причетні до угоди політики розповіли, що ця сума була «політично обумовленою» та заниженою в 10 раз від реальної вартості переданого.

Пояснювати ці дії та події 23-річної давнини сам Валерій Пустовойтенко відмовився.

Після підписання угоди Пустовойтенко разом з Путіним відвідали матч Росія – Україна на «Лужніках». Валерій тоді також очолював ФФУ

Через два дні після подій у Ялті український та російський премʼєри разом відвідали поєдинок останнього туру кваліфікації на Євро-2000 між футбольними збірними своїх країн.

То була вирішальна гра для обох команд, які до останнього претендували на вихід у фінальну частину. Зрештою, гра стала легендарною з рятівним голом від Андрія Шевченка зі штрафного та ляпом російського голкіпера Філімонова. Рахунок 1:1 дозволив Україні посісти друге місце в групі та вийти в стиковий раунд.

Що стосується Пустовойтенка, то в ті роки він саме очолював Федерацію футболу України. Цю посаду він загалом займав чотири роки – з липня 1996 року по серпень 2000-го. Після нього настала ера Григорія Суркіса, дорогу якому Валерій уступив, не висуваючи свою кандидатуру на вибори.

За час його керівництва федерацією, яке він поєднував з політичною карʼєрою, футбол України отримав підтримку на рівні держави. Так у червні 1997 року Кабмін ухвалив постанову «Про цільову комплексну програму розвитку футболу в Україні на 1997-2002 роки».

Власне, політика й привела Валерія в ФФУ, адже, за його ж словами, це була директива з гори, погоджена з Леонідом Кучмою. Тобто власних амбіцій посісти цю посаду у політика не було.

Інший президент України – Віктор Янукович, радником якого був Пустовойтенко в першій половині 2010-х, – натомість вручив Валерію у 2011 році державну нагороду. Конкретно за «вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняного футболу, досягнення високих спортивних результатів, багаторічну сумлінну працю та з нагоди 20-річчя Всеукраїнської спортивної громадської організації «Федерація футболу України».

Втім, оцінити цей внесок складно, бо усі успіхи українського футболу в цей період зводились до київського «Динамо», яким опікувались брати Суркіси, та представників столичного клубу в збірній України.

Найкраще у блогах
Більше цікавих постів

Інші пости блогу

Всі пости